Готична традиція у літературі США та її трансформація у творчості Вокера Персі - Автореферат

Говорять про готику у мейнстримі, реалізмі, мультикультуралізмі, «фентезі», масовій літературі; її вплив відчутний і в окремих сферах культури й мистецтва (гот-субкультура, музика, кінематограф, фотографія тощо). Таке положення особливо справедливо для літератури США, де готика, як генетичний попередник жанрової моделі romance, мала надзвичайний вплив на формування романістики країни в цілому. Ця проблема є актуальною не тільки для українського, але й для американського літературознавства, в якому серед досліджень готичної традиції бракує сучасних праць, присвячених, зокрема, аналізу звязків між готикою і модернізмом, готикою й екзистенціалізмом, готикою і провідними естетичними концепціями ХХ ст. Така розбіжність в оцінці творчого потенціалу готики та її функціонування у літературному процесі пояснюється неповнотою дослідженості сутності й поетикальних надбань самої готики з точки зору новітньої критичної думки. Персі як митця, котрий поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США та Європи, класики й сучасності, а відтак, представляє найбільш плідне поле естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій.Перший розділ «Феномен готичної прози: естетика і поетика» містить теоретичні узагальнення щодо естетичних і поетикальних домінант готики та формування базових елементів готичної традиції. З урахуванням наукових студій англомовних та вітчизняних дослідників у розділі розглянуто історико-літературні передумови виникнення жанру (криза Просвітницького реалізму і раціоналістичної ідеологеми, тенденція до змішування жанрових форм novel і romance, відродження інтересу до середньовічної культури), естетичні й філософські концепції в його основі (переміщення акцентів в оцінці художнього явища з прекрасного на піднесене, заміна раціоналістичної й причинно-наслідкової концепції на ірраціонально-містичну), а також запропоновано періодизацію існування жанру в Англії у світлі особливостей його розвитку в умовах домінування різних художніх систем. Діалектичний рух у готиці визначається семантикою пошуку й ескапізму і набуває форми трьох основних мотивів, що й сьогодні маркують тексти готичної традиції: це мотиви втечі, квесту та блукання. Готика дається взнаки й у принципах структурування «арабесок», у яких автор моделює просторові конфігурації з семантикою замкненості й ізольованості. ХХ ст. готика органічно вписується у літературу нонконформізму, новоавангардистський роман, а в контексті радикальної еклектики літературного процесу ХХ ст. може набувати мультикультурних ознак, продуктивно виявляючи себе у феміністичному романі (творчість Дж. К.ХХ ст. поетикальні константи готики широко використовуються у творах письменників-нонконформістів, новоавангардистів, екзистенціалістів, а естетика готицизму нерідко стає одним з провідних принципів художнього осмислення (твори Дж. Отже, трансформації готичної традиції у літературі США великою мірою відображають шлях розвитку та провідні тенденції національного літературного процесу у цілому. Персі має безпосередній звязок з його семіотичними побудовами (через травестуваня й інвертування готичних міфологем автор художньо моделює концепцію «закостенілого означника» та проблематизує девальвацію знака й символа), з медичними світоглядними стереотипами (розгортання таких понять як біль, хвороба, аномалія, патологія тощо в широкі метафори й символи, і також перенесення їх у площину екзистенціального концептуалізму) та імпліцитним ствердженням християнського гуманізму (відхід від модерністського релятивізму на користь церковної етики, акцентування мотиву боротьби добра та зла, світлого й темного начал у людині). 4) У романах Персі за допомогою готичної образності актуалізовано найгостріші для Америки історико-філософські дискусії ХХ століття - це проблема духовних аномалій нації в історіософському контексті закономірностей суспільного розвитку, феноменологія моралі й ідентичності в умовах сучасності, проблема релігійної антропології у ситуації постмодерну, тощо. Так, авторське поняття «примарності» (ghostliness) є похідним від готики та вживається в екзистенціальному значенні етичної, аксіологічної й поведінкової дезорієнтації людини у суспільному й особистому житті та водночас як алегорична характеристика обєктивної дійсності як локусу подій роману.Готика у сучасній американській літературі / О. Ю. Лащенова // Матеріали міжнародної конференції «Американська література після середини ХХ століття». Білоус // Наукова спадщина професора Ю. О. Білоус // Матеріали ІІ Міжнародної конференції з літератури США «Американська література на рубежі ХХ-ХХІ століть». Білоус // Матеріали ІІІ міжнародної конференції з літератури США «Головна течія - гетерогенність - канон в сучасній американській літературі».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Висновках йдеться про актуальність та широкі художні можливості готицизму у царині філософського та психологічного роману другої половини ХХ ст. Здійснений у дисертаційному дослідженні аналіз дозволяє встановити низку поетикальних констант та онтологічних домінант готики, що у сукупності являють собою інтегральні ознаки готицизму як літературної традиції, творчо переосмислені й актуальні для романістики США кінця ХХ століття.

1) Традиція готики та romance відіграє надзвичайно важливу роль в американській романістиці в цілому, та південній зокрема. Асиміляція європейської готики виявилася впливовим чинником у формуванні американської національної романної традиції. Відтак, прагнення до зображення «вертикальної» перспективи дійсності та створення епічності шляхом широкого залучення умовності набуває ключового значення у численних класиків літератури США (Ч. Б. Браун, Н. Готорн, Е. А. По, В. Фолкнер тощо). У другій пол. ХХ ст. поетикальні константи готики широко використовуються у творах письменників-нонконформістів, новоавангардистів, екзистенціалістів, а естетика готицизму нерідко стає одним з провідних принципів художнього осмислення (твори Дж. Стейнбека, Дж. К. Оутс, Т. Пінчона, Дж. Гарднера, Дж. Апдайка, Т. Моррісон, В. Персі тощо). Отже, трансформації готичної традиції у літературі США великою мірою відображають шлях розвитку та провідні тенденції національного літературного процесу у цілому.

2) Онтологія літературного готицизму покладається на дуалістичну концепцію буття, що задає площину готичної умоглядності як таку, що визначена бінарними опозиціями - Добро і Зло, реальне - потойбічне, раціональне - ірраціональне, норма - аномалія, природне - штучне, живе - мертве, своє - чуже, тощо. Відтак, є підстави розглядати літературну готику як категорію водночас стильову і буттєву, художню й естетичну, чим й обумовлена її динамічність, багатовалентність, дифузність. Завдяки такому онтологічному фундаменталізму літературна готика завжди актуалізується у переламні епохи, під час зміни культурної парадигми та модусу мислення, в залежності від яких виявляє симптоматичні трансформації всередині власних концептів.

3) Використання готики В. Персі має безпосередній звязок з його семіотичними побудовами (через травестуваня й інвертування готичних міфологем автор художньо моделює концепцію «закостенілого означника» та проблематизує девальвацію знака й символа), з медичними світоглядними стереотипами (розгортання таких понять як біль, хвороба, аномалія, патологія тощо в широкі метафори й символи, і також перенесення їх у площину екзистенціального концептуалізму) та імпліцитним ствердженням християнського гуманізму (відхід від модерністського релятивізму на користь церковної етики, акцентування мотиву боротьби добра та зла, світлого й темного начал у людині).

4) У романах Персі за допомогою готичної образності актуалізовано найгостріші для Америки історико-філософські дискусії ХХ століття - це проблема духовних аномалій нації в історіософському контексті закономірностей суспільного розвитку, феноменологія моралі й ідентичності в умовах сучасності, проблема релігійної антропології у ситуації постмодерну, тощо.

5) У поетикальному аспекті літературна готика характеризується великим арсеналом стійких образів, архетипів та сем. Творчо переосмислені та адаптовані, структурно-змістові елементи готики плідно використовуються В. Персі у його філософських романах. Так, авторське поняття «примарності» (ghostliness) є похідним від готики та вживається в екзистенціальному значенні етичної, аксіологічної й поведінкової дезорієнтації людини у суспільному й особистому житті та водночас як алегорична характеристика обєктивної дійсності як локусу подій роману. При цьому протагоністи Персі - це герої типу freaks не тільки в гротескно-емпіричному, але й в екзистенціальному значенні; готичний родовід продовжує також низка гротескових і карикатурних персонажів. Готичний рух у різних його формах використовується письменником як як духовна Одісея, блукання й поверннея додому в «Останньому джентльмені», як готичний квест - пошук несвятого Граалю в «Ланселоті», як ескапізм до замкненого простору у «Другому пришесті», як гонитва й переслідування у «Коханні на руїнах».

6) Адаптація готицизму у прозі В. Персі розширює інтерпретаційний діапазон та інкорпорує в рамках доробку письменника різні культурні й літературні традиції. Амбівалентність й антидогматизм постмодерністської ментальності, у якій відбилася криза гуманістичного й позитивістського світогляду, розчинення в ній традиційно полярних етичних категорій, травестування літературних архетипів, діалогічність й плюралізм у прочитанні - у цьому модусі відбувається відповідне іронічне перевитворення готичної традиції на багатовимірний полісемантичний елемент металітературної гри. В. Персі, отже, постає як письменник, що виявляє багатозначність національної літературної традиції, шукає нових шляхів її застосування - поєднує у своїй творчості класику й сучасність, національний дух та європейський досвід.

7) Дане дослідження окреслює перспективи для інтерпретації творів багатьох сучасних письменників з позицій переосмислення літературної готики та пошуку нових можливостей роману на основі множинності традицій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1) Лащенова О. Ю. Готика та сучасний літературний процес / О. Ю. Лащенова // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - Серія Іноземна філологія. - № 30. - С. 74-76. (0, 35 др. арк.)

2) Білоус О. Ю. Американський Південь у романі Вокера Персі «Останній джентльмен» / О. Ю. Білоус // Літературознавчі обрії. Праці молодих вчених. - Випуск 2. - К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - 2001. - С. 127-130. (0, 4 др. арк.)

3) Білоус О. Ю. Передромантичне та романтичне в американському романі другої половини ХХ століття / О. Ю. Білоус // Американські літературні студії в Україні . Дискурс романтизму у літературі США. - 2007. - № 4. - С. 203-213. (0,37 др. арк.)