Гострий панкреатит після мініінвазивних оперативних втручань на органах панкреатобіліарної зони: фактори ризику, прогнозування, діагностика, профілактика та лікування - Автореферат

Академія медичних наук України Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова УДК 617.55-089.168-06:616.37-002 ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПРОГНОЗУВАННЯ, РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ 14.01.03 - хірургія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Підмурняк Олександр Олексійович Київ 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному інституту хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова АМН України. Науковий консультант: доктор медичних наук професор Ничитайло Михайло Юхимович, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України, відділ лапароскопічної хірургії та холелітіазу, завідувач. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук професор Лаврик Андрій Семенович, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова АМН України, відділ хірургії стравоходу та реконструктивної гастроентерології, головний науковий співробітник Доктор медичних наук професор Дронов Олексій Іванович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра загальної хірургії № 1, завідувач Доктор медичних наук професор Паламарчук Володимир Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра хірургії та судинної хірургії, професор. З прямою травмою ПЗ пов’язано лише біля 28% випадків ГПП, тоді як більшість з них виникає внаслідок інших причин (А.Е. Борисов та співавт., 2000). Діагностика ГПП особливо важлива в ранньому післяопераційному періоді, на початковій стадії. Останнім часом у зв’язку із запровадженням лапароскопічних і транспапілярних ендоскопічних оперативних втручань на жовчних та панкреатичних протоках визначається виникнення деструктивного ГПП у 2,13-12,5% випадків (А.С. Балалыкин, 1999; В.В. Бойко та співавт., 2005; Б.М. Іванов та співавт., 2005; Д.Г. Доценко, 2006; Ю.Г. Шапкин та співавт., 2007; M.H. Seelig та співавт., 2007). В цьому особливе значення мають топографо-анатомічні особливості та патологічні зміни в області дистального відділу холедоха і великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДПК). ГПП після ендоскопічних транспапілярних оперативних втручань виникає у зв’язку з прямою або опосередкованою дією механічних (фізичних) або хімічних травмуючих факторів на тканину ПЗ (П.Г. Кондратенко, А.А. Васильєв, 2006; М.Е. Ничитайло та співавт., 2007). Найбільш актуальними в цьому плані являються ендорентгеноскопічні транспапілярні втручання (ЕРПХГ та ЕПСТ), отже визначення етіології та розробка заходів профілактики ГПП після ЕРПХГ і ЕПСТ є важливими завданнями ендоскопічної хірургії. Відсутні чіткі критерії визначення факторів ризику розвитку й прогнозування ГПП, недостатньо розроблена система профілактики ГПП, не вирішено питання про вплив ГПП на розвиток таких вторинних післяопераційних ускладнень, як неспроможність біліодигестивних і панкреатодигестивних анастомозів та гнійно-запальних процесів органів черевної порожнини. Це обґрунтовує актуальність даної дисертаційної роботи та необхідність оцінки факторів ризику та створення прогностичної системи оцінки виникнення гострого післяопераційного панкреатиту. Об’єкт дослідження: клінічні критерії та перебіг ГПП, комплекс параклінічних показників, стан імунної системи, результати морфологічних досліджень. мініінвазивний гострий панкреатит лапаротомний Предмет дослідження: 2423 історії хвороб хворих, що перенесли мініінвазивні лапароскопічні та ендоскопічні транспапілярні втручання з приводу непухлинної патології жовчовивідної системи, 3348 історій хвороб хворих, які перенесли відкриті лапаротомні операції: з приводу патології позапечінкових жовчних шляхів та ВСДПК (1507 хворих) та з приводу виразкової хвороби ДПК та шлунка (1841 хворий); 165 хворих на ГПП після мініінвазивних оперативних втручань, 154 хворих на ГПП після лапаротомних операцій з приводу патології позапечінкових жовчних шляхів та ВСДПК, 147 хворих на ГПП після лапаротомних операцій з приводу виразкової хвороби ДПК та шлунка; протоколи патолого-анатомічних розтинів та результатів гістологічного дослідження 22 померлих із ГПП, 40 щурів лінії Вістар. Отримані результати дозволяють зробити висновки, які свідчать про виникнення імунопатологічних реакцій в тканині ПЗ під час гнійно-запальних процесів в черевній порожнині. У хворих 1-ї групи (60 пацієнтів, І основна група) проводились мініінвазивні оперативні втручання, у хворих 2-ї групи (40 пацієнтів, ІІ основна група) - лапаротомні операції.