Гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю: клініко-патогенетичні та хронобіологічні детермінанти, результати тривалого спостереження та медикаментозної корекції - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Івано-Франківський державний медичний університет УДК 616.12-008.64-092 612.017.2]-07-08 14.01.11 - кардіологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю: клініко-патогенетичні та хронобіологічні детермінанти, результати тривалого спостереження та медикаментозної корекції Ілащук Тетяна Олександрівна Івано-Франківськ - 2008 Дисертацією є рукопис. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Кафедра кардіології, функціональної діагностики, лікувальної фізкультури та спортивної медицини, завідувач кафедри. Автореферат розісланий 25 грудня 2007 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Дєльцова Анотації Ілащук Т.О. Гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою лівошлуночковою недостатністю: клініко-патогенетичні та хронобіологічні детермінанти, результати тривалого спостереження та медикаментозної корекції. Використано клініко-діагностичний комплекс (електрокардіографія, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, селективна коронароангіографія, імуноферментний аналіз) у 368 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, ускладненим гострою лівошлуночковою недостатністю з метою створення прогностичної моделі перебігу ускладненого інфаркту міокарда з оптимізацією схем лікування, шляхом вивчення ранніх маркерів розвитку, прогресування серцевої недостатності та її запобігання з використанням реваскуляризації міокарда й ад?ювантної кардіопротекторної терапії. Ключові слова: інфаркт міокарда, гостра лівошлуночкова недостатність, прогноз, прозапальні цитокіни, реваскуляризація, кардіопротекторна терапія. Также проанализированы результаты коронароангиографии, которая проводилась у 56 пациентов в первые сутки инфаркта миокарда с последующей реваскуляризацией путем стентирования в 33 (8,55%) или тромболизиса в 23 (6,25%) случаев. Установлено, что наиболее прогностически неблагоприятным в плане развития сердечной недостаточности в послеинфарктном периоде (через 1 год после возникновения инфаркта миокарда) является сочетание следующих анамнестических и клинических признаков: стенокардия, которая предшествовала инфаркту, артериальная гипертензия, передняя локализация инфаркта миокарда, повторний инфаркт, наличие любых признаков острой левожелудочковой недостачности, а также увеличение исходного уровня провоспалительных цитокинов, С-реактивного протеина, тропонина-І, также начальное и поэтапное уменьшение общей фракции выброса у исследуемой категории пациентов. Перелік умовних позначень АГ АТ ГІМ (ІМ) ГЛШН ГСН ДІ ДАТ ДМАТ ЕКГ ЕхоКГ ЗФВ ЗХС ІАПФ Іл-1-б Іл-6 Іл-10 ІХС КА КАГ КДО КСО ЛПВЩ ЛПНЩ ЛШ Нп РФВ САТ СН СРП ТГ Тр-І Тст ТНФ-a ФК ХСК ЧСС - артеріальна гіпертензія - артеріальний тиск - гострий інфаркт міокарда (інфаркт міокарда) - гостра лівошлуночкова недостатність - гостра серцева недостатність - добовий індекс - діастолічний артеріальний тиск - добове моніторування артеріального тиску - електрокардіографія - ехокардіографія - загальна фракція викиду - загальний холестерин - інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту - інтерлейкін-1-альфа - інтерлейкін-6 - інтерлейкін-10 - ішемічна хвороба серця - коронарні артерії - коронароангіографія - кінцевий діастолічний об’єм - кінцевий систолічний об’єм - ліпопротеїни високої щільності - ліпопротеїни низької щільності - лівий шлуночок - неоптерин - реґіонарна фракція викиду - систолічний артеріальний тиск - серцева недостатність - С-реактивний протеїн - тригліцериди - тропонін-І - тестостерон - туморнекротичний фактор-a - функціональний клас - хвороби системи кровообігу - частота серцевих скорочень Загальна характеристика роботи Актуальність теми. Згідно з експертними оцінками поширеність симптоматичної СН в європейській популяції коливається від 0,4 до 2% (M.E. Bertrand et al, 2002, Г.В. Яновський та ін., 2003). Прогрес пізнання механізмів формування гострої СН (ГСН) був не таким відчутним, а традиції лікування цього клінічного синдрому виявилися значно сильнішими. Розвиток стійкої дисфункції ЛШ призводить до того, що ці пацієнти потрапляють у групу високого ризику серцевої смерті. Подальше вивчення цієї проблеми сприятиме зниженню смертності від ускладнень ГІМ і поліпшенню показників здоров’я населення України. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідної роботи кафедри кардіології, функціональної діагностики, лікувальної фізкультури та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету на тему: Статеві та вікові детермінанти ІХС: реєстр Північної Буковини, клініко-функціональні аспекти (державний реєстраційний № 01.02U004226), відповідальним виконавцем якої є дисертант. Метою даної роботи є створення прогностичної моделі перебігу ГІМ, ускладненого гострою лівошлуночковою недостатністю (ГЛШН) із оптимізацією схем лікування шляхом вивчення ранніх маркерів розвитку, прогресування СН та її запобіган