Господарство українських земель у XVII – XVIII ст. - Контрольная работа

бесплатно 0
4.5 84
Поземельні та соціальні відносини. Мануфактурний період української промисловості. Формування національного ринку. Характер земельних відносин. Економічна система та господарство Запорізької Січі, її структура, елементи, етапи та напрямки розвитку.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
Вступ Наприкінці XVII - у XVIII ст. характерними рисами економічного розвитку українських земель були зростання великого феодального землеволодіння, обезземелення селянства, його закріпачення, розбудова й відокремлення міст від сіл, поступальний розвиток селянських промислів і міських ремесел, на базі яких виникали мануфактури, формування національного ринку. В Україні ці процеси, на відміну від інших держав, відбувалися в умовах бездержавності на Правобережжі та прогресуючого згортання автономії на Лівобережжі. України, викликані боротьбою та посиленним втручанням сусідніх держав, передусім Московії і Польщі, у внутрішні справи України, що призвели до її розчленування на Правобережжя та Лівобережжя, зумовили зростання інтересу до різних аспектів аграрної історії України. Предметом дослідження є зміни у землеволодінні і землекористуванні на правобережних і західноукраїнських землях в окреслений період, етапи розвитку господарства Запорізької Січі. Метою роботи є докладне вивчення особливостей розвитку господарства Правобережної та Західної України у XVII-XVIII столітті та економічної системи Запорізької Січі. Господарство українських земель у XVII-XVIII ст. 1.1 Поземельні та соціальні відносини Істотні зміни протягом другої половини XVII-XVIII ст. відбулися в земельних відносинах на Правобережжі та західноукраїнських землях. це період утвердження та зміцнення феодальної власності в Правобережній Україні [8, 109]. Справжніми власниками землі в Галичині і на Правобережжі були магнати Потоцькі, Любомирські, Яблоновські, Чарторийські, Понятовські, Замойські, Сангушки, Тишкевичі, Жевуські, Браницькі, Осолінські, Радзивілли, Стадницькі та ін. Так, чверть усіх поселень Закарпаття (200 міст, 4 містечка) входила до Мукачево-Чинодієвської латифундії графа Шенборна. Зменшилося значення Камянця-Подільського, Брацлава, Луцька, Володимира-Волинського, Кременця, зросло значення Білої Церкви, Черкас, Вінниці, Сатанова, Могилева, Бродів, Самбора. Активною була торгівля Правобережної України із Запоріжжям: звідти везли сіль, рибу, зброю, чоботи, а купували коней, волів.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?