Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерних товариствах - Автореферат

Донецьк). Автореферат розісланий “ 10 ” серпня 2004 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. Перехід до нових умов господарювання та недоліки початкового етапу формування ринкового законодавства позначилися на правовій дійсності різким падінням рівня законності та масовістю правопорушень, де однією з найболючіших стала проблема довільності і беззаконня у діяльності органів управління поточною діяльністю акціонерних товариств (далі - АТ), створених у процесі приватизації. Відхилення від очікуваної поведінки суб’єктів господарювання однієї з найбільш поширених організаційних форм негативно впливають на ефективність економіки України. Критичним недоліком Закону України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. стала недосконалість правового забезпечення корпоративного контролю. Указом Президента України „Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” від 21 березня 2002 р. передбачається необхідність удосконалення системи внутрішнього контролю з метою дотримання інтересів акціонерів і АТ в процесі його діяльності у складі заходів щодо розвитку корпоративного управління в Україні. ГК і ЦК України заклали певні засади для розвитку спеціального законодавства, проте їх норми потребують подальшого розвитку. Однак загальна спрямованість дослідницьких інтересів на оптимізацію корпоративних відносин потребує певного коригування з метою вирішення злободенних проблем тінізації і криміналізації економіки України, масових зловживань з боку фактичних господарів підприємств тощо. Відповідно визначеній меті були поставлені і вирішені наступні задачі: дослідити стан господарсько-правового забезпечення корпоративного контролю в АТ, практику правозастосування і зарубіжний досвід та визначити, з урахуванням практичних потреб, напрями вдосконалення правового регулювання у цій сфері; проаналізувати правові засади корпоративного контролю в АТ, сформулювати поняття та основні принципи організації корпоративного контролю; дослідити особливості здійснення корпоративного контролю органами АТ та визначити правові засоби збалансування інтересів в АТ, у тому числі захисту інтересів дрібних акціонерів, працівників; провести дослідження компетенції загальних зборів акціонерів, спостережної ради, ревізійної комісії та виробити пропозиції щодо розподілу компетенції щодо здійснення корпоративного контролю між цими органами, принципів їх формування, відповідальності посадових осіб. Вперше: запропоновано класифікацію організаційно-господарських відносин на зовнішні, які виникають між субєктами господарювання й органами державної влади і місцевого самоврядування, що здійснюють управлінсько-господарські (організаційні) дії відносно перших, і внутрішні, які виникають між субєктами господарювання і засновниками (учасниками) та уповноваженими ними органами; надано визначення корпоративних відносин як внутрішніх організаційно-господарських відносин, що складаються в процесі управління господарською діяльністю між корпоративними субєктами господарювання і субєктами організаційно-господарських повноважень - засновниками (учасниками) і уповноваженими ними органами; сформульовано визначення корпоративного контролю як внутрішньофірмового контролю за діяльністю виконавчого органу, здійснюваного системою органів корпоративного управління і контролю на засадах розмежування контрольної компетенції і дотримання компетенційної ієрархії, закріпленої в правових нормах; обґрунтовано доцільність використання в Україні підходу, застосованого в „зеленій книзі”, опублікованій Комісією ЄС у 1975 р., як найбільш сприятливого для збалансування інтересів в АТ, а саме: запозичення досвіду диференційованого (імперативного чи диспозитивного) регулювання щодо визначення складу спостережних рад АТ в залежності від розмірів АТ; використання в законодавчому регулюванні щодо складу спостережних рад великих АТ наступного принципу: 1/3 голосів належить представникам від акціонерів, 1/3 - представникам від трудового колективу і 1/3 - особам, не повязаним ні з працівниками, ні з акціонерами АТ; запропоновано встановити в законі, що спостережна рада в АТ створюється в обовязковому порядку і має право виносити рішення про необхідність попереднього схвалення спостережною радою тих чи інших угод, що укладаються виконавчим органом; обґрунтовано доцільність закріплення в законі, з урахуванням зарубіжного досвіду, принципу розмежування виняткової компетенції різних органів, при якому питання, віднесені до виняткової компетенції одного органу, не можуть бути вилучені для розгляду іншим органом, у тому числі загальними зборами акціонерів, але можуть розглядатися ним на вимогу цього органу, а встановлена в законі компетенція загальних зборів акціонерів може бути розширена в статуті тільки за поданням інших органів АТ.