Господарсько–біологічна оцінка сортів груші в старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України - Автореферат

Українська академія аграрних наук інститут садівництва Ходаківська Юлія Борисівна УДк 631.526.32:634.13:551.581.2 Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Господарсько-біологічна оцінка сортів груші у старшій віковій групі дерев в умовах лісостепу та полісся україни 06.01.07.-. Роботу виконано в Інституті садівництва УААН. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук Копань Володимир Павлович. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук професор Омельченко Іван Климович головний науковий співробітник лабораторії технології вирощування плодових культур Інституту садівництва УААН; кандидат сільськогосподарських наук, Сіленко Володимир Олександрович доцент кафедри садівництва Національного аграрного університету. Захист дисертації відбудеться “ 27 червня ” 2008 року о “13 00 ” годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 23, Інститут садівництва УААН, вченому секретарю спеціалізованої вченої ради. Більш перспективною виявилася селекційна робота, проведена у західних регіонах України зокрема на Львівській та Придністровській дослідних станціях садівництва (ДСС), в результаті якої поєднано високі показники товарності та смаку плодів зі стійкістю до хвороб. Клімат Лісостепу та Полісся України істотно не відрізняється від агробіологічного середовища Львівщини, тому поглиблене вивчення цих сортів у практично ідентичних умовах є однозначно актуальним для вирішення питання поліпшення сортименту досліджуваної культури в цих регіонах. Відомо, що дерева груші довговічніші, ніж яблуні (Шитт П.Г., 1952), тому її в інтенсивних садах культивують 15-30 років (Куян В.Г., 1998; Rejman A. еt alle, 2002). Об’єкти досліджень ? біологічні та фізіологічні особливості, морфологія пилкових зерен і замикаючих клітин продихів, рівень плоїдності та господарсько цінні ознаки сортів груші. Вперше розроблено обґрунтовані рекомендації по використанню найбільш перспективних з досліджуваних сортів в інтенсивному промисловому та аматорському садівництві в Лісостепу та Поліссі України. За рекомендаціями розробленими на основі досліджень, закладено плодові насадження груші в дослідному господарстві (ДГ) “Новосілки” ІС УААН (5,6 га), ДГ “Дмитрівка” (9,6 га) та в Державному підприємстві науково - дослідного виробничого агрокомплексу “Пуща водиця” (2 га). Автор узагальнила літературні дані, розробила програму досліджень, самостійно провела комплексні, порівняльні, дослідження по цитології та анатомії, виконала статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз і підготовку документів, необхідних для внесення до “Реєстру сортів рослин України” сортів Львівський сувенір і Християнка, що дає підставу претендувати на співавторство. За контроль використано Лісову красуню (для осінніх сортів) і Бере Арданпон (зимових). Фертильність пилку визначали за інтенсивністю забарвлення ацетокарміном (Дегтярьова Н.І., 1979), плоїдність - не прямими методами за величиною та формою пилкових зерен, кількістю та розміром продихів листків (З.П. Паушева, 1970), підрахунком числа хлоропластів в замикаючих клітинах продихів (Л.В. Соловйова, 1980), морозостійкість за методикою Тюріної М.М. та Гоголевої Г.А. після проморожування в холодильній камері при мінус 30°… 35°С в періоди другого компоненту зимостійкості (кінець грудня - січень) і третього (після настання морозів за значним потеплінням - лютий при мінус 25°…27° С). Найбільш важливим серед фенологічних чинників є ступінь квітування, за яким виділяються серед зимових сортів Етюд, Роксолана, Стрийська, Золотоворітська (4,5-5,0 балів), серед осінніх - Трембіта, Смерічка, Вишнянська, Говерла (4,3-4,5 бала). Серед досліджуваних сортів частково самоплідними вияви-лись тільки Вижниця та Говерла (кількість корисної зав’язі становила відповідно 6,7-10,4%), решта від самозапилення повноцінної зав’язі не утворювала. Таблиця 1 - Кращі сорти-запилювачі для сортів груші Запилювані сорти Сорти-запилювачі Осінні Вижниця Малівчанка, Смерічка, Говерла Говерла Смерічка Зимові Роксолана Етюд, Стрийська, Кучерянка Стрийська Роксолана, Етюд, Кучерянка Етюд Стрийська, Роксолана Черемшина Стрийська, Роксолана Золотоворітська Стрийська, Роксолана При міжсортових схрещуваннях найвища питома вага корисної зав’язі становила, %: у Стрийської - 5,6-18,6, Вижниці - 10,0-15,2, Черемшини - 8,0-13,9. За силою росту дерев сорти, які ми вивчали, поділяються на такі групи: сильнорослі (3,6-3,7 м) - Лісова красуня, Бере Арданпон, Черемшина, Лв 49-37; середньорослі (3,1-3,5 м) - Роксолана, Сонатіна, Золотоворітська, Етюд, Бергамот львівський, Лв 104-35, Акорд, Вишнянська, Вродлива, Говерла, Львівський сувенір, Смерічка, Стрийська, Трембіта, Християнка, Лв 20-18, Лв 7-55. Недостатньо вирівняні за величиною плоди у Говерли, Бергамота львівського, Акорда, Відлуння (V=17,5-6,6%), вирівняніші у Трембіти, Смерічки, Етюда, Роксолани (V=3,2-5,6%).