Поняття, специфічні ознаки й зміст господарських правовідносин. Класифікація суб’єктів господарського права та їх характеристика. Організаційно-правові форми об’єднань згідно із законодавством. Майнові цінності як об’єкт господарських правовідносин.
Зміст Вступ 1. Поняття і ознаки господарських правовідносин 2. З цією метою у центрі й на місцях діють органи державної виконавчої влади - міністерства, державні комітети, інші центральні органи. Отже, у народному господарстві складаються управлінські відносини між цими органами та підприємствами. Відносини щодо організації її застосування, оплати праці, часу праці і відпочинку, гарантій та компенсацій тощо регулює трудове право. Господарюючі субєкти в процесі господарювання володіють і користуються природними ресурсами. Відносини щодо природокористування регулюються природоресурсовими галузями права (земельне, водне, гірниче, лісове, екологічне тощо). Визнавати всі зазначені відносини господарськими, як це іноді робиться в літературі, означало б, що спеціальної категорії господарських відносин узагалі не існує. Господарсько-правова концепція визначає господарські відносини у власному (спеціальному) розумінні. А саме: господарськими є відносини між господарюючими субєктами (підприємствами, підприємцями) та органами управління, що виникають і функціонують у процесі організації і безпосереднього здійснення господарської діяльності. Сукупність господарських відносин у такому вузькому розумінні є предметом господарського права. Такими субєктами є: - господарські організації, створені для безпосередньої господарської діяльності і зареєстровані як юридичні особи; - державні і недержавні органи, які здійснюють управління економікою (міністерства, держкомітети, господарські обєднання, управління тощо); - структурні підрозділи господарських організацій, наділені компетенцією щодо здійснення господарської діяльності; - фізичні особи, офіційно зареєстровані у статусі підприємців; - державні і громадські установи та організації, що є споживачами продукції (товарів), робіт, послуг. За загальним правилом, порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм субєктів господарського права визначається законодавством України (підприємства, обєднання підприємств тощо). Майно субєкта господарського права відокремлюється і закріплюється за ним у правовій формі, елементами якої господарське право визначило установчі документи (установчий договір, статут, акт про створення, положення) субєкта, самостійний або зведений (для господарських обєднань) баланс, який відображає вартість майна субєкта в цілому, поточний та інші рахунки в банках. Обєктом господарських правовідносин є майно у формі речей і безтілесного майна/нематеріальних активів (у тому числі обєктів права інтелектуальної та права промислової власності), необхідне для організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
