Гормонально-біохімічні порушення в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період після опромінення при метаболічному синдромі - Автореферат

Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» УДК 616-008.6:577.17:616-001.28 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Гормонально-біохімічні порушення в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період після опромінення при метаболічному синдромі 03.00.01 - радіобіологія Муравйова Ірина Миколаївна Київ - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті клінічної радіології Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» Науковий керівник: д.мед.н., проф. Коваленко Олександр Миколайович, Інститут клінічної радіології Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», завідувач відділу радіоіндукованої загальної та ендокринної патології Офіційні опоненти: д.мед.н., проф. Логановський Костянтин Миколайович, Інститут клінічної радіології Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», завідувач відділу радіаційної психоневрології д.мед.н., проф. Кульчицький Олег Костянтинович, Державна установа «Інститут геронтології АМН України», заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії регуляції метаболізму, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України Захист відбудеться «10»лютого2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Державній установі «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», 04050, Київ, вул. Мельникова, 53 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», 04050, Київ, вул. Мельникова, 53 Автореферат розісланий “9”січня 2009 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.б.н. Л.О. Ляшенко гормон ліполіз кістковий атомний ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. До медичних наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) слід віднести невпинне зростання мультифакторної непухлинної патології серед постраждалих, що знайшло своє відображення в Національній доповіді України «20 років Чорнобильської катастрофи. В літературі, зокрема, обговорюються питання збільшення у цього контингенту частоти порушень вуглеводного та ліпідного обміну [Зуєва Н.О. та співавт., 2004; Талько В.В. та співавт., 2005], серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань [Бузунов В.А. та співавт., 2007; Хомазюк І.М. та співавт., 2007; Логановський К.М. та співавт., 2007], змін гормональної регуляції процесів формування і резорбції кісткової тканини [Коваленко О.М. та співавт., 2005, 2006]. За останні роки встановлено, що артеріальна гіпертензія (АГ) та ожиріння, як складові метаболічного синдрому, є провідними детермінантами гіпертрофії лівого шлуночка серця (ГЛШ) [Ballo P. et al., 2007]. (2004) вперше застосували термін «метаболічне ремоделювання міокарда» при хронічній серцевій недостатності, однією з складових частин якого були зміни метаболічної активності міжклітинного простору та інтерстицію міокарда з посиленням колагеноутворення фібробластами. Виявлено зв’язок підвищеної концентрації амінотермінального пропептиду проколагену І типу (PINP) та карбокситермінального телопептиду колагену І типу (ICTP) в сироватці крові з ризиком смертності, особливо від серцево-судинних захворювань [Sambrook P.N. et al., 2006]. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини асоціюється з концентричним варіантом ремоделювання серця [Хозяїнова Н.Ю. та співавт., 2007]. Таким чином, вирішення проблеми діагностики патологічних станів, які асоціюються з метаболічним синдромом, повинно враховувати патогенетичний звязок між ними, різні аспекти якого потребують подальшого вивчення, в т. ч. у осіб, що зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. Визначити гормонально-біохімічні порушення та зміни синтезу й деградації колагену І типу в УЛНА на ЧАЕС, опромінених у діапазоні доз 0,3-7,1 Зв, у віддалений поаварійний період при метаболічному синдромі для стратифікації сумарного ризику розвитку серцево-судинної патології. Об’єкт дослідження - найбільш критичні за дією ІВ групи постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС - особи, котрі перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ) різного ступеня тяжкості з дозами опромінення понад 1,0 Гр (n=50), та УЛНА на ЧАЕС 1986 р. з дозами опромінення 0,3-0,9 Зв (n=50); особи, що не зазнали радіаційного впливу, з аналогічною соматичною патологією (n=37) - нозологічний контроль. Встановлено, що у осіб, які перенесли ГПХ, підвищення показників синтезу та деградації колагену І типу має прямий кореляційний звязок з дозою опромінення, який згідно регресійної моделі, свідчить про наявність радіаційного впливу на фібропластичні процеси.