Горизонт сподівань як механізм формування полірецептивного характеру літературного процесу. Вивчення горизонту сподівань у літературному процесі 20-30-х рр. ХХ століття. Рецептивні стратегії футуризму, пролетарського мистецтва і соціалістичного реалізму.
Національна академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка УДК 82 : 111. 852 : 821. 161. 2 (09) Горизонт сподівань та його функціонування в літературному процесі (на матеріалі української літератури 20-30-х років ХХ ст.) Спеціальність 10.01.06 - теорія літератури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Сінченко Олексій Дмитрович Київ 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі теорії літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Науковий керівник: доктор філологічних наук, член-кор. Автореферат розісланий „26” січня 2007 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М. Нога горизонт сподівання літературний рецептивний ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Горизонт сподівань є важливим елементом літературної герменевтики та рецептивної естетики. Уведення цього поняття до літературознавчого категоріального апарату сприятиме глибшому вивченню естетичної природи художньої творчості та приведе до подолання розриву між рецептивною і комунікативною моделями літературного процесу. Рецептивний аналіз скерований на дослідження літературних явищ і літературних епох з урахуванням складної взаємодії автора, твору і читача. У дисертаційній роботі досліджується роль горизонту сподівань у полірецептивній структурі радянської літератури 20-30-х років ХХ століття. Це передбачає дослідження особливостей зв’язку між автором і читачем, з одного боку, і персонажами твору як виразниками ідеологічних позицій та естетичним і життєвим досвідом читача, з іншого боку. Предметом дослідження є поняття горизонту сподівань, яке, за твердженням Г.Р. Яусса, “стало фундаментальною категорією як філософської, так і літературної та історичної герменевтики”, літературний процес як полірецептивна система, а також рецептивні стратегії футуризму, пролетарського мистецтва, соціалістичного реалізму 20-30-х років ХХ століття. Франко, О. Потебня, Б. Грінченко О. Білецький) і зарубіжних (Р. Інгарден, Г.Г. Гадамер, Г.Р. Яусс, В. Ізер) вчених. Пильне зацікавлення проблемами літературної рецепції спостерігаємо у 20-30-х роках ХХ століття серед українських (М. Семенко, В. Поліщук, О. Полторацький, Ю. Палійчук, С. Щупак, П. Колесник) та російських (Г. Плеханов, О. Воронський, Л. Троцький, О. Брик) письменників і критиків.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
