Постать І. Костецького та її роль у розвитку української літератури. Один з енергійних організаторів, творців, ідеологів українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції та її серйозний критик. Перша п"єса "Спокуси несвятого Антона".
Аннотация к работе
Ігор Костецький був, перш за все, частиною того загальноєвропейського літературного процесу, до якого не прилучилася основна маса українських письменників у діаспорі, що для них Європа чи Америка стала лише місцем проживання, тоді як справжня культурна батьківщина лишилася по той бік кордону. Він був в ініціативній групі і в першому правлінні МУРУ, виголошував програмні доповіді на всіх його зїздах та конференціях ("Український реалізм XX сторіччя", доповідь на Першому зїзді МУРУ, грудень 1945, "Субєктивізм у літературній критиці", доповідь на конференції в Байройті, жовтень 1946), під рубрикою МУРУ в жовтні 1946 р. видав альманах "Хорс". Костецький залишився в Німеччині і після відїзду до Америки переважної частини української еміграції, друкувався в німецьких та американських україномовних періодичних виданнях 40-60-х років ("Заграва", Авгсбург; "Арка", Мюнхен; "Україна і світ", Ганновер; "Київ", Філадельфія), а також працював на німецькому радіо. Костецький мав серйозні міжнародні творчі контакти, був новатором у сфері стилю, українською літературою не засвоєного (потік свідомості, театр абсурду тощо), був не тільки оригінальним письменником, котрий апробував усі жанри, а й невтомним видавцем та редактором. Він мав окреслену візію про той шлях, яким мала розвиватись українська література й культура, головна її суть зводилася до наміру революціонізувати, інтелектуалізувати українську літературу - її мислення й стиль письма, "підтягнути" її до домінуючого в XX столітті напряму - модернізму, назавжди покінчивши з народництвом.