Постать І. Костецького та її роль у розвитку української літератури. Один з енергійних організаторів, творців, ідеологів українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції та її серйозний критик. Перша п"єса "Спокуси несвятого Антона".
Ігор Костецький був, перш за все, частиною того загальноєвропейського літературного процесу, до якого не прилучилася основна маса українських письменників у діаспорі, що для них Європа чи Америка стала лише місцем проживання, тоді як справжня культурна батьківщина лишилася по той бік кордону. Він був в ініціативній групі і в першому правлінні МУРУ, виголошував програмні доповіді на всіх його зїздах та конференціях ("Український реалізм XX сторіччя", доповідь на Першому зїзді МУРУ, грудень 1945, "Субєктивізм у літературній критиці", доповідь на конференції в Байройті, жовтень 1946), під рубрикою МУРУ в жовтні 1946 р. видав альманах "Хорс". Костецький залишився в Німеччині і після відїзду до Америки переважної частини української еміграції, друкувався в німецьких та американських україномовних періодичних виданнях 40-60-х років ("Заграва", Авгсбург; "Арка", Мюнхен; "Україна і світ", Ганновер; "Київ", Філадельфія), а також працював на німецькому радіо. Костецький мав серйозні міжнародні творчі контакти, був новатором у сфері стилю, українською літературою не засвоєного (потік свідомості, театр абсурду тощо), був не тільки оригінальним письменником, котрий апробував усі жанри, а й невтомним видавцем та редактором. Він мав окреслену візію про той шлях, яким мала розвиватись українська література й культура, головна її суть зводилася до наміру революціонізувати, інтелектуалізувати українську літературу - її мислення й стиль письма, "підтягнути" її до домінуючого в XX столітті напряму - модернізму, назавжди покінчивши з народництвом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
