Гомеостаз магнію при есенціальній гіпертензії (клініко-фізіологічна характеристика, патофізіологія, гормональна регуляція, корекція порушень, обгрунтування вибору антигіпертензивної терапії) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 358
Гомеостаз магнію і антигіпертензивна терапія у хворих на есенціальну гіпертензію. Співвідношення ниркового транспорту магнію і кальцію. Патофізіологія метаболізму магнію. Корекція порушень гомеостазу магнію на етапах профілактики есенціальної гіпертензії.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска Боброва Олена Володимирівна УДК: 616.12-008.331.1:612 ГОМЕОСТАЗ МАГНIЮ ПРИ ЕСЕНЦIАЛЬНIЙ ГІПЕРТЕНЗIЇ (клініко-фізіологічна характеристика, патофізіологія, гормональна регуляція, корекція порушень, обгрунтування вибору антигіпертензивної терапії) 14.01.11 - кардіологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ - 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України і Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України. Науковий консультант: доктор медичних наук КОЛОМІЄЦЬ Вікторія Володимирівна, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб №2). Всередині гладком’язової клітини судини та у кардіоміоциті іони магнію беруть участь у поєднанні процесів збудження - скорочення - розслаблення. Дефіцит внутрішньоклітинного магнію, що є природним антагоністом кальцію, приводить до вазоконстрикції, за яку є відповідальний кальцій, і підвищує чутливість артерій до вазопресорів. (1995) було доведено, що в пацієнтів із ЕГ спостерігається зниження концентрації магнію в цитоплазмі клітин, що, у свою чергу, веде до підвищення тонусу судин і підвищення рівня АТ. Пероральний прийом магнію в дозі 15 і 20 ммоль/24 години не виявляв додаткового гіпотензивного ефекту [К. Певний вміст магнію усередині клітин забезпечується злагодженим функційонуванням усіх ланок метаболізму магнію (кишкова абсорбція, ниркова екскреція, транспорт магнію поміж позаклітинною рідиною, кістками і клітинами). Робота виконувалася відповідно до основних планів НДР інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска, будучи фрагментом теми “Розробити і впровадити в практику охорони здоровя технології профілактики і лікування артеріальної гіпертензії за допомогою новітніх антигіпертензивних засобів і немедикаментозних методів лікування (№ Держреєстрації 0198У004009)” і Донецького державного медичного університету, будучи фрагментом теми “Розробка методів ранньої діагностики і фармакологічної корекції порушень механізмів регуляції ізоіонії, ізоволемії і ізотонії при артеріальній гіпертензії і хронічній серцевій недостатності” (№ Держреєстрації 0197V018403). Дослідити стан гормональної регуляції метаболізму магнію за допомогою специфічних гормонів - паратгормона (ПТГ), кальцитоніна (КТ), гормонально-активного метаболіту (вітаміна Д3) в умовах навантажувальних тестів із солями магнію, діуретиками і з регулюючими гормонами. 3. Вивчити стан всіх секторів метаболізму магнію у хворих на ЕГ шляхом визначення зовнішньоклітинного, внутрішньоклітинного вмісту, кишкової абсорбції та магнійуретичної функції нирок в умовах магнієвих навантажень. 4. Розробити адекватні методи оцінки стану метаболізму магнію для клінічної практики (швидкість елімінації навантажувальної магніємії (ШЕНMg ), кишкової абсорбції магнію). 6. Визначено характер співвідношення ниркового транспорту магнію і кальцію і визначена інтенсивність транспорту магнію між позаклітинним і кістковим сектором у хворих на ЕГ. Визначена залежність терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), антагоністами кальцію, бета-адреноблокаторами та діуретиками від стану метаболізму магнію у хворих на ЕГ та обгрунтовані критерії вибору АГТ. Хворі в період обстеження одержували стандартну дієту N 10 по Певзнеру, за якою в організм надходить за добу біля 14 ммоль магнію, 16,5 ммоль кальцію, 90 ммоль натрію, 70 ммоль калію, 80 г білка, 70 г жиру, 400 г вуглеводів. Нирковий транспорт магнію оцінювали шляхом вивчення екскреції магнію, його кліренсу, фільтраційного заряду (ФЗ) і екскретованої фракції (ЕФ), визначали діурез і швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ). Магнійуретичну функцію нирок оцінювали в звичайних умовах (добова екскреція магнію; кліренс-дослідження при помірному антидіурезі) і в умовах навантажень (внутрішньовенний, пероральний і подвійний магнійтолерантний тест (МТТ); екзогенне введення ПТГ, пероральний прийом оксидевіта (аналога вітаміну Д, що має формулу 1-а-ОНД3 і метаболізується в печінці в 1,25(OH)2Д3). Стан транспорту магнію між позаклітинною рідиною і кістками характеризували, визначаючи надходження магнію з кістки в плазму крові за методом І.П.Єрмакової (1987).

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?