Дослідження елементів флори і фауни в поетичних екосистемах. Аналіз випадків використання образу павука та головного продукту його життєдіяльності - павутиння головним чином за доби бароко. Барокове плетиво думок і слів в творах філософа Г. Сковороди.
Головна тема давньоукраїнської літературної арахнології М. В. Жилін Дослідження елементів флори і фауни в поетичних екосистемах вимагає ретельного аналізу на мікрорівні. Одним з характерних зоологічних образів традиційної риторичної культури в давньоукраїнській літературі є павук і головний продукт його життєдіяльності - павутиння. Попри відносно малу кількість староукраїнських пам’яток, у яких згадується павук і павутиння, їхні образи зустрічаються регулярно майже в усіх жанрових різновидах. Образи павука і павутиння позначені обмеженою риторичною валентністю: вони становлять елемент стійкого алегоричного утворення, головним смислом якого є марність, минущість поцейбічного життя людини. Серед усього неозорого масиву українського барокового письменства творчість Григорія Сковороди вирізняється за багатьма параметрами. Не полагайтеся на ваших мыслей паутину» [16, с. Концепція, яку створив, за оцінкою Фройда, його «найкращий учень» - Карл Абрагам, - нібито пояснюючи феномен страху перед павуками, тим не менш здатна зробити цю фобію клінічною: «Павук насамперед являє собою злу матір (за формою подібну до чоловіка), а потім чоловічий статевий орган, що приписується їй.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
