Головні жіночі образи в романах Панаса Мирного "Повія" і Л. Толстого "Воскресіння" - Контрольная работа

Становлення української державності, докорінні політичні та соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, інтеграція в світове співтовариство зумовлюють необхідність оптимізації національної системи освіти з орієнтацією на європейські стандарти, визначені Болонським процесом. Розширення і поглиблення літературних взаємин України сприяли активізації компаративних студій, адже ще І.Франко наголошував, що українська література вслід за І.Котляревським „… брала спочатку європейський дух, проціжений великоруським циділком, але невдовзі… сама повязала прямі і жваві контакти із Західною Європою і стала за формою, мовою і змістом літературою модерною, європейською, в ній чується відлуння тих же принципових питань індивідуального і громадського життя, що хвилюють душу сучасної людини, і вона з власного ґрунту, рідного народного життя намагається дати їм оригінальну форму і знайти оригінальну відповідь” [2, с.84]. Сучасні вітчизняні компаративісти зосереджують зусилля на вивченні розвитку української літератури в силовому полі світової, визначенні її внеску в розробку спільних або подібних ідейно-тематичних комплексів. Прилучення школярів до вирішення цих завдань сприятиме формуванню гуманістичного світогляду, вихованню національної гідності, шанобливого ставлення до інших народів, адже саме компаративний аналіз дає можливість виділити у творі спільне - те, що обєднує різні народи, і відмінне - те, що свідчить про неповторність нації. Учені вважають, що жодна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з літературами та культурами інших народів.Їхня мета полягає в документально підтвердженому встановленні, що певний письменник був обізнаний з творчістю іншого письменника і зазнав його впливу, що певний мотив чи герой, особливість жанрової структури твору чи стилю запозичені або привнесені, інспіровані творами іншого письменника. На ранньому етапі свого розвитку компаративістика займалася переважно вивченням саме генетичних звязків, особливо сюжетів, котрі вийшли зі спільного джерела й розповсюдилися в різних літературах. Мета уроку компаративного аналізу або уроку з елементами компаративного аналізу полягає в тому, щоб підвести учнів до усвідомлення ідейно-художньої своєрідності кожного з порівнюваних творів, знайти історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств, сформувати уявлення про духовну єдність і національну своєрідність різних літератур у динамічному полікультурному світі. Такі уроки сприяють актуалізації необхідних для порівняння знань, умінь та навичок, набутих учнями на заняттях з української та зарубіжної літератур, допомагають учням усвідомити закономірності розвитку різних національних письменств, вчать розуміти генетичні звязки художнього твору з іншими творами та літературним розвитком у цілому, допомагають осмисленню національної самобутності літературного явища, впливають на формування гуманістичного світогляду учнів, на виховання загальнолюдських ціннісних орієнтацій та почуття національної гідності. На підготовчому етапі доцільно звернутися до визначення контактних та генетичних звязків двох художніх творів, які встановлюються під час вивчення епохи, коли були написані обидва літературні твори, знайомства учнів з тогочасними суспільно-історичними обставинами, зясування особливостей літературного напряму, біографії та творчого шляху письменника (зустрічі, листування, обмін мистецькими планами, впливи і взаємовпливи, обізнаність письменника з творчістю іншого автора, продовження традицій, історія перекладання, історія виникнення задуму твору, сюжету (запозичення сюжетів та образів, використання мандрівних сюжетів та образів).Прикладом для нього був старший брат Іван, що вже з початку 1860-х років публікував свої фольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувався в «Основі» , а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва , виступав у львівському журналі «Правда» з критичними статтями. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» ), підписані прибраним імям Панас Мирний, зявилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році. Попри те, що в 1870 - 1880-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в звязку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів. Так, 1874 року в журналі «Правда» побачили світ нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «Пяниця», а в 1877 році в Женеві зявляється повість «Лихі люди». Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і подано до цензури, але в звязку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше зявляється в Женеві у 1880 році.Далекий предок Лева Миколайовича, Петро Олексійович Толстой , сподвижник Петра Великого, був жорстоким, підст

Зміст

Вступ

1. Сучасні підходи до класифікації між літературних звязків

1.1 Мета, завдання та основні принципи компаративного аналізу художніх творів на уроках словесності

2. Основна частина

2. 1 Життєвий та творчий шлях Панаса Мирного

2.2 Життєвий та творчий шлях Льва Толстого

Спроба порівняти головні жіночі образи романів

Висновки

Використана література