Фізико-географічне та геоботанічне положення, кліматичні умови та гідрографія р. Дніпро. Характеристика тваринного та рослинного світу Дніпра. Стан підземних вод і радіаційне забруднення річки. Скидання забруднюючих речовин та проблеми збереження річки.
В Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу - там водиться 60-65 видів, тоді як біля Києва - лише 40. До 70-х років річка давала близько 80% усієї виловленої в річках УССР риби: 78 000 - 110 000 центнерів на рік. З майже 250 видів птахів, які гніздяться в Україні, 100 - постійні або тимчасові мешканці річок, озер і боліт басейну Дніпра. На луках біля Дніпра можна побачити чибіса (чайка звичайна) та грицика, на берегах - білу плиску, яка гніздиться в берегових схилах або просто в ямці на березі.В цілому по басейну Дніпра потужність очисних споруд перед скидом у водні обєкти становить 3,5 куб. км за рік. Зі стічними водами у водні обєкти басейну Дніпра потрапляють надмірна кількість біогенних речовин, важкі метали, а також невластиві будь-яким природним водам штучні неорганічні та органічні речовини токсичної групи (пестициди, бенз-а-пірен). За даними Українського наукового центру охорони вод (УКРНЦОВ), стік із сільгоспугідь у балансі надходження, зокрема азоту та фосфору, до водних обєктів басейну Дніпра становить відповідно 28 та 7,4%. Значну частку в забруднення водних обєктів басейну Дніпра вносить змив з територій із високою щільністю міської забудови, які займають 5 відсотків площі басейну. Насиченість басейну Дніпра накопичувачами промислових відходів та стоків, ступінь негативного впливу їх та загроза небезпеки (до небезпечних належить 40, а до особливо небезпечних - 15% промислових накопичувачів), недосконалість існуючої нормативної бази (до накопичувачів предявляються ті ж технічні вимоги, що і до значно безпечніших екологічно водогосподарських гідроспоруд, тому розробка та реалізація проектів накопичувачів згідно з існуючими нормативами не забезпечує відповідного рівня захисту грунтів, водного та повітряного басейнів) зумовлюють необхідність розроблення відповідних заходів щодо запобігання їх негативному впливу.Аналіз результатів вирішення екологічних проблем Дніпра показав, що для їх вирішення потрібно розробити та впровадити цілий комплекс заходів, які дозволили б значно зменшити вплив забруднюючих факторів. Стратегічна мета заходів - досягнення екологічно безпечного використання водних ресурсів, що гарантуватиме екологічну безпеку водних обєктів, у тому числі у разі виникнення техногенних аварій, та створить передумови для визначення сукупності чинників необхідної рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення. Вона вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Гідрографія - розділ гідрології, який вивчає й описує водні обєкти (річки, озера тощо), їхнє положення, походження, розміри, режим, звязки з іншими елементами географічного середовища. Організм (від лат. organismus, від лат. organizo - влаштовую, від дав.-гр. ??????? - знаряддя) - жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система, що має різні рівні організації (молекулярний, клітинний, тканинний та ін.); це жива істота, яка володіє сукупністю властивостей (обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадкування та ін.), які роблять її відмінною від не живої матерії.Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України. Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах його басейну, він є головним, а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України. Крім того, значно впливають на якість води забруднені донні відклади, які за певних умов можуть стати джерелом вторинного забруднення водних мас важкими металами, органічними сполуками, нафтопродуктами та іншими речовинами. Крім перерахованих точкових джерел забруднень, значна кількість забруднених речовин надходить до водних обєктів від дифузних джерел: з поверхневим змиванням із сільськогосподарських угідь, з ферм та тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами, з територій населених пунктів тощо.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1.ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ р. ДНІПРО
1.1 Перші відомості про р. Дніпро
1.2 Історія дослідження р. Дніпро
Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Фізико-географічне та геоботанічне положення
2.2 Кліматичні умови
2.3 Гідрографія
Вывод
1. Дніпро є третьою на європейському континенті річкою після Дунаю та Волги за площею басейну (509 тис. кв. км) та четвертою за довжиною (2200 км). Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України. Істотне значення в системі водопостачання мають також водосховища і ставки на притоках Дніпра. Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах його басейну, він є головним, а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України.
2. Найбільшими забруднювачами водних обєктів басейну Дніпра є комунальне господарство, чорна та кольорова металургія, коксохімія, важке, енергетичне, транспортне машинобудування та сільське господарство. Крім того, значно впливають на якість води забруднені донні відклади, які за певних умов можуть стати джерелом вторинного забруднення водних мас важкими металами, органічними сполуками, нафтопродуктами та іншими речовинами.
Крім перерахованих точкових джерел забруднень, значна кількість забруднених речовин надходить до водних обєктів від дифузних джерел: з поверхневим змиванням із сільськогосподарських угідь, з ферм та тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами, з територій населених пунктів тощо.
Істотним фактором забруднення природного середовища в басейні Дніпра є тваринницькі комплекси і ферми.
Ситуація в басейні Дніпра ускладнюється значним рівнем розвитку ерозійних процесів та берегоруйнування.
3. Для вирішення екологічних проблем Дніпра потрібно здійснити комплекс заходів, направлених на поліпшення якості води.
Забезпечення екологічної рівноваги та повне задоволення потреб населення і народного господарства у якісній воді має досягатися шляхом поліпшення якості води та водного режиму річок, раціонального використання води підприємствами всіх галузей господарства та шляхом відтворення водних ресурсів.
Очевидно, що шлях поліпшення екологічного стану Дніпра та його водосховищ полягає не в їх поетапному спуску, еколого-економічний ефект від якого мізерний порівняно з прогнозованими сумарними збитками, що можуть бути заподіяні природі та економіці України, а в проведенні цілеспрямованої державної екологічної політики, всебічного оздоровлення та оптимізації функціонування водосховищ.
Список литературы
ВСТУП річка дніпро екологічний забруднення
Актуальність теми. В світі більшість людей живе у басейнах річок. Однак мало є країн, де б ріка займала таке місце у духовному, економічному, соціальному і багатьох інших, включаючи генетичний, аспектах життя народу, як ріка Дніпро та його притоки. Значення Дніпра - в становленні та розвитку української нації, суспільного виробництва і природного середовища країни не можна переоцінити, однак його екологічний стан давно викликає занепокоєння урядових та громадських установ, населення.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникла нагальна потреба екологічно спрямованого захисту Дніпра. Лише впровадження політики, при якій використання природних ресурсів, в тому числі і водних, не веде до їх виснаження, а забезпечує передачу в користування наступним поколінням того ж, або ще вищого потенціалу природних ресурсів, є єдиним шляхом збереження Дніпра.
Економічна депресія 90-х років ще більше ускладнила питання про перспективи подальшого екологічного розвитку та шляхи розвязання проблем в басейні Дніпра. Та незважаючи на тяжкий економічний стан країни були прийняті відповідні розпорядження Президента України і Кабінету Міністрів України щодо розроблення Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
З врахуванням регіонального і глобального впливу і значимості басейну Дніпра для Європи та всього світу передбачається активізація міжнародного співробітництва , розвиток екологічної освіти, виховання та інформування громадськості.
Мета - дослідити основні екологічні проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення.
Для вирішення мети нами були поставлені такі завдання: 1.Виявити головні екологічні проблеми р. Дніпро.
2. Запропонувати шляхи вирішення екологічних проблем р. Дніпро1. Басиан Т. Кризис окружающей среды.-СПБ., 1995.-60с.
2. Гардашук Т. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст.-К., 2000.
3. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Глобальный экологический взрыв - главный вызов ХХ1 века // Практична філософія.-2001.-№2.
4. Дрозд Н. И. Гидрографические характеристики рек Украинской ССР.-К.,1991.
5. Зубаков В. Эволюция и человечество // Эволюция геологических процессов в истории Земли.-М.: Наука, 1997.-с.226-236.
6. Кондратьев К. Парадигмы глобальной экологии: Окружающая середа.-М.: РГО, 1993.
7. Красилов В. Охрана природы: принципы, проблемы, приоритеты.-М., 1992.-173 с.
8. Моисеев Н. Человек и ноосфера.- М., Молодая гвардия, 1990.-580с.
9. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної водим.-К., 1997.-№ 123/97-ВР.
10. Небел Б. Наука об окружающей среде. Как устроен мир, тт. 1-2.-М., 1993.
11. Петров А. Основы геоэкологии.-СПБ.,1999.-219 с.
12. Про основні підсумки реалізації Кабінетом Міністрів України під керівництвом В.П. Пустовойтенка державної політики в сфері охорони довкілля, використання надр, управління надзвичайними ситуаціями, ядерної та радіаційної безпеки, безпечної життєдіяльності населення.- К., 1998.-37 с.
13. Юденич О. М. По річках України.-К.,1968.
14. Відділ етнополітики НІСД
15. Васюта О. А. Васюта С. І. Філіпчук Г. Г. Екологія і політика. - Чернівці : Зелена Буковина, 1998. - Т. 1. - 422 с.
16. Вишневський В. І. Річки і водойми України: стан і використання. - К. : Вікол, 2000. - 376 с.
17. Гринь Г. Масова загибель риби на Дніпрі цієї зими може викликати екологічну катастрофу // Голос України. - 1996. - 27 квітня. - С. 10.
18. Днепр // Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. - Петербург : 1893 Т. 10А. - 483 с.
19. Дніпро // Енциклопедія історії України. - К. : Наукова думка, 2004. - Т. 2. - С. 492.
20. Дніпро // Енциклопедія Українознавства / Гол. ред. В. Кубійович. - Париж-Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. - Т. 2. - С. 573-574. - (Репринтне перевидання в Україні. - К., 1994).
21. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. - К. : 1997. - 92 с.
22. Амброз А. И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. - К. : АН УССР, 1956. - 405 с.
23. Васюта О. А. Проблема екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль : Галичина-Друк, 2001. - 599 с.
24. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. - К. : Генеза, 2000. - 640 с.
25. Зеров К. К. Формирование растительности и зарастание водохранилищ днепровского каскада. - К. : Наукова думка, 1976. - 140 с.
26. Романенко В. Д. Евтушенко Н. Ю. Методические и методологические основы разработки Стратегического плана действий по экологическому оздоровлению Днепра. - К. : Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні. - К. : Генеза, 2000. - 216 с.
27. Яцик А. В. Яковлєв Є. О. Осадчук В. О. До питання щодо спуску Київського водосховища / За ред. А. В. Яцика. - К.: Оріяни, 2002. - С. 6 - 12, 22 - 27.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
