Геноцид українського народу. Голодомор 1932-1933 років як найстрашніша сторінка в історії українського народу. Різносторонні думки свідків Голодомору в Люботині. Колективізація селянських господарств. Харківська область як центр голодомору в Україні.
По-друге голодомор не обминув жодного міста і села в Україні,тому, я думаю,що цікаво знати, який стан голоду був не тільки в великих містах,а й у маленьких провінціях. Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932-1933 років в Україні. У травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала голодомор 1932-1933 років актом геноциду. Ющенко в Указі «Про вшанування жертв і постраждалих від голодоморів в Україні» назвав голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років геноцидом українського народу. За поданням Президента Верховна Рада України 28 листопада 2006 року ухвалила Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», у якому голодомор 1932-1933 років, відповідно до Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, кваліфіковано як акт геноциду українського народу (згідно зі ст.…На селі жахливий голод, Голосіння хор, В хатах бродить лютий голод, Плач, хвороба, мор. Вставай!» Та шепоче їм матуся: «Все для вас віддам, В небі, дітоньки, діждуся, Стріну вас я там !» Діти матір не ховали - Упродовж 22 місяців українське село було соціальною резервацією, де функціонувала безжалісна карально - репресивна система, яка супроводжувалася катастрофічними втратами сільського населення ганебними для людини явищами канібалізму, фізичним покріпаченням великих груп людей, терором, голодомором, гулагівськими таборами, розкуркуленням, депортаціями. В Україні за роки колективізації було ліквідовано близько 200тисяч куркульських господарств, це 1,2 млн.чоловік сільського населення.Селяни,що вижили,йшли і їхали до Харкова,але міліція знімала їх з поїздів,затримувала на дорозі. Люди гинули, вимирали цілими сімями, а поруч стояли комори, церкви із позабиваними вікнами і дверима, в яких було засипано повно зерна. Через наше місто до Харкова їхало багато селян із навколишніх сіл, щоб влаштуватися на роботу, але за вказівками міліція затримувала цей потік людей, знімала з потягів, затримувала на дорогах. Голодомор 1932-1933 років офіційно визнаний геноцидом українського народу, він був крайній ступень насильства над людиною, в якої було відібрано одну із основних життєвих потреб - їжу. Спогади про голодомор словами очевидців з Люботина: Ноженко Іван Степанович: Мої батьки були селянами.У своїй роботі я розкрила маловідомі сторінки історії міста Люботина в роки Голодомору 1932-1933р., дослідила свідчення очевидців цього періоду та дійшла висновку, що Голодомор 1932-1933р.-це найстрашніша сторінка в історії українського народу. Харківська область мала служити взірцем колективізації, їй ще досталася сумна доля стати центром голодомору в Україні. Голодомор в Україні, спричинений насильницькою, форсованою колективізацією, вертикаль влади, якій населення України не бажало підкорятися, розкуркулення з виселенням сімей трударів - хліборобів до Сибіру, конфіскаційні хлібозаготівлі, вивезення зерна з України - все своїм результатом мало вимирання хліборобських сімей, сіл, хуторів. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпамять породжує бездуховність, котра наче ракова пухлина розїдає тіло й душу нації - перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу. Українці, як історична нація, мають зберегти память про українських хліборобів, жертв цілеспрямованого державного терору.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Голодомор 1932-1933 років - найстрашніша сторінка в історії українського народу
Розділ 2. Голодомор 1932-1933 в Люботині
Висновок
Додатки
Список літератури та джерел
Вывод
голодомор український геноцид люботин
У своїй роботі я розкрила маловідомі сторінки історії міста Люботина в роки Голодомору 1932-1933р., дослідила свідчення очевидців цього періоду та дійшла висновку, що Голодомор 1932-1933р.- це найстрашніша сторінка в історії українського народу.
Харківська область мала служити взірцем колективізації, їй ще досталася сумна доля стати центром голодомору в Україні.
Голодомор в Україні, спричинений насильницькою, форсованою колективізацією, вертикаль влади, якій населення України не бажало підкорятися, розкуркулення з виселенням сімей трударів - хліборобів до Сибіру, конфіскаційні хлібозаготівлі, вивезення зерна з України - все своїм результатом мало вимирання хліборобських сімей, сіл, хуторів. Голод було спровоковано, щоб тримати народ у страхові й покорі. За даними різних дослідників, масовий голодомор поглинув від 5,5 до 9 млн. людей. Замучені й загиблі від штучно створеного тоталітарною державою голодомору жертви заслуговують на людську пошану, память, Божу молитву, увічнення.
Голодне лихоліття 33-го - не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка жагучим болем пронизує память багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпамять породжує бездуховність, котра наче ракова пухлина розїдає тіло й душу нації - перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу. Українці, як історична нація, мають зберегти память про українських хліборобів, жертв цілеспрямованого державного терору.
За ті десятиліття, що минули після геноциду українського народу, виросло кілька нових поколінь, але память про ті дні живе у серцях і сьогодні. Змінювалось життя, змінювалась влада, але спомини залишилися непідкупними. Ця трагедія на віки залишиться у душах та серцях поколінь.
А ми повинні зберегти память давнини тому, що це історія нашого рідного краю та України.
Додаток№1
Газета «Люботинские известия»
Додаток№2
Додаток№3
Місто Золочев 1933р.
Додаток№4
Валки 30-і роки.
Додаток №5
Щоденники про голодомор
Додаток№6
Додаток №7
Голодуючі Харкова
Додаток№8
Жертви Голодомору
Додаток №9
Масові захоронення.
Додаток №10
Люботинський музей до Дня памяті жертв голодомору 1932-1933 рр.
Додаток №11
Мітинг-реквієм до Дня памяті жертв голодомору.
Додаток№12
Директор музею Каракаптан Л. М. розповіла дітям про 1932-1933 роки м. Люботин
Додаток№13.
Сова Олександр Васильович.
Список литературы
1 Збірник «Найбільший злочин імперії». Матеріали науково-практичної конференції «Слобожанщина. Голодомор 1932-1933 років». Упорядник ЮРІЙ БАДЗЬО та ІВАН ЮЩУК Видавництво: Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім.Тараса Шевченка -К.,1993.
2.Конквест Р. Жнива скорботи: Рад. Колективізація і голодомор.-К.,-1993.
