Особливості колективізації сільського господарства. План розвитку економіки 1929 року. Недоліки фундаментальних реформ. Виникнення міжколгоспних організацій. Причини дезорганізації колгоспного виробництва. Голод 30-х років в Україні. Наслідки голодомору.
Наукова робота на тему: Голодомор 1932-1933 років на Україні Виконав: студент 1-курсу групи МРТП-12 Бігунець І.В. Колективізація сільського господарства 2. П’ятирічний план розвитку економіки 1929 року. Наслідки непоганого врожаю 1930 року для селянського сектора України 4. Наслідки голодомору 1932-1933 років Висновок Перелік використаної літератури Вступ Ми звикли говорити про голодомор у хронологічних межах 1932-1933 рр. Однак хронологія голоду на Україні більш складна. Іншими словами: якщо український селянин до першої світової війни міг придбати якийсь промисловий виріб за 1 пуд збіжжя, то тепер мусів віддавати за те ж 4-5 пудів хліба. Швейцарська Journal de Geneve ось таким чином коментувала подорожні нотатки американського фермера Тома Кампбела, який знайомився з проблемами хліборобства в СРСР. Але зробіть селянина вільним, дайте йому легкий режим... капіталістичний, коли клієнт згодний платити за те, що він братиме, коли продавець має право поставити свою ціну, і ви побачите велику зміну. Котрий явиться сюди, то просто несхожий на чоловіка, а на якесь опудало. При тім єдиновірним хліборобам не дають хлібопашці, а заганяють силою в комуну, а в комуні хто пробуде та вирветься, то проклинає на чому світ стоїть того, хто цю комуну та радянську владу видумав. колективізація сільське дезорганізація голодомор Щодо допомоги голодуючим, - зазначав Голова ВКП(б) України Петровський у грудні 1928 року, - ми розраховували, що на цю мету треба асигнувати 67 млн. карб., проте нам врізали до 42 млн. карб., але й це хочуть тепер урізати й не додати ще 5 млн. карб., про які говорив тов. Порайко. Ліквідація непу, перехід до суцільної колективізації зустріли опір з боку найстаріших членів Політбюро - М.І. Бухаріна, О.І. Рикова і М.П. Томського. Сталін переміг, сховавшись за гаслом боротьби за прискорену індустріалізацію країни. Чимало вихідців з села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы