Голодомор 1921-1923 роки. Причини та наслідки - Реферат

Актуальність: Голодомор 1921-1923 рр. в Україні - одна з найжахливіших трагедій за всю історію людства, феномен тривалого приховування від громадськості соціального лиха, трагедії гігантських масштабів. Про ситуацію з голодуючими українськими селянами більшовики старалися замовчувати. Центральне статистичне управління РСФРР подає інформацію по врожаю - 633 мнл. пудів, в той час як на VII Всеукраїнському зїзді земельних справ України нарком земельних справ І.Клименко назвав - 200 млн. пудів. Не дивлячись на такі суперечливі цифри керівництвом Московщини було заборонено місцевому більшовицькому керівництву для перевірки даних по врожаю посилати перевірочні комісії. Епіцентрами голодного лиха в Україні стали Херсонський повіт Одеської і Гуляй-Пільський повіт Запорізької губернії, де на початку 1922 року почалося масове вимирання людей.Коли в Україні зявилися публікації про голод 1932-1933 pp., у них нерідко висувалася така думка: ця трагічна подія десятиріччями замовчувалася, на відміну від голоду 1921 p., причини і наслідки якого достатньо висвітлені істориками, але залишаються малозясованими деякі його політичні та соціально-національні аспекти. Історія голоду на півдні України була грубо спотворена радянською історіографією задля приховування антиукраїнської продовольчої політики ленінського керівництва. По-третє, викачування продовольчих ресурсів України для забезпечення армії і промислових центрів Російської Федерації трактувалося як "братерська допомога трудящих УСРР голодуючому Поволжю".Воєнні дії Першої світової та громадянської воєн, що точилися на території України майже сім років (з літа 1914 p.), завдали величезної шкоди її народному господарству, воно становило жахливу картину спустошення: висаджені в повітря домни, затоплені ґрунтовими водами шахти, зруйновані залізничні мости, понівечені пожежами стіни заводських будівель. Було виведено з ладу третину залізниць. Війна підірвала продуктивні сили сільського господарства. 1920 р. в Україні було зібрано лише 768,5 млн пудів зерна - менше половини середньорічного валового збору 1909-1913 pp., який складав 1,7 млрд пудів. Імпорт сільськогосподарської техніки, що забезпечував у передвоєнні роки половину потреб сільського господарства в реманенті і машинах, було припинено, а відтак лише чверть селянських господарств України малаЩ о б постачати продовольством армію, партійно-державний апарат, робітників заводів за умов скорочення продуктивності і товарності сільськогосподарського виробництва, радянська влада заборонила торгівлю і вилучала продукти харчування у селян шляхом реквізицій, розміри, яких визначалися потребами держави в продовольстві. Оскільки державне завдання на заготівлю хліба та іншої сільськогосподарської продукції "розверстувалося" по губерніях, повітах і волостях залежно від того, що і де можна було взяти, така хлібозаготовча політика отримала назву продрозкладки. VIII конференція РКП(б) (грудень 1919 p.), розглядаючи питання про радянську владу в Україні, дійшла висновку, що в республіці мають бути збережені основні принципи радянської розкладкової політики хлібозаготівель. Якщо поставити на Україну армію з голодних губерній, цю остачу можна було б зібрати (податком товарообміном окремими реквізиціями з багатих на допомогу голодним) повністю" [1]. Робітники і матроси Миколаєва формували сей проект як крадіж останнього шматка хліба у голодного робітника й тут же постановили не випускати ані одного зерна з елеваторів...Наркомпроду замість того, щоб брати готовий хліб з елеваторів, треба було подбати про збереження того продподатку, який тепер лежить на станціях прямо під дощем і якого зберегти комісаріат харчових справ, очевидно, не вмів.Таким чином, голод 1921-1923 рр. на Півдні України був результатом цілеспрямованої політики більшовиків, метою якої було придушення антикомуністичних повстанських рухів. Радянська верхівка була добре обізнана щодо ситуації на українському селі, однак до певного моменту не робила жодних кроків, аби подолати проблему.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I ПРИЧИНИ ГОЛОДУ 1921-1923 РОКІВ

1.1 Причини

1.2 Повоєнна руїна

1.3 Продрозкладка

1.4 Посуха 1921 р.

РОЗДІЛ II ЕТАПИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОДУ 1921-1923

2.1 Перший рік лихоліття

2.2 Друга хвиля голодного лиха

РОЗДІЛ III НАСЛІДКИ ГОЛОДУ 1921-1923

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Таким чином, голод 1921-1923 рр. на Півдні України був результатом цілеспрямованої політики більшовиків, метою якої було придушення антикомуністичних повстанських рухів. Радянська верхівка була добре обізнана щодо ситуації на українському селі, однак до певного моменту не робила жодних кроків, аби подолати проблему. Також ми не можемо ставити в один ряд голод в Україні та в інших регіонах СРСР: позиція влади в цих випадках була абсолютно різною. Шляхом використання подібних нелюдських методів більшовики досягли своєї мети: масовий спротив на українських землях було подолано. Тим не менше, радянська влада ще бачила потенційну загрозу для себе в українському селянському середовищі, тому у наступному десятилітті вдалася до ще більш жорстоких дій.

У висновках узагальнено основні поставлені завдання реферативної роботи . Перший масовий голодомор за радянських часів 1921-1923 років в Україні став результатом акції більшовицького режиму, спрямованої на упокорення багатомільйонних мас українського селянства, усього українського народу. В результаті правляча партія досягла лише конфронтації маси селянства до антинародного режиму.

1. Історія селянства Української РСР.- У 2-х т.- К.- 1967.- Т.2.- С.166, 167, 177, 178; История Украинской ССР. В 10-и т.- К.- 1984.- Т.7.- С.277-280, 286, 287/

2. Кульчицький С.В., Шаталіна Є.П. Джерела про колективізацію і голод на Україні (за матеріалами ЦДЖАР УРСР 1929-1933 рр.) // Архіви України.- 1990.- №6.- С.39.

3. Голод 1921-1923 років на Україні: очима істориків, мовою документів.-К., 1991.-С. 190

4. Колективізація і голод на Україні.-С. 548-549. Постанова ЦК КП(б)У та РНК УРСР 6.ХІІ 1932 легалізувала ці заходи // Там же.-С. 278-.279.

5. Голод 1921-1923 років на Україні.-С. 295-297.

6. Чирко Б. В. Шкідництво різних націй / Національні меншини на Україні У 1920- 30-х роках за документами ЦДАГО України//Архіви України.1992 - № 4.- С. 33

7. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-933, 1946-1947: Злочини проти народу. - 2-е вид., допов. - К., 2000. - С.86.

8. Веселова О. Голодомори в Україні, 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947: Злочини проти народу / О.М. Веселова, В.І. Марочко, О.М. Мовчан. - К.; Нью-Йорк : Вид-во М.П. Коць, 2000. - С. 73-74.

Размещено на .ru