Дослідження результатів теоретико-емпіричного дослідження сформованості гнучкості мовлення в майбутніх учителів як показника усвідомлення ними міжособистісного конфлікту та важливої умови попередження й вирішення труднощів педагогічного спілкування.
Гнучкість мовлення як показник поведінкового компонента усвідомлення міжособистісного конфлікту майбутніми вчителями Максим Володченко, Тетяна Дуткевич Анотація У статті проаналізовано результати теоретико-емпіричного дослідження сформованості гнучкості мовлення в майбутніх учителів, що розглядається як показник усвідомлення ними міжособистісного конфлікту - важливої умови попередження й вирішення труднощів педагогічного спілкування. Постановка проблеми Доречність вибору засобів мовлення свідчить про культурний й освітній рівень майбутнього вчителя, який повною мірою творить своє мовлення за стилем, складністю, типом інтонації, способом побудови речень, супроводжує його мімікою та жестами. У працях Є.М. Богданова й В.Г. Зазикіна [1], І.В. Ващенко й С.П. Гіренко [3], А.М. Гірника [5], Л.В. Долинської [6], Г.В. Ложкіна й Н.І. Пов’якель [9], М.І. Пірен [10] Б.І. Хасан [12] та ін. підкреслюється важливість усвідомлення особистістю конфлікту як вихідної психологічної умови в процесі дій з його залагодження, зазначається, що усвідомлення міжособистісного конфлікту (надалі - МОК) - це первинний етап його аналізу, а відтак і ключовий момент у його подоланні. З іншого боку, установлено незаперечну роль мовлення в розгортанні міжособистісних взаємин, у виникненні й попередженні конфліктних ситуацій у педагогічному процесі (Н.Ю. Бутенко [2], Н.П. Волкова [4], В.О. Сухомлинський [П] та ін.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
