Природа і призначення процесу пізнання. Практика як основа та його рушійна сила, процес відображення реальної дійсності. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Основні методи соціального дослідження.
Пізнання - це таке функціонування свідомості, в результаті якого виникають нові знання. Пізнання, як і свідомість в цілому, реально існує за допомогою мови. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано - через матеріально-практичну діяльність. Напрям у філософії, що заперечує або піддає сумніву можливість пізнання природи, суспільства, називається агностицизмом (грец. а - не, gnosis - знання). Основними формами відображення є живе споглядання та його форми - відчуття, сприйняття, уявлення, які дають конкретно-наочне знання про зовнішній бік речей, і мислення (поняття, судження, умовивід тощо), що полягає в абстрагуванні, узагальненні чуттєво даного матеріалу і оперуванні абстракціями.
Список литературы
1. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій.- Київ: Наукова думка, 1996.
2. Заїченко Г.А. та ін. Філософія.- Київ: Вища школа, 1995.
3. Паславський І.В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI- першій третині XVII ст.-Київ: Наукова думка, 1984.
4. Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін. Історія Філософії України: Підручник.- Київ: Либідь, 1994.
5. Федів Ю.А., Мозкова Н.Г. Історія Української філософії.-Київ: Україна, 2001.
