Аналіз витоків і контекстуальних умов формування філософського символізму. Вирішення проблем пошуків нового типу раціональності сучасною гносеологією. Залежність евристичного потенціалу символіки від її вербальної оформленості. Роль філософської традиції.
Міністерство освіти України Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук 09.00.02. діалектика і методологія пізнання Гносеологічний аспект символізму Кретов Павло Васильович Одеса 2000 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі соціально-економічних наук Київського державного лінгвістичного університету Науковий керівник: Шубняков Б.П., доктор філософських наук, професор кафедри соціально-економічних дисциплін Київського державного лінгвістичного університету Офіційні опоненти: Івакін О.А., доктор філософських наук, професор, зав. кафедри філософії Одеської державної юридичної академії Ярош Л.А., кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і методології науки Одеського державного політехнічного університету Провідна організація: Національний університет імені Тараса Шевченка Вчений секретар спеціалізованої Ради кандидат філософських наук, доцент І.Г. Мисик Анотація філософський символізм гносеологія Кретов П.В. Гносеологічний аспект філософського символізму. У роботі розглянуто поняття “символ” та “символізація” на основі базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.02 - диалектика и методология познания. Южно-украинский педагогический университет им. К.Д. Ушинского. Відзначимо, що статусу тенденції набув перехід від суто функціонально-методологічних інтерпретацій мови (логічний позитивізм, неопозитивізм) до онтологічно-інтуїтивістських, навіть трансцендентальних тлумачень (пізній Л. Вітгенштайн, Ю. Хабермас, К. Апель, П. Рікер, частково деконструктивісти тощо), які за принципом сімейної подібності (Л. Вітгенштайн Філософські дослідження) можуть бути зведені до відомої, уже хрестоматійної максими М. Хайдеггера - мова є домівкою буття. У російській релігійній філософії початку ХХ ст. були позначені самобутні інтуїції, що прямо торкалися можливості подолання ухилу в чистий гносеологізм (як би він не визначався - як аналітичний, феноменологічний тощо). У своєму Досвіді парадоксальної етики (1935) М. Бердяєв, один із представників київської екзистенціальної школи, прямо стверджував, що той, хто починає із гносеології, рідко приходить до онтології. П. Флоренського, символічна за своїм змістом теорія пізнання М.Бердяєва, філософські та естетичні концепції А.Білого (Б.М. Бугаєва) та В’яч.Іванова, філософський символізм О.Ф. Лосєва мали на меті подолання пангносеологізму й онтологізацію, буттєву легітимізацію людського пізнання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
