Конкурентоспроможність як макроекономічна категорія. Конкурентоспроможність національної економіки, вивчення системи її чинників і показників. Аналіз динаміки конкурентоспроможності економіки України, розробка пропозицій щодо подальшого її підвищення.
З одного боку, конкурентоспроможність є однією з форм прояву обєктивної економічної категорії - конкуренції, а проблема її підвищення звичайно розглядається в контексті розвитку міжнародних економічних відносин і просування країни на зовнішніх ринках. Зокрема, український дослідник Б.Губський розглядає конкурентоспроможність як обумовлене економічними, соціальними і політичними факторами стійке становище країни на внутрішньому та зовнішньому ринках, здатність субєктів конкурентної боротьби протистояти міжнародній конкуренції на внутрішньому ринку та ринках інших країн [4, с.41]. Між тим зміна субєкта конкурентоспроможності з конкретної фірми на національну економіку обумовлює й зміну низкою авторів розуміння обєкта конкурентоспроможності та відповідної основної критеріальної ознаки. Конкурентоспроможність у реалізації конкретних видів продукції на одному з сегментів світового ринку не може розглядатися як ознака конкурентоспроможності національної економіки і навпаки: втрата окремих ринків не повинна сприйматися як втрата національною економікою рівня її конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність на внутрішньому ринку відрізняється від конкурентоспроможності на зовнішньому ринку й тим, що держава може впливати на конкурентоспроможність на внутрішньому ринку, у той час як умови конкуренції на зовнішньому ринку є екзогенним фактором.На основі дослідження процесу постіндустріальної глобалізації та його звязку з конкурентоспроможністю країни обґрунтовано, що глобалізація істотно впливає на головні структурні характеристики національних економік і веде до формування нового середовища для національного економічного розвитку. Доведено, що, на відміну від існуючих однобічних поглядів на наслідки глобалізації, реальний вплив цього процесу на національні економіки виявляється неоднозначним і суперечливим. Проте вона здатна серйозно гальмувати розвиток і породжувати кризи в разі відсутності спрямування політики держави на створення довгострокових міжнародних конкурентних переваг країни у світовому господарстві, а також на сприяння вітчизняним виробникам у зміцненні їх міжнародних конкурентних позицій. Незавершеність індустріальної стадії в Україні, в поєднанні з цілями технологічного прориву (включаючи макроекономічні аспекти конкурентності), модернізації провідних галузей - металургії, машинобудування, харчової та легкої промисловості, розвязання інших галузевих проблем реалізації конкурентних переваг, розбудови конкурентного середовища на ринках товарів і послуг, формують своєрідні особливості конкурентної політики. Обґрунтовано, що в сучасній Україні відтворювальна специфіка нагромадження основного капіталу характеризується виникненням нових умов господарювання (у звязку з розвитком ринкових процесів і конкуренції), технологічним відставанням; масовим перевантаженням застарілими засобами праці та підпорядкована концептуальному завданню інтенсифікації економіки шляхом запровадження інноваційної моделі при позитивному, але недостатньому темпі інвестування.
Вывод
1. На основі дослідження процесу постіндустріальної глобалізації та його звязку з конкурентоспроможністю країни обґрунтовано, що глобалізація істотно впливає на головні структурні характеристики національних економік і веде до формування нового середовища для національного економічного розвитку. В цьому середовищі зявляються елементи глобальної керованості, які, однак, поки що перебувають під переважним впливом найбільш розвинутих країн світу, які формують “правила гри”, вигідніші саме розвинутим країнам.
2. Доведено, що, на відміну від існуючих однобічних поглядів на наслідки глобалізації, реальний вплив цього процесу на національні економіки виявляється неоднозначним і суперечливим. При цьому сумарний результат дії різноманітних чинників глобалізації чималою мірою визначається рівнем національної здатності виробляти адекватну політику розвитку власних конкурентних переваг. Глобалізація може приносити найбільший виграш саме тим країнам, які проводять ефективну політику підвищення власної конкурентоспроможності. Проте вона здатна серйозно гальмувати розвиток і породжувати кризи в разі відсутності спрямування політики держави на створення довгострокових міжнародних конкурентних переваг країни у світовому господарстві, а також на сприяння вітчизняним виробникам у зміцненні їх міжнародних конкурентних позицій.
3. Доведено, що в основі стратегії національної конкурентоспроможності лежать проблеми економічного зростання, концепція випереджаючого розвитку. Гостро постає питання прориву до постіндустріального суспільства. Незавершеність індустріальної стадії в Україні, в поєднанні з цілями технологічного прориву (включаючи макроекономічні аспекти конкурентності), модернізації провідних галузей - металургії, машинобудування, харчової та легкої промисловості, розвязання інших галузевих проблем реалізації конкурентних переваг, розбудови конкурентного середовища на ринках товарів і послуг, формують своєрідні особливості конкурентної політики.
4. Встановлено, що протягом останніх десятиріч ХХ ст. радикально змінились економічні умови реалізації конкурентної політики: відбувається значне підвищення ролі нововведень в економічному розвитку, помітно знизилася ефективність використання запозичених технологій, зокрема, - через скорочення терміну старіння розробленої технології. За таких умов головним джерелом конкурентних переваг на мікрорівні стала здатність окремих підприємств до здійснення нововведень, а на макрорівні - стимули до інвестування в інноваційний розвиток.
5. З розгляду сучасних особливостей національної економіки зроблено висновок, що основним “двигуном” її динамічного зростання стали великі підприємства монополізованих видів економічної діяльності, які мали можливість використати сприятливу цінову конюнктуру на світових ринках, продемонструвавши у такий спосіб переваги над своїми більш дрібними конкурентами. Обґрунтовано, що слабкість конкуренції на внутрішньому ринку, його незначна місткість і невибагливість українських споживачів не дозволяють створити належні умови для зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
6. На основі аналізу факторів конкурентоспроможності основних галузей промисловості України виявлено чинники, що зумовлюють конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників. Серед них: рівень розвитку складових базової виробничої, ринкової та соціальної інфраструктури, необхідних для конкурентоспроможної підприємницької діяльності; фінансово-економічний стан підприємств-експортерів; технологічний рівень підприємств; інноваційний потенціал промислових підприємств у регіональному та галузевому розрізах; використання інформаційних технологій управління бізнесом; наявність стратегій забезпечення конкурентоспроможності продукції, на які спираються підприємства.
7. Зясовано, що в контексті посилення інноваційного чинника економічного розвитку України невідкладним завданням виступає інтенсифікація нагромадження основного капіталу. Обґрунтовано, що в сучасній Україні відтворювальна специфіка нагромадження основного капіталу характеризується виникненням нових умов господарювання (у звязку з розвитком ринкових процесів і конкуренції), технологічним відставанням; масовим перевантаженням застарілими засобами праці та підпорядкована концептуальному завданню інтенсифікації економіки шляхом запровадження інноваційної моделі при позитивному, але недостатньому темпі інвестування. Наголошено, що принциповим завданням є досягнення ефективних відтворювальних параметрів нагромадження, які забезпечують швидкий оборот інвестиційних коштів і прискорене оновлення виробничого апарату шляхом систематичного, своєчасного й повномірного заміщення морально і фізично застарілих засобів праці технікою нових поколінь. Встановлено, що для умов України інноваційна модель є реальною за норми нагромадження, не меншої від 25-30% ВВП. Підкреслено, що визначальним фактором нагромадження та конкурентоспроможності економіки виступають національні заощадження.
8. Доведено, що ефективність інвестиційно-інноваційної політики тісно кореспондує не тільки з кількісним, а насамперед - з якісним аспектом капіталоутворення. Наголошено, що перспективи інноваційного розвитку України поки що не можна оцінювати позитивно, оскільки відтворювальний потенціал її економічної системи є недостатнім для обороту інвестиційних ресурсів в активному інноваційному режимі.
9. Обґрунтовано важливість проведення в Україні суто інноваційно-орієнтованої інвестиційної політики, яка б дала можливість здійснити прорив до передових технологій у тих галузях, які, з одного боку, залишилися підйомними внаслідок своєї порівняно низької капіталомісткості, а з іншого - є технологічними сукупностями тих видів діяльності, на яких традиційно спеціалізується Україна, з метою забезпечення необхідного прогресу і, тим самим, конкурентоспроможності. У першу чергу за такими ознаками у національній економіці виділяються галузі харчової промисловості та машинобудування. Завдяки саме їм можна буде, з одного боку, розвивати внутрішній ринок і задовольняти його потреби в товарах споживчого та інвестиційного призначення, а з іншого - конкурувати на зовнішніх ринках. конкурентоспроможність національний україна
Список литературы
1. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення. - К.: НІСД, 2002.
2. Белєнський П. Дослідження проблеми конкурентоспроможності / П. Белєнський // Вісник Національної академії наук, 2007. - №5. - С.9-18
3. Бідзюра І. Держава в умовах розгортання системних реформ / І. Бідзюра // Політичний менеджмент. - 2004. - №3. - С.79
4. Гражевська Н. Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному постіндустріальному вимірі / Н. Гражевська // Економіка України. - 2008. - №9. - С.54-63
5. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі . - К.: Наукова думка, 1997. - С.41
6. Економічна енциклопедія. - К.: Вид. центр «Академія», 2000. - С.814
7. Економічний словник-довідник: за ред. С.В. Мочерного. - К.: Феміна. - 1995. - С.105
8. Жаліло Я.А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку / А.Я. Жаліло // Стратегічна панорама. - 2004. - №3. - С.99
9. Желюх Т. Конкурентоспроможність як ефективна форма функціонування національної економіки підходи до оцінювання в системі глобальних координат / Т. Желюх // Світ фінансів. - 2008. - №1. - С. 81-93
10. Звіт про конкурентоспроможність України 2010: назустріч економічному зростанню та процвітанню / Фонд «Економічне управління». - К.: [б. в. ], 2010. - 240с.
11. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: Монографія; ред. Я.А. Жаліло; Національний інститут стратегічних досліджень. - К.: Знання України, 2005. - 388с.
12. Манцуров І.Г. Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності країни: Монографія / І.Г. Манцуров;. Міністерство освіти і науки Укарїни. - К.: КНЕУ, 2006. - 392с.
13. Міжнародні економічні відносини / А.С. Філіпенко, С.Я. Боринець, В.А. Вергун та ін.. - К.: Либідь, 1992. - С.72
14. Основы внешнеэкономических знаний: [учеб. для экономического образования] ; под ред. И.Н. Фаминского. - М.: Международные отношения, 1990. - С.406
15. Пенькова О.Т. Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації / О.Г. Пенькова // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №11. - С.26-31
16. Портер М. Международная конкуренція. - М., 1996. - С.56
17. Смерічевська С.В. Конкурентоспроможність у соціально-економічному вимірі / С.В. Смерічевська // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №3. - С. 34-36
18. Стратегія економічного соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, та ін.; Нац. ін.-т стратегічних досліджень, Ін-т екон. Прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань Європейської інтеграції України. - К.: ВЦ Держкомстату України, 2004. - с.44
19. Уніат А. критерії та оцінка конкурентоспроможності краю на міжнародному рівні / А. Уніат // Галицький економічний вісник. - 2009. - №2. - С.19-15
20. Шнипко О.С. Конкурентоспроможність України в умовах глобалізації: [монографія] / О.С. Шнипко: НАН України, ін.-т економіки та прогнозування. - К.: [б, в.], 2009. - 456с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
