Дивергентність і дисперсність, трансформація й глобалізація системи масової комунікації. Соціальні ролі професіонального комуніканта. Переваги та недоліки глобальної культури. Приклади конгломерації імперій мультимедіа з гігантами комп’ютерного бізнесу.
Глобальний інформаційний світ (глобальна культура, світова культура) тримається на розвиткові багатонаціональних ринків, корпорацій, надскладних систем комунікацій, сучасних медіа-технологій. Дослідження проблеми комунікації та глобалізації нині є актуальною, оскільки розвиток технологій породжує ці взаємозвязки у світі. Досліджуючи дану тему реферата необхідно розглянути такі питання: - визначити сутність поняття масової комунікації; та глобалізації системи масової комунікації;Якщо сукупність цих компонентів називати системою, то можна говорити про особливості системи комунікації залежно від її виду та природи. Виробничий підхід до процесу масової комунікації був зумовлений самою структурою масової комунікації та переходом людства на рівень побудови індустріального суспільства. Таким чином, залишаючись процесом встановлення і підтримання контактів у суспільстві, процесом його консолідації, масова комунікація сьогодні - це: 1. виробництво інформації як продукції; Якщо порівняти таких комунікаторів, як пропагандист (модель Чакотіна), відправник інформації, що належить до первинної соціальної групи (модель Рілеїв), професіональний комунікатор (модель Вестлея-МАКЛІНА), комунікатор із психологічними змінними (модель Малецького), то з упевненістю можна сказати, що організація процесу спілкування для кожного з цих типів комунікаторів буде своєю. В. Р.), тобто розсіювання (дисперсія) акту мовлення, коли різні люди, які беруть участь в породженні висловлювання, в системі масової комунікації виступають ніби єдиним комунікантом, а в результаті утворюється розходження (дивергенція) психологічних, соціальних, професійних ознак єдиного комуніканта, в ролі якого виступає одна людина, що веде до появи сукупності розпорошених у часі й просторі ознак мовця, закріплених за різними носіями мовлення, коли збір інформації здійснює одна людина, її аналіз - друга, обробку - третя і т. д.Глобалізація системи масової комунікації - то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка повязана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розгалуженою системою засобів масової комунікації та контролюються більш організованою спілкою їх виробників. Глобалізація систем масової комунікації тільки посилює дивергентність і дисперсність системи масової комунікації, структуризацію, фазовість, дискретність мовлення та монополію на нього. Як приклад дисперсності й дивергентності системи масової комунікації може бути система, в якій глядач споживає новини, виготовлені редактором й опрацьовані ведучим, включені в програму на прохання засновника каналу й інтерпретовані певним чином на прохання керівників телеорганізації (дивергенція). Вони стають частинкою поняття глобалізації системи масової комунікації, оскільки без технологічної модернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш потужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі.Відсутність передових інформаційних технологій у країні становить загрозу інформаційному простору країни. Чекмишева, “інформаційна загроза” може становити небезпеку для двох типів держав: для держав з тоталітарним устроєм і для країн, що перебувають на перехідному етапі. У такому суспільстві інформація не може становити загрози, оскільки інформаційний простір демократичних держав має уже усталену систему інформаційного захисту, коли всі дотримуються законів держави, в чому й полягає суспільний демократизм”. І будь-яка інформація ззовні для цих країн є загрозою для тоталітарної інформаційної системи. Для країн, що розвиваються, характерним є інформаційний вплив іноземних масмедіа, в інформаційній сфері безпосередньо повязаний з використанням технічних засобів для виробництва інформації, хоч і не є визначальним, про що свідчить досвід України: майже кожен має телевізор, радіоточку, в Україні велика кількість видань, але не можна сказати, що Україна є багатою і що вона веде свою політику у глобальному світі.80-ті - 90-ті роки ХХ століття є тим благодатним часом, коли “глобальне село” було взяте у руки “хазяїв глобального села”, за визначенням американського професора комунікації Б. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусетського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі. Через систему елементів інформаційної інфраструктури (компютери, бази даних, побутова електротехніка) відбуватиметься постачання нескінченної кількості інформації її споживачам. Відбулося обєднання найбільшої в світі компютерної компанії з одним із найбільших у світі телевізійних конгломератів для виробництва програмного продукту, що поширюється компютерними мережами, компакт-дисків, цифрового відео, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду),
План
План
Вступ
1. Сутність поняття масової комунікації
2. Глобалізація системи масової комунікації
3. Переваги та недоліки глобальної культури
4. Приклади зарубіжних медіа-імперій
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы