Глобалізація міжнародних економічних відносин і світова криза як наслідок глобалізації - Дипломная работа

Глобалізація економічного простору - складна, багатоаспектна проблема, яка виникла і розвивалась в просторі і часі за діалектичними законами і на сьогоднішній день набула такого впливу на економічні процеси всередині національних економік, що визначає основні вектори їхнього розвитку та ставить перед урядами держав задачі, що потребують негайного вирішення. Реалії сучасності, глобальні зміни геополітичного розкладу сил вимагають дослідження низки явищ і процесів, що мають визначальний вплив на розвиток суспільства. Поляризація сучасного світу, втілена в антиноміях „розвинені - слаборозвинені”, „заможні - бідні”, „високі технології - сировинні ресурси”, просторових осях „Північ - Південь”, „Захід - Схід”, породжує для більшості країн світу проблему самоідентифікації в глобальному середовищі. Зважаючи на дискусійність окремих сторін глобалізації та незаперечність диспропорцій у рівнях соціально-економічного розвитку різних країн світу, визначення форм та напрямів залучення національної економіки до світової системи є нагальною потребою. Структурна складність і багатоаспектність прояву процесів глобалізації обумовлюють міждисциплінарний статус їх дослідження, основний аспект якого є економічним, водночас незаперечною є потреба просторової оцінки комплексного впливу цих процесів.Починаючи з кінця XIX століття суспільне життя у більшості країн світу почало набувати більш ярко вираженого глобального виміру. Ця взаємозалежність і взаємопроникнення, отримавши термін "глобалізація", дедалі більше визначають стан і напрями розвитку країн. Новітню тенденцію розвитку людства досліджують різні наукові школи, проте єдиного визначення терміну "глобалізація” ще немає. Узагальнюючи відомі підходи, можна сказати, що глобалізація становить комплексне геополітичне, геоекономічне і геокультурне явище, яке справляє потужний вплив на всі сторони життєдіяльності суспільства. Глобалізація як процес виникла не в останні десятиліття.Як переваги глобалізаційних процесів можна назвати: Підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні і поширення передових технологій, а також конкурентного тиску на користь безперервного впровадження інновацій у світовому масштабі. Прискорення економічного зростання розвинутих країн спрямовує потоки капіталу в країни, що розвиваються і особливо потребують фінансових ресурсів. Інвестори також враховують внутрішні фактори, до яких належать рівень забезпеченості робочою силою та її кваліфікація, вартість робочої сили, обсяг ринку, ступінь інвестиційних ризиків тощо [52, с.133-134]. Як бачимо з таблиці 1.1., основний масив прямих іноземних інвестицій концентрується в розвинених країнах, передусім це країни, що представляють три основних економічних центра сучасного світу: США, Європейський Союз, Японія. Глобалізація, підсилюючи конкуренцію, стимулює подальший розвиток нових технологій і поширення їх серед країн.З іншого боку, як буде показано нижче, форми прояву цих меж іноді ущемлюють інтереси широких верств населення у всьому світі і цілих країн, що не входять у відомий "клуб" держав "золотого мільярда". Глобалізація не виправдала багатьох надій, які звязувалися широкими шарами світової громадськості з подоланням розколу світу на дві протилежні суспільні системи, що перетворив інтернаціоналізацію на дійсно глобальний феномен. Етціоні, та ін.) породила диференціацію світу на країни, що виграли від глобалізації і які програли в результаті неї. Це часто змушує країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються, приймати правила гри, які встановлюються більш сильними учасниками світового господарства. Глобалізація в тому вигляді, в якому вона розгорталася в минулі роки, не лише не вирішила, але навіть загострила проблеми, що заважають справжній інтеграції цих країн в систему світо господарських звязків.Світова економіка зіштовхнулася з кризою, яка засвідчила, що стара фінансова модель, котра на попередньому етапі розвитку світової економіки обслуговувала товарообмінні процеси, в умовах прискореної глобалізації виявилася неефективною, а в окремих випадках - і відверто безпорадною. І хоча в ЗМІ те, що сьогодні відбувається в світі, й досі називають здебільшого світовою фінансовою кризою, вона впродовж останніх кількох місяців вже переросла в глобальну економічну. Отже, криза - це одна з форм розвитку економіки, в ході якої усуваються застарілі техніка і технологія, організація виробництва і праці, відкривається простір для зростання й утвердження нового. Пахомов так пояснив причину виникнення кризи в США: "Спочатку Сполучені Штати дійшли до вищого ступеню комфорту завдяки тому, що країна повністю жила в борг, але це не могло продовжуватися завжди. Як відомо, найбільша в світі американська економіка значною мірою розвивається завдяки споживачам, оскільки споживчі витрати формують близько 2/3 ВВП Сполучених Штатів упродовж останніх тридцяти років.Щоб вирішити ці задачі, Міжнародний Валютний Фонд зосередив свої зусилля на: 1)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації

1.1 Основні етапи та форми економічної глобалізації

1.2 Позитивні наслідки глобалізації

1.3 Суперечності і негативні наслідки глобалізації

Розділ 2. Світова економічна криза як наслідок глобалізації міжнародних економічних відносин

2.1 Причини виникнення та етапи глобальної економічної кризи

2.2 Шляхи подолання світової економічної кризи

2.3 Глобалізація міжнародного фінансового ринку

Розділ 3. Глобалізаційні процеси міжнародних економічних відносин в Україні

3.1 Україна в сучасних глобалізаційних процесах

3.2 Сучасний стан впливу економічної кризи на економіку України

3.3 Перспективи виходу України із глобальної фінансової кризи

Висновки

Список використаних джерел