Гетьманська республіка - як нова форма державності - Реферат

бесплатно 0
4.5 93
Визнання України самостійною державою, внутрішньополітична ситуація та невдоволення владою. Установлення гетьманського режиму, діяльність П. Скоропадського у різних сферах суспільного та політичного життя. Історичне значення Директорії, аналіз істориками.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Під час української революції й боротьби за державність 1917 - 1920 рр. і під їх безпосереднім впливом відбулося відродження національного за змістом організованого українського консерватизму. Це відродження відбулося у державно-політичній (Українська Держава П.В листопаді 1917 р., після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію про мирні переговори, Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. Визнавши Україну самостійною державою, Німеччина 27 січня 1918 р. підписала з нею окрему угоду, обіцявши разом зі своїми союзниками сприяти примиренню Москви та Києва. Крім того, таємним договором з Австро-Угорщиною передбачався поділ Галичини на українську та польську частини. Україна, зі свого боку, зобовязувалася до кінця літа 1918 р. поставити Німеччині та Австро-Угорщині 1 млн тонн хліба та іншої продукції. Для забезпечення необхідного порядку Німеччина та Австро-Угорщина обіцяли Україні військову допомогу.Павло Скоропадський (1873 - 1945) походив зі знаного козацького роду, який дав Україні багато високих козацьких старшин і гетьмана Івана Скоропадського (1646-1722), що обіймав гетьманство після полтавської трагедії. Зміст основних документів, виданих у звязку іх встановленням гетьманського режиму (тобто грамоти “До всього українського народу” і Законів про тимчасовий державний устрій України) є суперечливим щодо устрою: гетьман тимчасово перебирає на себе “усю повноту влади” і підпорядковує собі усі гілки влади, проте в майбутньому не виключеним є створення представницького органу. Попри поширеність уявлень про гетьманське державне утворення як про державу за проектом монархічну, у “Споминах” П.Скоропадського немає згадки про монархічні наміри роду Скоропадських або про наміри гетьмана встановити в Україні гетьманську монархію. Як людина двох культур - української і російської-що вважала себе патріотом і України, і Росії, він стверджував: “разница между мной и украинскими кругами та, что последние, любя Украину, ненавидят Россию; у меня этой ненависти нет”. Втім, за Української Держави 1918 р. український консерватизм мав суперника і опонента не лише в українських соціалістичних партіях, але і в російському консерватизмі на Україні, який підтримували такі сильні організації як Союз земельних власників і Союз промисловості, торгівлі і фінансів, що хотіли використати Україну як базу для відбудови єдиної Росії.Українська гетьманська держава залишила значний слід в історії української державності. Гетьман був вищим органом влади, йому належала вся повнота законодавчої та виконавчої влади. Рада Міністрів, або гетьманський уряд, здійснювала координацію і організацію діяльності центральних органів управління. До Ради Міністрів входили наступні міністерства: внутрішніх справ, народної освіти, фінансів, торгівлі й промисловості, харчових справ, земельних справ, судових справ, закордонних справ, військових справ. Згодом було створене міністерство народного здоровя і міністерство сповідань, яке займалося релігійними проблемами.

План
Зміст

Вступ

1. Україна - самостійна держава

2. Початок Гетьманату

Висновок

Література

Вывод
Українська гетьманська держава залишила значний слід в історії української державності. Гетьман був вищим органом влади, йому належала вся повнота законодавчої та виконавчої влади. Рада Міністрів, або гетьманський уряд, здійснювала координацію і організацію діяльності центральних органів управління. До Ради Міністрів входили наступні міністерства: внутрішніх справ, народної освіти, фінансів, торгівлі й промисловості, харчових справ, земельних справ, судових справ, закордонних справ, військових справ. Згодом було створене міністерство народного здоровя і міністерство сповідань, яке займалося релігійними проблемами. При уряді існувала також посада генерального контролера. Міністерства поділялися на департаменти і управління. Прийшовши до влади, П. Скоропадський розпустив місцеві органи, сформовані Центральною радою, і поновив колишні назви. Було поновлено, існуючий ще за царизму, адміністративно-територіальний поділ на губернії, повіти, волості. Місцеві адміністрації очолили старости, які замінили комісарів. Старостам належала вся повнота влади на місцях. Ідея народної міліції за гетьманства остаточно поступилася місцем програмі формування регулярних, професійно підготовлених збройних сил, гетьманська адміністрація зробила важливі кроки в напрямі організації майбутньої української армії. Однією з найбільших помилок П. Скоропадського була спроба відновлення дореволюційних органів влади і управління, тих порядків, що існували в Російській імперії.

Отже, поряд із серйозними помилками та прорахунками, про які вже йшлося, гетьманська держава зробила й чимало корисного. Це стосується і економіки, і науки, і культури, і зовнішніх зносин. Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла українська видавнича справа. І все це, не забудьмо, відбулося в надзвичайно складних міжнародних і внутрішніх умовах протягом семи з половиною місяців 1918 року.

Список литературы
1. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. - К., 1993.

2. Лисяк - Рудницький І. Консерватизм // Лисяк - Рудницький І. Історичні есе. В 2 томах. - Т. 2. - К., 1994. - С. 125- 129.

3. Папакін Г. Павло Скоропадський: державник, полководець, людина. - К., 1999.

4. Пеленський Я. Передмова: Спогади Павла Скоропадського (кінець 1917-грудень 1918) // Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 - грудень 1918 / Гол. ред. Я.Пеленський. - К. - Філадельфія, 1995. - С. 11 - 35.

5. Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2-х томах. - Т. 2.: Від середини XVII ст. до 1923 р. - К., 1992.

6. Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 - грудень 1918 / Гол. ред. Я.Пеленський. - К. - Філадельфія, 1995.

7. Цегельський Л. Від леґенд до правди: Спомини про події в Україні звязані з Першим листопада 1918 р. /Передмова Я. Дашкевича. - Львів, 2003.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?