Гетеротрофні джгутикові центральної частини Українського Полісся - Автореферат

До безбарвних джгутикових або гетеротрофних флагелят відносять найпростіших, у яких відсутні функціонуючі хлоропласти, живлення тільки осмотрофне або фаготрофне, а джгутики слугують органелами локомоції (Серавин, 1984). Важливою також залишається задача вивчення біології і морфології гетеротрофних джгутикових, так як опис деяких видів не переглядався з минулого та позаминулого сторіч (Тихоненков, 2006), а визначників гетеротрофних джгутикових фауни України не існує. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі зоології Житомирського державного університету імені Івана Франка у межах держбюджетної комплексної теми „Прісноводні молюски в системі біологічного моніторингу” (номер державної реєстрації 0103V000134) та „Прісноводні молюски в системі біологічного моніторингу” (номер державної реєстрації 0103V000134) В результаті першого цілеспрямованого дослідження гетеротрофних джгутикових проведеного в центральній частині Українського Полісся було ідентифіковано 55 видів, з яких 34 вперше відмічені для фауни Українського Полісся, в тому числі 32 є новими для фауни України; уточнено особливості морфології знайдених видів, надано оригінальні переописи таксонів та диференційні діагнози видів. Результати роботи були представлені на VI Європейському конгресі протистологів (С.-Петербург, Росія, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень“ (Полтава, 2005), Другій міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів „Молодь та поступ біології“ (Львів, 2006), Другій міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження - теорія та експеримент„, на засіданні круглого столу „Симбіотичні, топічні та трофічні взаємовідносини між молюсками та найпростішими“ в рамках III Міжнародної наукової конференції „Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень“ (Житомир, 2006), на звітній науковій конференції викладацького складу Житомирського державного університету ім.При цьому вид вважали евдомінантом, якщо його чисельність складала 32 - 100% від загальної, домінантом - 10 - 31,9%, субдомінантом - 3,2 - 9,9%, реседентом - 1 - 3,1%, субресидентом - 0,32 - 0,99%, спорадичним видом - менше за 0,32%. В різних типах водойм центральної частини Українського Полісся знайдено 55 видів гетеротрофних джгутикових, з них 32 видів є новими для фауни України, 34 - для Українського Полісся. Найбільше видове багатство в центральній частині Українського Полісся відмічене для кластеру Excavata - 24 види, Rhizaria - нараховує 14 видів,8 видів відносяться до Chromalveolata, 3 до Opisthokonta, 1 до Amoebozoa. Нижче наведений список гетеротрофних джгутиконосців знайдених в центральної частини Українського Полісся (двома зірочками позначені види, що є новими для фауни України, однією зірочкою - нові види для Українського Полісся): Excavata Cavalier-Smith, 2002, emend. Найбільше видове багатство спостерігається в річках - 49 видів, найменше - в озерах (21 вид); в ставках знайдено 33 види, 20 - в меліоративних каналах і 22 види в болотах.Найбільше видове багатство в регіоні дослідження відмічене для кластеру Excavata - 24 види, Rhizaria нараховує 14 видів, 8 видів відносяться до Chromalveolata, 3 види до Opisthokonta, 1 вид - Amoebozoa; 5 видів відносяться до груп невизначеного систематичного положення. Для сезонної динаміки кількості та видового багатства гетеротрофних джгутикових в регіоні досліджень характерні два піки: весняний та осінній, що припадають на квітень (10950 екз/мл; 14 видів), травень (9183 екз/мл; 16 видів) і вересень (13776 екз/мл; 18 видів). В зимовий період чисельність гетеротрофних джгутикових позитивно залежала від температурного фактору, весною спостерігалася достовірна висока позитивна кореляція між кількістю джгутиконосців та температурою, вмістом розчиненого у воді кисню і концентрацією органічних речовин, а видове багатство позитивно корелювало з температурним фактором та вмістом розчинених у воді органічних речовин і негативно з РН, у літній період мала місце негативна залежність чисельності з РН та концентрацією кисню у воді, а видового багатства з РН, в осінній період спостерігалася позитивна залежність чисельності температури та негативна від РН, а видове багатство позитивно корелювало з температурою та негативно з РН. Аналіз побудованих екологічних спектрів 26 видів гетеротрофних джгутикових дозволив виділити 7 їхніх екологічних груп: еврибіонти (4 види), евриіонні (15 видів) стеноіонні (11 видів), евриоксидні (23 види), стенооксидні (3 види), 11 видів відмічені при вузькому діапазоні значень перманганатної окислювальності, а 15 - при широкому. Найбільше видове багатство спостерігається в річках (49 видів), найменше - в озерах (21 вид); в ставках відмічені 33 види, 26 видів відмічені в меліоративних каналах та 22 види в болотах.

1. В водоймах різного типу центральної частини Українського Полісся знайдені 55 видів гетеротрофних джгутикових, з яких 34 відмічені вперше для Українського Полісся, в тому числі 32 видів є новими для фауни України.

2. Відповідно сучасній системі найпростіших, відмічені на дослідженій території джгутиконосці, відносяться до 5 молекулярних кластерів та групи невизначеного систематичного положення. Найбільше видове багатство в регіоні дослідження відмічене для кластеру Excavata - 24 види, Rhizaria нараховує 14 видів, 8 видів відносяться до Chromalveolata, 3 види до Opisthokonta, 1 вид - Amoebozoa; 5 видів відносяться до груп невизначеного систематичного положення. Складені оригінальні діагнози всіх знайдених видів і родів з врахуванням сучасної системи еукаріот.

3. Для сезонної динаміки кількості та видового багатства гетеротрофних джгутикових в регіоні досліджень характерні два піки: весняний та осінній, що припадають на квітень (10950 екз/мл; 14 видів), травень (9183 екз/мл; 16 видів) і вересень (13776 екз/мл; 18 видів). Мінімальний розвиток джгутикових відмічений в зимовий період (706 екз/мл; 1-2 види).

4. Протягом року спостерігалася зміна чинників, які впливають на загальну чисельність та видове багатство джгутиконосців. В зимовий період чисельність гетеротрофних джгутикових позитивно залежала від температурного фактору, весною спостерігалася достовірна висока позитивна кореляція між кількістю джгутиконосців та температурою, вмістом розчиненого у воді кисню і концентрацією органічних речовин, а видове багатство позитивно корелювало з температурним фактором та вмістом розчинених у воді органічних речовин і негативно з РН, у літній період мала місце негативна залежність чисельності з РН та концентрацією кисню у воді, а видового багатства з РН, в осінній період спостерігалася позитивна залежність чисельності температури та негативна від РН, а видове багатство позитивно корелювало з температурою та негативно з РН.

5. Основними чинниками, що впливають на чисельність окремих видів ГД є вміст розчиненого у воді кисню, розчинених органічних речовин та активна реакція водного середовища. Ці чинники по різному впливають на різні види. Аналіз побудованих екологічних спектрів 26 видів гетеротрофних джгутикових дозволив виділити 7 їхніх екологічних груп: еврибіонти (4 види), евриіонні (15 видів) стеноіонні (11 видів), евриоксидні (23 види), стенооксидні (3 види), 11 видів відмічені при вузькому діапазоні значень перманганатної окислювальності, а 15 - при широкому.

6. Одні і ті ж види еврибіонтних гетеротрофних джгутикових мають різні екологічні спектри у водоймах різного типу, тобто в цих водоймах формуються популяції, які є адаптованими до відповідних комплексів умов.

7. В умовах центральної частини Українського Полісся гетеротрофні джгутикові нерівномірно розподілені по різних типах водойм. Найбільше видове багатство спостерігається в річках (49 видів), найменше - в озерах (21 вид); в ставках відмічені 33 види, 26 видів відмічені в меліоративних каналах та 22 види в болотах. Фауністичні комплекси джгутикових боліт, озер, ставків і меліоративних каналів виявилися схожими до таких річок, в басейнах яких розміщені ці водойми, тому їх можна вважати похідними від річкового фауністичного комплексу.

1. Шевчук С. Ю. Обнаружение свободноживущих кинетопластид (Protista, Euglenozoa, Kinetoplastea) в малом водоеме г. Житомира // Вестник зоологии. - 2007. - 41, № 1. - С. 81-84.

2. Шевчук С. Ю. Гетеротрофные жгутиконосцы аэротенков очисных сооружений Житомира // Вестник зоологии. - 2007. - 41, № 4. - С.355-360.

3. Шевчук С. Ю. Распределение гетеротрофних жгутиконосцев по разным типам водоемов и водотокам центральной части Украинского Полесья // Вестник зоологии. - 2007. - 41, № 5. - С.463-468.

4. Шевчук С. Ю. Стан вивченості гетеротрофних джгутикових на Україні. Розвиток наукових досліджень, 2005: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (7-9 листопада 2005 року , м. Полтава). - Полтава: Вид-во „ІНТЕРГРАФІКА”, 2005. - С. 118-121.

5. Шевчук С. Ю. Видовий склад гетеротрофних джгутикових річки Тетерів у зимовий період. Молодь та поступ біології: Збірник тез Другої міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (21-24 березня 2006 року, м. Львів). - Львів, 2006. - С. 268-269.

6. Шевчук С. Ю. Роль гетеротрофних джгутикових в прісних водоймах. Наукові дослідження - теорія та експеримент, 2006: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції (15-17 травня 2006 року, м. Полтава). - Полтава: Вид-во „ІНТЕРГРАФІКА”, 2006. - С. 110-112.

7. Shevchuk S. Yu. Dependence of heterotrophic flagellates abundance on the hydrochemical parameters in different reservoirs in the central part of Ukrainian Polissia Area// Protistology - 2007. - 5, 1. - P.71-72.