"Горації" Сальєрі — оригінальний музично-драматичний твір постглюківського етапу в процесі реформи опери. Розробка новаторської концепції жанру на основі продуктивного досвіду неаполітанської опери, сучасного драматичного театру на досягненнях К. Глюка.
При низкой оригинальности работы "Герменевтичний аналіз як умова формування об"єктивної дослідницької оцінки опери А. Сальєрі "Горації"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Композитор не взяв до уваги протиборства аристократичних і революційних настроїв у Парижі другої половини 1780 рр., «не потрапивши» з уявленням про завдання музичного театру до жодного суспільно-політичного «табору». У результаті композитор не мав підтримки аристократів, республіканців, інтереси котрих суперечили ідейній концепції корнелівської опери. Сальєрі-оперного композитора через політичні мотиви, то друга спричинена радикалізмом новаторства автора, котрий намагався втілити музично-драматургічні ідеї, які сучасники не оцінили. Сальєрі в рік написання «Гораціїв» не виявилося музикантів і драматургів, здатних оцінити музично-драматичний твір композитора не щодо відображення в ньому політичних ідеалів, а на основі виключно художніх переваг. Сальєрі не відповідав стандартам ні аристократичного, ні революційного прошарків французького суспільства, вона була приречена «на поразку»: властиві опері численні новаторські музично-драматичні відкриття не оцінили сучасники.
Вывод
Невдача сальєрівських «Гораціїв» у 1786/7 рр. зумовлена як політичними, так і власне художньо-історичними причинами. Композитор не взяв до уваги протиборства аристократичних і революційних настроїв у Парижі другої половини 1780 рр., «не потрапивши» з уявленням про завдання музичного театру до жодного суспільно-політичного «табору». У результаті композитор не мав підтримки аристократів, республіканців, інтереси котрих суперечили ідейній концепції корнелівської опери. А. Сальєрі занадто захопився новаторськими можливостями французької опери, викликавши нерозуміння сучасників. Якщо перша причина зумовила поразку А. Сальєрі-оперного композитора через політичні мотиви, то друга спричинена радикалізмом новаторства автора, котрий намагався втілити музично-драматургічні ідеї, які сучасники не оцінили. Серед оточення А. Сальєрі в рік написання «Гораціїв» не виявилося музикантів і драматургів, здатних оцінити музично-драматичний твір композитора не щодо відображення в ньому політичних ідеалів, а на основі виключно художніх переваг.
Обєктивне судження про оперу А. Сальєрі «Горації», здійснене з позицій музично-історичної науки початку ХХІ ст., полягає в обґрунтуванні таких положень. Опера А. Сальєрі «Горації» не прийняла публіка й викликала негативну оцінку сучасної їй офіційної критики, оскільки не відповідала естетиці аристократичного театру розваг. Оскільки зміст опери А. Сальєрі не відповідав стандартам ні аристократичного, ні революційного прошарків французького суспільства, вона була приречена «на поразку»: властиві опері численні новаторські музично-драматичні відкриття не оцінили сучасники. Оперу А. Сальєрі на тривалі 200 років «викреслено» з історії європейського музичного театру. Відновлення історичного та художнього значень «Гораціїв» в історії європейської опери - важливе завдання сучасної оперології. А. Сальєрі, як раніше і К. В. Глюк, передбачив у «Гораціях» шлях розвитку опери майбутнього, випередивши свій час, не набувши серед сучасників розуміння та підтримки. «Горації» А. Сальєрі - оригінальний музично-драматичний твір, що являє собою постглюківський етап у процесі реформи ліричної трагедії; новаторська концепція жанру розроблена композитором на основі продуктивного досвіду італійської Operaseria, сучасного французького драматичного театру, досягненнях К. В. Глюка, традиціях античної трагедії. Обєктивна наукова оцінка «Гораціїв» А. Сальєрі має посприяти ствердженню її історико-художнього значення в музикознавстві, а також поверненню на оперні сцени світу.
Список литературы
1. Грандель Ф. Бомарше / Ф. Грандель [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.ru/BOMARSHE/bomarshe_biography.txt. - Назва з екрана.
2. Рощенко Е. Г. «Non omni moriar»: Й. Гайдн - композитор-демиург // Проблеми взаємодії мистецтвознавства, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр. - Вип. 27. - Харків : ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2009. - С. 9-24.
3. Castil-Blaze. LACAD’emie royale de musique / Castil-Blaze // Revue de Paris. - Paris, 1837. - T. XLV. - P. 486-487.
4. Jullien A. La couret lop’era sous Louis XVI / A. Jullien. - Paris, 1878. - P. 210.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
