Герменевтичні практики і проблема їх філософського осмислення - Автореферат

Якщо в традиційній герменевтиці проблема пізнання трансформується в проблему розуміння і розглядається крізь призму письмового тексту та співвідношення автора й інтерпретатора за допомогою цього тексту, то на сучасному етапі герменевтика постає як ренесансна форма практичної філософії (В.С. Тому актуальним вважається осмислення нового етапу розвитку герменевтики як практичної філософії, формування понятійного апарата та адаптування традиційних герменевтичних понять у новій предметній області герменевтики, а також трансформація засобів герменевтичного аналізу. Вивчення герменевтичних практик має давню традицію. Ґадамер, який порушує питання про герменевтику як практичну філософію, що існує на базі “герменевтики фактичності”. Однак, враховуючи те, що існує загальнофілософська й спеціальна література з поданої проблематики, треба відзначити, що не існує досліджень, що безпосередньо присвячені проблемі філософського осмислення герменевтичних практик, тому осмислення цих практик вимагає подальшої розробки.Перший розділ “Герменевтика фактичності”: нові обрії філософського осмислення” присвячено аналізу історії герменевтики не з методологічного чи гносеологічного огляду, а з точки зору формування в її межах проблематики “герменевтики фактичності”, тобто проблемам герменевтичного досвіду, герменевтичної практики, герменевтичної ситуації, традиції, та ін. В першому підрозділі “Історія герменевтики: від універсальної теорії до прагматичного обґрунтування” розглядаються основні етапи еволюції герменевтики від спеціальної галузі людської діяльності (давньогрецькі граматисти, середньовічна екзегетика) до формування загальнонаукової герменевтичної теорії та філософської герменевтики, яка знаходить найбільш значене відображення в філософській спадщині М. Історія герменевтики як спеціальної і філософської галузі дослідження має давню традицію, у якій склалося стійке уявлення про герменевтику як методику й мистецтво інтерпретації текстів. На перший погляд, герменевтику можна продовжувати розглядати як науку про мистецтво, але цього вже на сьогоднішній день недостатньо. Перетворившись з практики тлумачення в теорію інтерпретації, а потім у методологічне вчення і, нарешті, у філософію розуміння, герменевтика не втратила свого практичного характеру, а тому, герменевтика як філософія еволюціонує з спеціальної герменевтики як практики текстуальної інтерпретації до філософської практики широкої сфери дії.“Типологія і взаємодія герменевтичних практик у соціокультурному просторі” присвячено розробці типології герменевтичних практик на підставі відношення до авторитету (догматичний і адогматичний типи), а також розгляду взаємодії цих практик в сучасному світі. В аспекті прагматичного підходу нас цікавили, насамперед, здійснення герменевтичних практик у визначених формах: у юриспруденції - на базі судового розгляду кримінальної справи, в теології - в проповіді, у філології - в поетичній декламації, в політиці - в політичних дебатах і т. ін. Як догматичні, так і адогматичні практики базуються на мовному розумінні, а тому герменевтика мови, розглянута в контексті прагматики, робить можливим осмислення ситуативних змін в полі змістів, що веде до дискурсивного “розширення” інтерпретаційного простору і певних видозмін у самих практиках. Розуміння їх спільності ґрунтувалося на принципі аплікації: герменевтична ситуація в цих видах практик створюється завдяки співвідношенню тексту (наприклад, юридичного закону або закону Божого) з конкретним фактом та завдяки адекватній оцінці можливості його застосування в даному випадку (у судовому рішенні або проповіді). Особливістю догматичного типу герменевтичних практик є те, що розуміння і інтерпретація у цих практиках безумовно залежить від авторитетного джерела (закон, Біблія, класичні літературні зразки).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Попова Н.В. Герменевтическая практика у истоков украинского возрождения. // Философские перипетии. Вестник Харьковского государственного университета № 409/98. - С. 146-148.

2. Попова Н.В. Практика и опыт: герменевтический аспект. // Философские перипетии. Вестник Харьковского государственного университета № 437/99. - С. 36-38.

3. Попова Н.В. Герменевтика. От универсальной теории к прагматическому обоснованию. // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна № 474/2000 . - С. 247-253.

4. Попова Н.В. Герменевтика как практическая философия.// Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна № 486/2000. - С. 81-87.

5. Попова Н.В. “Историческая герменевтика” или способ конструирования мира прошлого. // “Світ-системна теорія і сучасні глобальні трансформації. Міжнародний семінар” - Харків, 2000 - С.97-99.

6. Юркевич Е.Н., Попова Н.В. “Герменевтика жизни” как “практическая философия” образования ХХІ века. // “Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку”. Міжнародна науково-практична конференція. - Харків, 2000. - С. 82-85

Размещено на .ru