Геосайти Луганської області: їх раціональне використання та охорона - Автореферат

У 1995 р. розпочалось активне співробітництво ПРОГЕО з Міжнародним союзом геологічних наук і ЮНЕСКО за проектом ГЕОСАЙТИ, який передбачає складання міжнародного реєстру геосайтів. У 1997 - 1998 рр. з ініціативи Державного підприємства „Геоінформ” Держкомгеології України виконувався проект „Систематизація та опис геологічних памяток України, розробка рекомендацій з їх популяризації, використання та охорони”. Таким чином, наукова актуальність нашого дослідження полягає у виявленні всіх наявних геосайтів, оцінці їхнього наукового значення, наданні рекомендацій щодо їх класифікації, використання та охорони. Метою дослідження є систематизація відомостей про геосайти, розробка їх класифікації, виділення відслонень, які можуть мати статус заказників або заповідників, розробка напрямів їх раціонального використання та охорони й збереження. Щодо природних умов Луганської області розроблено класифікацію геосайтів, згідно з якою виділено й описано 93 геосайти: стратиграфічних - 23; палеонтологічних - 22; тектонічних - 15, геоморфологічних - 14; мінералогічних - 7; петрологічних - 2; гідрогеологічних - 6; памяток освоєння надр Донбасу - 4.Геосайт - це геологічне або геоморфологічне місцезнаходження, територія чи ландшафт визначної цінності, що має важливе значення для розуміння геологічної історії країни, регіону, континенту або Землі в цілому. Метод системного огляду й порівняльної оцінки було запропоновано для проекту ГЕОСАЙТИ, він є найбільш обєктивним при оцінці й виборі геологічних памяток. Використовуючи метод системного огляду й порівняльної оцінки геологічних обєктів, ми склали реєстр геологічних памяток Луганської області, який нараховує 93 обєкти. Ці геосайти є цінним туристичним ресурсом, який може бути використаний для розвитку наукового туризму в Луганській області. У другому розділі „Сучасний стан та класифікація геологічних памяток Луганської області” подано узагальнені відомості про геосайти Луганської області, які мають офіційний природоохоронний статус на 01.01.2005 р., проаналізовано наявні класифікації геосайтів, запропоновані Н.Є.Коротенко із співавторами (1985), А.В.Макарихіним (1992), А.В.Лапо (1993), В.П.Гриценко (1995), В.А.П.Уїмблдоном та ін.Дисертаційне дослідження є частиною проекту „ГЕОСАЙТИ”, для реалізації якого, перш за все, необхідно скласти реєстр геосайтів на регіональному, а потім і на державному рівні. Проводячи польові дослідження, вивчаючи літературні джерела, фондові роботи геологічних організацій, ми виявили, обстежили й задокументували 93 геосайти, з яких лише 15 мали офіційний природоохоронний статус. Опис обєктів проводився на основі вимог проекту „Геосайти”. Уперше для Луганської області застосовано методологічну базу проекту „Геосайти” та виконано оцінку геосайтів регіону за державною значущістю. Виділено чотири рівні наукового та пізнавального туризму, які різняться змістом, насиченістю інформацією й складністю подання наукових даних: екскурсії для школярів середніх класів; екскурсії для школярів старших класів; екскурсії для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів різного типу; екскурсії для вітчизняних та іноземних фахівців.

Основний зміст дисертації.

1. Дисертаційне дослідження є частиною проекту „ГЕОСАЙТИ”, для реалізації якого, перш за все, необхідно скласти реєстр геосайтів на регіональному, а потім і на державному рівні. Проводячи польові дослідження, вивчаючи літературні джерела, фондові роботи геологічних організацій, ми виявили, обстежили й задокументували 93 геосайти, з яких лише 15 мали офіційний природоохоронний статус. Серед описаних у роботі геосайтів: стратиграфічних - 23; палеонтологічних - 22; тектонічних - 15; геоморфологічних - 14; мінералогічних - 7; петрологічних - 2; гідрогеологічних - 6; освоєння надр Луганської області - 4. Запропоновано розрізи - кандидати для вибору еталонних розрізів карбону. Опис обєктів проводився на основі вимог проекту „Геосайти”.

2. Уперше для Луганської області застосовано методологічну базу проекту „Геосайти” та виконано оцінку геосайтів регіону за державною значущістю. Для їх вибору й оцінки використовувався метод системного огляду й порівняльної оцінки геосайтів, рейтинг кожного з них визначався з урахуванням відповідних критеріїв оцінки.

3. Аналіз літератури засвідчив, що цей регіон добре вивчений, його геологічним особливостям присвячено сотні робіт. Але разом з тим, проблемам виділення геосайтів, установлення їх наукової цінності й повного опису приділялось дуже мало уваги. У більшості наявних публікацій опис памяток виконано схематично, неповно.

4. Проаналізовано наявні класифікації геосайтів. Відповідно до природних умов Луганської області запропоновано деталізовану класифікацію геосайтів. Виділено чотири рівні наукового та пізнавального туризму, які різняться змістом, насиченістю інформацією й складністю подання наукових даних: екскурсії для школярів середніх класів; екскурсії для школярів старших класів; екскурсії для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів різного типу; екскурсії для вітчизняних та іноземних фахівців. Для екскурсій усіх типів визначено основні завдання й деякі особливості їх проведення.

5. Визначено основні напрями наукового та пізнавального туризму, тематика яких може бути різноманітною Розроблено тематику й маршрути екскурсій для школярів, студентів і фахівців різної спеціалізації, які вивчають стратиграфію, тектоніку, геоморфологію та інші особливості геологічної будови. Усього розроблено 27 екскурсій. З них: стратиграфічних - 8, палеонтологічних - 8, тектонічних - 4, геоморфологічних - 3, екскурсій з вивчення історії освоєння надр Донбасу - 4. Наведено основні методичні рекомендації щодо проведення наукових геологічних екскурсій різних типів.

6. Проаналізовано й задокументовано екологічний стан геосайтів Луганської області на 2004 - 2005 рр., розроблено методику оцінки екологічного стану геосайтів. Установлено, що геосайти Луганської області різняться низкою ознак, від яких залежить ступінь їх збереження. Проаналізовано вплив кожної з ознак на стан геосайтів і відповідно до цього запропоновано градацію геосайтів: найбільш вразливі обєкти, обєкти із середнім ступенем вразливості, маловразливі геосайти. Для кожної групи пропонується відповідний режим охорони.

7. Розроблено основні напрями збереження геосайтів Луганської області, які можна розподілити на три групи: 1) інвентаризація й заповідання наявних геосайтів; 2) виявлення нових геосайтів; 3) створення ефективної системи, яка б здійснювала постійний контроль за станом геосайтів і забезпечувала їх охорону. Запропоновано організацію єдиної структури з вивчення, нагляду й використання геосайтів у складі фахівців екологічної, геологічної, туристської та інших галузей, а також заходи з їх популяризації. Кожному з описаних обєктів запропоновано природоохоронний статус різного рангу відповідно до ступеня його наукової цінності.

Сорокина Г. А. Ободном из направлений научного туризма в Донецком бассейне // 2001 год - итоги науки: Матер. науч. конф. - Луганск: Альма-матер, 2002. - С. 18.

Сорокина Г.А. К вопросу о классификации геологических памятников природы Донбасса // 2001 год - итоги науки: Матер. науч. конф. - Луганск: Альма-матер, 2002. - С. 17.

Сорокина Г.А. Палеонтологические памятники карбона Донецкого бассейна и проблемы их охраны // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. - К., 2002. - С. 30 - 32.

Фисуненко О.П., Сорокина Г.О. Тектонические памятники Донецкого бассейна. - Луганск: Альма-матер, 2002. - 37 с. (автором зібрано і опрацьвано польовий матеріал)

Сорокина Г.А. О необходимости создания электронного реестра памятников Донбасса // Информационные технологии в учебном процессе: Матер. науч. конф. - Луганск: Альма-матер, 2003. - С. 53.

Сорокіна Г.О. Досвід класифікації палеонтологічних памяток // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. - К., 2003. - С. 196 - 197.

Сорокіна Г.О. Про несприятливий вплив природних та антропогенних факторів на екологічний стан геологічних памятників на прикладі Луганської області // Фізична географія і геоморфологія - К.: ВГЛ „Обрії”, 2003 - Вип. 45. - С.251 - 256.

8. Сорокина Г.А. О необходимости создания путеводителя экскурсий по геологическим памятникам Донбасса // Розвиток туристичної індустрії в Україні: реалії і перспективи: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. - Тернопіль: Видавець Стародубець, 2004. - С. 88 - 89.

9. Сорокина Г.А. Проблемы охраны геологических памятников Луганской области // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. - Кривий Ріг, 2005. - С. 159 - 162.

10. Сорокіна Г.О., Удовиченко М.І. Мінералогічні памятки Луганської області та проблеми їх охорони // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - Вип. 14. - С. 181 - 188 (автором проведено обстеження основних мінералогічних об?єктів, запропоновано заходи з їх охорони).

11. Сорокіна Г.О. Проблеми організації наукового туризму на Донбасі // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - Вип. 11. - С. 151 - 156.

12. Сорокіна Г.О. Тектонічні памятники Донбасу та їх вивчення під час проведення наукових екскурсій // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - Вип. 12. - С. 174 - 182.

13. Сорокина Г.А. Комплексные геологические памятники природы Луганской области и их изучение в процессе проведения геологических экскурсий // Природничі науки в закладах освіти України: дослідження впровадження та перспективи: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Умань, 2005. - С. 148 - 152.

14. Сорокіна Г.О. Про деякі геоморфологічні памятники Луганської області

// Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - Вип. 13. - С. 109 - 120.