Георгій Кониський як носій українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі - Автореферат

Актуальність теми дослідження викликана необхідністю глибокого і всебічного вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку діячів української культури, які своєю працею сприяли розвитку соціокультурного потенціалу українського народу та поширенню культурних впливів на сусідні народи. Архієпископ Могильовський, Мстиславський та Оршанський Георгій Кониський, який народився і сформувався як особистість на Україні, волею обставин ніс свою подальшу духовну службу на теренах білоруських земель і максимально реалізував там свій набутий досвід. Актуальність роботи посилюється також у звязку з відсутністю комплексного дослідження з даної теми: наявна на сьогодні література дещо однобічно розглядає діяльність Георгія Кониського - або лише в контексті історії Києво-Могилянської академії як її вихованця, викладача та керівника, чи з метою аналізу його філософських праць, або з поглядів його церковно-адміністративної діяльності на теренах Могильовської єпархії. Географічні межі дослідження визначені місцем проживання та діяльності Георгія Кониського - регіони України (Київщина та Чернігівщина), що перебували у складі Російської імперії, та територія Могильовської єпархії у складі Речі Посполитої. Мета роботи: здійснити комплексний аналіз діяльності і творчого доробку Георгія Кониського та визначити його внесок в соціокультурну спадщину українського і білоруського народів XVIII ст.Відзначено, що дослідження різних етапів діяльності Георгія Кониського - у період викладання та керівництва Києво-Могилянською академією та у часи архіпастирської діяльності на теренах Білорусі - знайшли своє відображення головним чином у працях українських та зарубіжних - російських та білоруських - вчених як світського, так і церковного профілю. Зважаючи на те, що різночасові дослідження, присвячені особі церковного і культурного діяча, мали певну специфіку, вітчизняну історіографію життя і творчості Георгія Кониського хронологічно можна поділити на три групи: церковно-історичні праці ХІХ - початку ХХ ст.; дослідження науковців радянської доби; роботи вчених доби незалежності. Переважна частина розвідок XIX - початку XX ст. належить дослідникам історії Церкви, передусім представникам історичної школи Київської духовної академії, які розглядали особу Георгія Кониського переважно в «академічному» контексті - як її вихованця, професора і керівника. Першим дослідженням, в якому досить ґрунтовно висвітлювалась викладацька та адміністративна діяльність Георгія Кониського у Києво-Могилянській академії, стала праця Макарія Булгакова «Історія Київської Академії». Опубліковану джерельну базу дослідження можна умовно розділити на два блоки: 1) джерела особистого походження, що характеризують життя та сфери діяльності Георгія Кониського, які можна поділити на такі групи: його особистий творчий доробок (філософські, історичні, проповідницькі та літературні праці); офіційна документація: накази та інструкції Георгія Кониського як керівника Києво-Могилянської академії та адміністратора Могильовської єпархії; ділова і приватна кореспонденція; духовний заповіт архієрея; 2) джерела, які ілюструють умови діяльності Георгія Кониського та його особу. адміністративний кониський соціокультурнийАналіз історіографії з теми засвідчує, що найбільш дослідженими аспектами життя і творчості Георгія Кониського були: його діяльність як професора та керівника Києво-Могилянської академії, філософська і проповідницька спадщина та архіпастирська діяльність в Білорусі. Водночас практично недослідженими залишалися церковно-історичні праці Кониського, особливості його духовного світу, коло спілкування та читацькі інтереси. При цьому наявний на сьогодні комплекс архівних і опублікованих джерел, зокрема, особистий творчий доробок Григорія Кониського, уможливлює створення цілісного і різностороннього дослідження з окресленої теми. Розширено й доповнено висновок про те, що система освіти в Києво-Могилянській академії та її гуманістичні традиції стали основою майбутнього творчого та адміністративного зростання Георгія Кониського. Зясовано, що у своєму архієрейському управлінні на теренах білоруських земель Георгій Кониський використав набутий в Україні адміністративний досвід як ректора Києво-Могилянської академії і настоятеля Києво-Братського монастиря, зокрема, у методах управління єпархією, розвитку проповідництва, вирішенні кадрових питань та впорядкуванні документації.

Основний зміст дисертації

- Аналіз історіографії з теми засвідчує, що найбільш дослідженими аспектами життя і творчості Георгія Кониського були: його діяльність як професора та керівника Києво-Могилянської академії, філософська і проповідницька спадщина та архіпастирська діяльність в Білорусі. Водночас практично недослідженими залишалися церковно-історичні праці Кониського, особливості його духовного світу, коло спілкування та читацькі інтереси. При цьому наявний на сьогодні комплекс архівних і опублікованих джерел, зокрема, особистий творчий доробок Григорія Кониського, уможливлює створення цілісного і різностороннього дослідження з окресленої теми.

- Розширено й доповнено висновок про те, що система освіти в Києво-Могилянській академії та її гуманістичні традиції стали основою майбутнього творчого та адміністративного зростання Георгія Кониського. Становлення наукового світогляду Кониського відбувалося під впливом доробку як античних та західноєвропейських мислителів, так і вітчизняних вчених, наприклад, наукової спадщини Теофана Прокоповича. Безпосередній вплив на особистість Георгія Кониського справило вітчизняне соціокультурне середовище, зокрема, родинні традиції і релігійне виховання.

- Зясовано, що у своєму архієрейському управлінні на теренах білоруських земель Георгій Кониський використав набутий в Україні адміністративний досвід як ректора Києво-Могилянської академії і настоятеля Києво-Братського монастиря, зокрема, у методах управління єпархією, розвитку проповідництва, вирішенні кадрових питань та впорядкуванні документації. Специфіка архіпастирської діяльності в Могильовській єпархії - єдиній православній єпархії у складі Речі Посполитої, де гостро виявилося протистояння православних і уніатів - вимагала особливих зусиль преосвященного в обстоюванні православної віри та інтересів православної пастви. Найбільшою заслугою архієпископа Георгія Кониського стала опіка закордонних монастирів Київської єпархії, які перебували під юрисдикцією Київського митрополита. Саме завдяки зусиллям преосвященного православне населення Речі Посполитої повернуло собі належний правовий і релігійний статус у державі. Водночас його діяльність, спрямована на допомогу правлячим колам Російської імперії щодо приєднання уніатів до православя та русифікації церковного обряду, мала певні негативні наслідки для культурно-релігійної самоідентифікації українського народу.

- Встановлено, що перебуваючи на посаді професора Києво-Могилянської академії, Георгій Кониський вніс у викладання курсу наук певні новаторські елементи. Вперше в історії викладання поетики в Академії ним було запроваджено розділ, присвячений теорії і практиці українського віршування. У викладанні курсу філософії саме Кониському вдалося систематизувати філософську спадщину минулого та осмислити завдання епохи, в якій йому довелося діяти і творити. Доведено, що культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на білоруських теренах характеризувалася потужним несенням українських культурно-освітніх традицій, які суттєво вплинули на розвиток освіти і культури сусіднього народу. Підтвердженням цьому є відкриття Могильовської духовної семінарії і бібліотеки при ній за зразком Києво-Могилянської академії, розвиток шкільного театру, заснування друкарні та низки міських шкіл для дітей різних верств населення за київським зразком.

- Визначено, що однією з найважливіших і найяскравіших граней різнобічної творчої діяльності Георгія Кониського є його церковно-історичні праці. Історія України та Білорусі цікавила преосвященного переважно в контексті практичного застосування зібраних, систематизованих і проаналізованих ним історичних джерел та юридичних документів, необхідних для відстоювання традиційних прав православного населення українських і білоруських земель у складі Речі Посполитої. Особливістю історичних праць Кониського була їхня ґрунтовна документальна основа та інформативна насиченість, що залишається цінним джерелом і для сучасної науки.

- Зясовано, що особливості духовного світу Георгія Кониського яскраво відображає його листування та духовний заповіт, які дозволяють охарактеризувати його особисті уподобання та риси характеру. Порівняння творчої спадщини Георгія Кониського і його сучасників, світських і церковних вчених-могилянців - Григорія Сковороди, Сильвестра Кулябки, Стефана Калиновського, - вказує на спільність розуміння ними сутності людського життя, категорій спільного блага та досконалості. Аналіз складу бібліотеки преосвященного пдтверджує його високий інтелектуальний потенціал, широке коло наукових інтересів та специфіку використання книг в процесі культурно-освітньої та церковної діяльності. Епістолярна спадщина Георгія Кониського засвідчує його постійні контакти з Києвом і тісні взаємовідносини з представниками української церковної еліти з вихованців Києво-Могилянської академії.

Публікації у фахових виданнях, які відображають результати і зміст дисертаційного дослідження

1. Культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на теренах Білорусі / Я. Фощан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Українознавство». - 2009. - Вип. 13. - С. 47-49.

2. Шлях людини до моральної довершеності в баченні Георгія Кониського / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 24. - С. 302-305.

3. Історія православя в науковому доробку Георгія Кониського: синтез теорії і церковної практики / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 26. - С. 238-245.

4. Відображення гносеологічної позиції Георгія Кониського в процесі його культурно-освітньої діяльності / Я. Фощан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Українознавство». - 2010. - Вип.14. - С. 27-29.

5. Джерела формування світогляду Георгія Кониського / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2010. - Вип. 38. - С. 329-337.

6. Образ людини в антропософії Георгія Кониського / Я. Фощан // Українознавчий альманах. - Випуск 1. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. - Вип. 1. - С. 87-89.

7. Життя його належить історії (до 215-річчя від дня смерті Георгія Кониського) / Ярослав Фощан // Українознавство-2010: календар-щорічник / [упорядн. В. Піскун, А. Ціпко]. - К.: МП «Леся», 2009. - С. 174-177.

8. «Історія Русів» - окремі зауваги до концепції і авторства твору / Я. Фощан // Українознавчий альманах. - Випуск 2. - К., 2010. - С. 246-249.