Аналіз географічного розташування і ландшафтних особливостей регіону, природного і ресурсного потенціалу та етнічно-конфесійного складу населення центральноазійських республік - Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Можна вважати, що межі регіону прокладені водорозділом річок, що мають внутрішній стік (Амударя, Сирдаря тощо) і тими, що мають зовнішній стік (на півночі - великі сибірські ріки, орієнтовані до Північного Льодовитого океану - Об, Лена, Єнісей; на сході - річкові системи Тихого океану - Амур, Хуанхе, Янцзи; на півдні - Індійського - Інд, Ганг; на заході - Каспійське море з басейном р. Центральна Азія відкрита з північного заходу, де переважають безкраї степи, придатні для кочового скотарства, і закрита з півдня хребтами Гіндукушу і Копет-Дагу, що ускладнює сполучення між важливими життєвими центрами регіону. Найбільшою за територією державою в регіоні є Республіка Казахстан, що посідає девяте місце у світі за площею й удвічі більша від території всіх республік Центральної Азії разом узятих. Межує на півночі з Росією (6023 км), на північному сході і сході - з КНР (1718 км), на південному сході - з Киргизстаном (1053 км), на півдні - з Узбекистаном (2153 км), на південному заході - з Туркменистаном (345 км сухопутного та 1730 км морського кордону). Киргизстан має вигідне економіко-географічне розташування на перетині двох найважливіших торговельно-економічних осей регіону - Північ - Південь і Захід - Схід, територією Киргизстану проходить Великий Шовковий шлях.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
