Особливості становлення та розвитку геоморфології в Україні. Характеристика елементів форм і типів рельєфу. Морфоскульптура процесів гіпергенезу. Особливості формування та будови річкових долин. Аналіз вивчення багаторічно мерзлих гірських порід.
Його структура та зміст визначаються програмою і навчальним планом для відповідних спеціальностей університетів. Зідно з навчальним планом курс «Геоморфологія» включає 24 години лекційних та 22 години лабораторних занять. Навчальний посібник являє собою розгорнутий конспект лекцій з курсу «Геоморфологія», а кожен його розділ відповідає темі окремої лекції. Найбільш детально розглянуті різні типи морфоскульптури суходолу Землі, які студенти мають можливість безпосередньо спостерігати як у повсякденному житті, так і під час виїзних польових практик.«гео» - земля; «морфо» - форма, вид; «логія» - слово, вчення. наука) - це наука, що вивчає рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів), його зовнішній вигляд, походження, вік, історію розвитку, сучасну динаміку, географічне поширення та господарське використання. Обєктом вивчення геоморфології є рельєф земної поверхні, який являє собою сукупність геометричних форм цієї поверхні, що утворюються в результаті складної взаємодії земної кори з водною, повітряною і біологічною оболонками нашої планети та постійно зростаючим впливом людини. Предметом вивчення геоморфології є зовнішній вигляд (морфологія), походження (генезис), вік (час утворення) та динаміка (показники швидкості давнього чи сучасного перетворення) рельєфу. Необхідно також відзначити, що земна поверхня розділяє внутрішні та зовнішні геосфери, а рельєф цієї поверхні відображає процеси, які відбуваються в надрах Землі і перебувають у сфері інтересів геології, та процеси, що проходять в її зовнішніх оболонках і належать до сфери інтересів географії.Геоморфологія є багатогалузевою наукою, яка включає велику кількість порівняно самостійних підрозділів, що мають свої завдання і особливі методи дослідження. Загальна геоморфологія - вивчає загальні закономірності формування і розвитку рельєфу на суходолі та дні океанів. Прикладна геоморфологія - використовує принципи і методи загальної геоморфології для вирішення практичних завдань господарського використання рельєфу земної поверхні: будівництва населених пунктів і промислових обєктів та прокладення комунікацій між ними, гідротехнічного будівництва, пошуків корисних копалин, вирішення екологічних проблем тощо. «morphe» - форма та «grapho» - пишу) рельєфу - включає опис зовнішніх рис рельєфу земної поверхні (абсолютні та відносні висоти, густота та глибина розчленування, просторове розміщення і поєднання форм, орієнтація лінійних елементів форм рельєфу, тощо) та систематизацію їх за зовнішніми ознаками; «morphe» - форма та «metreo» - вимірюю) рельєфу - досліджує кількісні характеристики характеристики форм рельєфу земної поверхні (довжини, площі, обєми, висоти, глибини, щільності розчленувань тощо);Його застосування дозволяє отримати інформацію про відносний вік геометричних форм земної поверхні, спрямованість та інтенсивність тектонічних рухів на певній території, будову та склад гірських порід верхньої частини літосфери тощо. Наприклад, «гостровершинний хребет» є свідченням інтенсивних висхідних тектонічних рухів та адекватного руйнування гірської країни, «столова височина» вказує на горизонтальне залягання осадових шарів рельєфоутворюючої частини геологічного розрізу, а «височинна рівнина» - результат тривалого прояву повільних тектонічних піднять платформенних областей. Він суттєво доповнює попередній і має відчутніше наукове та практичне значення, оскільки дозволяє дати певну оцінку глибині ерозійного розчленування земної поверхні, ухилу її схилів, ураженості певних ділянок поверхні окремими геоморфологічними явищами тощо. Генетичні методи дозволяють встановити походження геометричних форм земної поверхні та генетичний звязок між окремими формами або угрупуваннями форм рельєфу, отримати нформацію про чинники екзогенного або ендогенного рельєфоутворення і встановити стадію розвитку форми рельєфу та передбачити її наступну динаміку. Зокрема, якщо додатним структурам відповідають додатні форми рельєфу, то такий рельєф називатимуть прямим (так само, якщо відємним структурам відповідають відємні форми рельєфу); якщо додатним геологічним структурам відповідають відємні форми рельєфу або ж навпаки, коли відємним структурам відповідають додатні форми рельєфу, то такий рельєф - інверсійний (обернений); трапляються також приклади напівоберненого рельєфу.Відомості про рельєф земної поверхні накопичувались з самих ранніх етапів виникнення і розвитку людського суспільства, проте, як наукова дисципліна геоморфологія почала формуватися лише наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст., а як самостійна система знань, що входить до комплексу наук про Землю, остаточно сформувалася в кінці ХІХ ст. Її суть полягала в тому, що Вернер, досліджуючи головним чином осадові породи, зробив хибний висновок про виняткову роль океану у формуванні гірьих порід і рельєфу. На його думку, земна поверхня повільно і неперервно змінювалась завдяки процесам, що діють і в наш час, відповідно, і наслідки цих процесів у минулому можуть бути подібні до сучасних. У другій половині ХІХ ст. геоморфологія поч
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Геоморфологія як наука
1.1 Обєкт, предмет та мета вивчення геоморфології
1.2 Основні підрозділи геоморфології
1.3 Методи дослідження в геоморфології
1.4 Історія виникнення, становлення і розвитку геоморфології
1.5 Особливості становлення та розвитку геоморфології в Україні
Розділ 2. Рельєф земної поверхні
2.1 Поняття про рельєф. Форми, елементи форм і типи рельєфу
2.2 Чинники і процеси рельєфоутворення
2.3 Генезис, вік та динаміка рельєфу
2.4 Класифікації рельєфу
Розділ 3. Морфоструктура суходолу землі
3.1 Класифікації морфструктур
3.2 Морфоструктура рівнинних областей
3.3 Морфоструктура гірських областей
Розділ 4. Рельєфоутворююча роль гіпергенезу та гравітації
4.1 Поняття про гіпергенез
4.2 Морфоскульптура процесів гіпергенезу
4.3 Гравітаційна морфоструктура
Розділ 5. Флювіальна морфоскульптура
5.1 Типи поверхневого стоку та його рельєфоутворюючі функції
5.2 Яроутворення
5.3 Особливості формування та будови річкових долин
5.4 Класифікація річкових долин
5.5 Рельєф гирлових частин річок
5.6 Схожість і відмінність рельєфоутворюючої роботи постійних і тимчасових водотоків
5.7 Типи флювіального рельєфу та практичне значення його вивчення
Розділ 6. Карстово-суфозійна морфоскульптура
6.1 Поняття «карст», умови його виникнення та основні типи
6.2 Форми карстового рельєфу та стадії розвитку карсту
6.3 Псевдокарстові процеси
6.4 Практичне значення карстових процесів і карстової морфоскульптури
Розділ 7. Гляціальна, флювіогляціальна та кріогенна морфоскульптура
7.1 Поняття про гляціальні процеси рельєфоутворення
7.2 Руйнівна діяльність льодовиків та утворені нею форми рельєфу
7.3 Транспортуюча і акумулююча діяльність льодовиків та її морфологічні наслідки
7.4 Флювіогляціальна морфоскульптура
7.5 Наукове та практичне значення вивчення льодовикових процесів і форм рельєфу
7.6 Кріогенна морфоскульптура
7.7 Практичне значення вивчення багаторічно мерзлих гірських порід
Розділ 8. Аридна морфоскульптура та еоловий рельєф
8.1 Поняття про аридну морфоскульптуру та особливості рельєфоутворюючої діяльності вітру
8.2 Еолові акумулятивні форми рельєфу
8.3 Літологічні типи пустель та особливості їх рельєфу
Розділ 9. Рельєф морських берегів, особливості його формування та будови
9.1 Поняття берегова зона. Чинники берегового рельєфоутворення
9.2 Морська абразія. Будова абразійного берега
9.3 Акумулятивні морські береги
9.4 Класифікація морських берегів. Стадії їх розвитку
9.5 Діяльність людини на морських берегах
Розділ 10. Рельєф дна світового океану
10.1 Особливості рельєфу підводних окраїн материків
10.2 Рельєф перехідних зон дна Світового океану
10.3 Рельєф ложа Світового океану
10.4 Серединно-океанічні хребти
10.5 Рельєфоутворюючі процеси на дні світового океану
Розділ 11. Антропогенна морфоскульптура
11.1 Поняття про антропогенний рельєф та антропогенне рельєфоутворення
11.2 Гірничопромисловий комплекс антропогенних форм рельєфу
11.3 Інженерно-будівельний комплекс антропогенних форм рельєфу
11.4 Агрогенні, мілітарні та рекреаційні антропогенні форми рельєфу
11.5 Наслідки втручання людини в природні геоморфологічні процеси
11.6 Проблеми охорони та раціонального використання рельєфу
Розділ 12. Біогенна морфоскульптура
12.1 Поняття про біогенний рельєф
12.2 Зональність та періодичність біогенного рельєфоутворення
12.3 Фітогенний рельєф
12.4 Зоогенний рельєф
Розділ 13. Особливості проведення геоморфологічних досліджень та геоморфологічне картографування
13.1 Особливості одержання нового фактичного матеріалу
13.2 Аналіз нового фактичного матеріалу та його синтезування
13.3 Побудова за встановленими закономірностями нових теоретичних моделей спостережуваних фактів чи явищ
13.4 Перевірка достовірності теоретичних побудов і їх коригування
13.5 Практичне застосування нової інформації про досліджувані явища
13.6 Основні методи польових геоморфологічних спостережень
13.7 Геоморфологічне картографування
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
