Геоморфологічні особливості утворення Подільських Товтр - Курсовая работа

Досліджуючи рельєф земної поверхні ми дізнаємося про сукупність нерівностей поверхні суходолу, різноманітних за обрисами, розмірами, походженням, будовою, віком та історією розвитку, а також сукупність форм земної поверхні, які перебувають на різних стадіях розвитку, у складному поєднанні одна з одною й у взаємозвязку з навколишнім середовищем. При рішенні проблем збалансованого природокористування слід враховувати сучасні природні процеси на териториї України та ії регіонах. Зокрема важливе значення серед природних процесів мають сучасні геоморфологічні процеси. Тому актуальним є дослідження та вивчення геоморфологічних процесів певної території адже вони формують її рельєф. Виходячи з поставленої мети нам необхідно було виконати наступні завдання: • ознайомитися з літературними джерелами, у яких розглядаються особливості формування різних форм рельєфу;Поняття «рельєф» у геоморфології означає сукупність нерівностей земної поверхні, які утворені і розвиваються під впливом екзо-та ендогенних чинників. Так, тектонічні рухи як чинник зумовлюють процеси денудації або акумуляції, а як рельєфоутворювальний процес можуть безпосередньо змінювати земну поверхню. Процес утворення форм рельєфу відбувається під безпосередньою дією геоморфологічних процесів - те, що відбувається на поверхні або в глибині Землі, а також факторів. Фактори активної участі у виникненні рельєфу не беруть, але корегують процеси й зумовлюють їх особливості та відповідні результати за різної природної обстановки. В реальних умовах на місцевості екзогенні геоморфологічні процеси вкладаються в 3 стадії: денудація - загальна назва процесу руйнації гірських порід і мінералів, є початком екзогенного рельєфоутворення; денудація буває - водною ерозією дна та берегів водотоків, морської або озерною абразією берегів; дефляція - видування та розвіювання вітром дрібнозему; коразія - обточування, шліфування, висвердлювання твердих гірських порід вітром; екзарація - руйнація гірських порід льодовиком; корозія - розчинення гірських порід водою; суфозія - винесення твердого дрібнозему підземними водами; антропогенна денудація - видобування гірських мас відкритим або підземних способами; в ідеальній моделі розвитку рельєфу кінцем процесу денудації є вирівнення земної поверхні - її пенепленізація; денудація веде до зрізання рельєфу й його гіпсометричне пониження; - переміщення твердої гірської маси водою (в тому числі й твердою), вітром або сама собою, під впливом сили тяжіння Землі; акумуляція - процес накопичення знесеного твердого матеріалу, його відкладання в западинах, що веде до загального підняття території.При написанні даної курсової роботи слід використовувати такі терміни та поняття: Товтровий кряж, плато, Товтри, Медобори, бічні товтри, барєрний риф, викопна органогенна побудова, органогенно-детритові вапняки. Вони простягаються з північного заходу на південний схід уздовж лінії Підкамінь (Львівська обл.) - Гаї Розтоцькі - Збараж - Скалат - Красне - Личківці (Тернопільська обл.) - Іванківці - Вишнівчик - Камянець-Подільський (Хмельницька обл.) - Ліпкани (Молдова) - Штефанешти (Румунія) майже на 250 км. За походженням це викопні органогенні споруди, які сформувались у мілководних прибережних водах міоценового Паратетису, що існував на території України 13-18 млн років тому. Бічні товтри - це рифові споруди нижнього сармату, які в сучасному рельєфі виявляються у вигляді відокремлених скелястих, часто конусоподібних пагорбів чи груп пагорбів, які, зазвичай, розташовані на північний захід від Головного пасма Подільських Товтр. Частина єдиного у світі гірського кряжу Товтри, що зявився не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами - кораловими поліпами.Був застосований при створенні гіпсометрії підошви верхнього баденію та нижнього сармату. Літературний метод полягає у відборі й аналізі літературних джерел, що тією чи іншою мірою стосуються обєкту вивчення нашої курсової роботи. Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх звязків, закономірностей та суперечностей. Системний підхід використано на початковому етапі роботи над курсовою, при складанні вступу, для постановки завдань дослідження.В історії геолого-геоморфологічного вивчення Подільських Товтр за спрямуванням, детальністю досліджень та завданнями, які при цьому вирішувались, виділяємо три етапи. Барбот-де-Марні [2] вперше інтерпретував Товтри як рифове утворення, вважаючи їх „бріозоїчними атолами”, складеними переважно моховатками. Тейсейр також уперше зазначив, що при формуванні так званих "богутських” вапняків берегова лінія знаходилась на схід, а у фазі вапняків серпулових (сармат) - на захід від Медоборів на приблизно однаковій відстані від рифу. Ласкарєв [18] дав детальну характеристику геологічної будови і рельєфу Товтр на фоні сусідніх регіонів, уперше вказав на існування у їхніх межах прохідних долин та розглянув двоциклічну схему формування річково

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення геоморфологічних особливостей

1.1 Сутність поняття геоморфологічні особливості

1.2 Понятійно-термінологічна система

1.3 Методика дослідження

1.4 Історія дослідження геоморфологічних особливостей Подільських Товтр

Розділ 2. Формування рельєфу Подільських Товтр

2.1 Формування верхньобаденських органогенних споруд

2.2 Формування нижньосарматських органогенних споруд

2.3 Сучасні геоморфологічні особливості Подільських Товтр

Висновки

Список використаних джерел