Геометрія молекул як напрям в просторі їх валентних зв"язків. Положення теорії направлених валентностей, що витікає з квантово-механічного методу валентних зв"язків. Залежність конфігурації молекул від числа зв"язаних та неподілених електронних пар.
Молекула - це система додатньо-завершених ядер, що певним чином розміщені в просторі, і електронна хмара, утворена внутрішніми і зовнішніми електронами атомів, що входять в склад молекули. Внутрішні електрони атомів, що лежать близько до ядра, в утворенні хімічного звязку між атомами участі не приймають, а зовнішні електрони в молекулі поводять себе не так як в окремих атомах. Оцінити довжину хімічного звязку у двохатомній молекулі (АВ), що утворюється за схемою А2 В2 = 2АВ, можна за формулою де DA-A і DB-B - міжатомні віддалі в молекулах А2 і В2. 4-електронні пари: а) молекули типу АХ4 (всі пари звязуючі) утворюють тетраедр, наприклад, СН4: (4) б) молекули типу АХ3Е (є одна неподілена пара електронів) мають пірамідальну форму, наприклад, NH3: (5) в) молекули типу АХ2Е2 (з двома неподіленими парами) мають кутову форму, причому неподілені пари електронів направлені до вершин тетраедра, наприклад, Н2О: (6) 5-електронні пари: а) молекули типу АХ5 мають тригонально-біпірамідальну конфігурацію, наприклад, PCL5: (7) б) молекули типу АХ4Е теж мають тригонально-біпірамідальну конфігурацію, в якій місце одного атома займає неподілена пара електронів, при цьому можливі два нееквівалентні положення цієї пари: неподілена електронна пара в екваторіальній площині біпіраміди, або направлена у одну з вершин біпіраміди.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
