Структура магнітного поля Землі, визначення його значимості для живих істот. Земний магнетизм. Магнітні аномалії та їх геологічні причини. Основоположна теорія Генріка Свенсмарка. Дослідження датських вчених залежності клімату від геомагнітного поля.
Ця тема є важливою для вивчення, знання можна використовувати в повсякденному житті. Геомагнітне поле Землі впливає на все, що бачимо навколо нас, захищає нашу планеру від пагубного сонячного вітру, впливає на погоду, на всі живі організми. Взагалі якби не геомагнітне поле, на Землі не існувало ні атмосфери, а як наслідок і всіх біологічних істот.Але феромагнітні речовини перестають бути магнітом, якщо їх нагріти вище точки Кюрі (770 °С для заліза і 358 °С для нікелю). З багатьох теорій, які були висунені для пояснення походження магнітного поля Землі, найбільш популярною нині є теорія динамо. Магнітне поле Землі досягає висоти 80-90 тис. км від її поверхні. Сфера навколоземного простору, в якому знаходяться заряджені частини, захоплені магнітним полем Землі, має назву магнітосфери.[9] Будова магнітосфери Землі, тобто навколишнього простору, фізичні властивості якого визначаються магнітним полем Землі та його взаємодією з потоком заряджених частинок сонячного вітру, в минулому уявлялася досить простою.Магнітне поле на поверхні Землі НТ може бути представлене у вигляді векторної суми: НТ= Н0 Нм На Не ?Н, де Н0 - поле однорідної намагніченості земної кулі (дипольне); Сума дипольного і недипольного полів називається головним магнітним полем Землі. Аномальне поле: На= На На, де На - регіональна аномалія (викликається зокрема глибокими шарами земної кори і розповсюджується великі площі);Полем Не практично нехтують (воно мале), у звязку з чим нормальне поле дорівнює головному. Якщо при цьому не беруть до уваги також поле ?Н, то поле, яке спостерігається, буде сумою нормального і аномального полів: Нм=Нн На Коли треба виділити недипольне (залишкове) поле, під нормальним полем розуміють дипольне поле Н0. Таким чином, поняття нормального поля є умовним, і за нормальне поле приймають ряд різноманітної структури в залежності від того, яку частину аномального поля треба виділити. При будуванні карт нормального поля ІЗМІРАН застосовує методику послідовного графічного згладжування ізоліній магнітного поля, яке спостерігається, поєднуючи іноді графічне згладжування з попереднім арифметичним усередненням (найпростішим магнетичним згладжуванням) елементів земного магнетизму на певних площах.Материкове поле - недипольна (неоднорідна) частина головного магнітного поля Землі. Його називають також залишковою чистиною головного магнітного поля Землі (залишкове поле). Для виділення материкового поля по формулам вичислюють поле однорідного на магнічення та віднімають його з нормального магнітного поля. На поверхні Землі мається шість материкових аномалій. Найбільш інтенсивною є Східно-Азіатська материкова аномалія (?=45° п. ш., ?=100° с. д., Zm=0,175 Е для епохи 1950 р.) вона охоплює весь азіатський материк і частину Європейського, значення вертикальної складової в її епіцентрі складає 30% нормального поля.Градієнт напруженості нормального поля складає декілька грамів на 1 км, а градієнт аномального поля досягає десятків і навіть сотень грам на 1 км, в деяких випадках аномальне поле змінюється на десятки та сотні грам навіть у межах декількох метрів (на ділянках неглибокого залягання сильно магнітних порід). Наприклад, інтенсивність Курської магнітної аномалії (КМА) досягає 1,80 Е (при чому близька до цієї величини інтенсивність спостерігається напротязі кількох сотень кілометрів), нормального поля складає 0,46 Е. Якщо материкове поле не примислять до магнітних аномалій, можна вважати, що магнітні аномалії зумовлені намагніченістю горних порід та мають звязок з геологічною будовою місцевості.[4] На територіях з потужними осадовими відкладенням, наприклад, в Західно-Сибірській низовині, магнітні аномалії простираються на десятки і сотні квадратних кілометрів, мають малі градієнти та невелику (сотні, рідше тисячі грам) інтенсивність. Магнітні аномалії можуть досягати дуже великої інтенсивності (десятки тисяч та перші сотні тисяч грам), градієнти аномалій як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямку - дуже великі (до кількох тисяч грам на 100 метрів).Космічне випромінювання впливає на клімат на Землі. Сильніше на зміну клімату впливають сонце, космічне випромінювання й випаровування води, переконані вчені, які зустрічалися на конференції в Мюнхені. Зустрічалися на ній вчені, які представляють погляди, альтернативні до поширеної нині тези про те, що головною причиною потепління на Землі є спалювання традиційних енергоносіїв і викиди вуглекислого газу в атмосферу. На їхнє переконання, на клімат на Землі впливає передусім Сонце і космічне випромінювання, яке виникає в результаті вибухів зірок у нашій галактиці. Коли ж сонячна активність знижується, то на Землі прохолодніше, але й захист від випромінювання з космосу знижується», - аргументує Вайцер.3.2) в значній мірі впливає на клімат, а це може призвести до перегляду устояної думки про те, що основну відповідальність за глобальне потепління несуть парникові гази. «Результати дослідження показують стійкий звязок між силою магнітного поля Землі й рівнем опадів у тропіках»
План
Зміст
Вступ
1. Характеристика геомагнітного поля Землі
1.1 Земний магнетизм
2. Структура магнітного поля Землі
2.1 Нормальне магнітне поле
2.2 Материкове магнітне поле
2.3 Магнітні аномалії та їх геологічні причини
3. Вплив магнітного поля на клімат
3.1 Дослідження та висновки вчених
3.1.1 Основоположна теорія Генріка Свенсмарка
3.1.2 Дослідження датських вчених
3.2 Власні дослідження залежності клімату від геомагнітного поля Землі
4. Вплив магнітного поля на живі організми
4.1 Магнітні поля та їх взаємодія з живими організмами
4.2 Геомагнітні бурі
Висновок
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
