Геологогічні критерії оцінки схованого гідротермального зруднення Північної антикліналі Донбасу - Автореферат

Геологічними роботами всановлено декілька перспективних ділянок на сховане гідротермальне зруднення, однією з котрих є Північна антикліналь, геологічна будова котрої дозволяє припускати існування тут промислового гідротермального комплексного сульфідного зруднення. Порівняльне дослідження мінерального складу, встановлення типоморфних мінералого-геохімічних особливостей жильної мінералізації Північної антикліналі, родовищ і рудопроявів Головної антикліналі Донбасу. У відібраному на проявах жильної мінералізації Північної антикліналі камяному матеріалі вивчений мінеральний склад, кристаломорфологічні, структурно-текстурні особливості, вікові взаємовідносини, наведений їх мікроскопічний опис, діагностика мінералів завірена рентгенівським, спектральним фазовим, мікрозондовим аналізами, вивчений хімічний склад мінералів і вміст элементів-домішок, виконане їх зіставлення з родовищами і рудопроявами Головної антикліналі. У роботі захищаються наступні наукові положення: Гідротермальна мінералізація Північної антикліналі контролюється Південно-Ворошиловградським глибинним розломом, котрий у верхній мантії Землі має єдині корені з Осевим глибинним розломом, який визначив розвиток гідротермального Hg (Дружковсько-Костянтинівське поле), Sb-Hg (Микитівське поле), поліметалевого і Au-поліметалевого (родовища і рудопрояви Нагольного кряжу) зруднень. Практичне значення роботи полягає у наступному: Оцінені перспективи рудоносності Північної антикліналі на основі дослідження типоморфних особливостей рудних і нерудних мінералів, їх порівняльного анализу з родовищами і рудопроявами Головної антикліналі.У наступні роки найбільший вклад у вивченні геології і рудоносності району внесли О.П.Фісуненко, В.А.Жулід, А.Г.Лучінкін, В.М.Ткач та ін.Тут поверхня Мохо розташована на глибині біля 45км (занурені на захід), Конрада - біля 30км (на сході не простежується), гранітного слою - 10км і більше. На профілях XI і XIV у кристалічному фундаменті відмічений Південно-Ворошиловградський глибинний розлом довжиною понад 100км з крутим падіння на південь, який у нижній часині консолідованої кори зчленовується з Осевим глибинним розломом Головної антикліналі і є північною межою розповсюдження осадово-метаморфізованого комплексу докарбонових відкладів. У палеозойській товщі над цим розломом розташована Північна антикліналь, на поверхні палеозойських порід розділяє зону дрібної складчатості від зони великих лінійних складок, фіксується Червоногайським вскидом (Лучінкін А.Г., 1976). Північна антикліналь - складно побудована складка порядку, довжиною 175км, яка відокремлює північну зону дрібної складчатості від зони великих лінійних складок, ускладнена складками і розривними порушеннями, які містять гідротермальну мінералізацію. Фромандиєрівська антикліналь - вузька асиметрична складка (падіння північного крила 15-30о, південного - 40-50о) північно-західного простягання, ускладнена брахискладками, в районі м.Петровське роздвоюється з утворенням правокулісного продовження - Петровської антикліналі (падіння південного крила 60о, північного - 20-40о).Гідротермальна мінералізація встановлена в межах Городищенської (Городищенська і західна частина Фромандієровської антикліналі), Краснополянської (східна частина Фромандієровської і західна Колпаковської антикліналей) і Свердловської (східна частина Колпаковської антикліналі) площах. Шліхові ореоли кіноварі широко розповсюджені (Софіївські і Вергулівські складки, Городищенська, Петровська, і Фромандієровська антикліналі, зона Мануїлівського, Геофізичного, Софіївського і Чьорнухінського насувів, Оріхівська синкліналь) з піритом і баритом, рідше з галенітом, сфалеритом, арсенопіритом, антимонітом, халькопіритом та зігенітом. На Городищенскій площі максимум Li встановлений у зоні зміщення Петровської і Городищенської антикліналей, Ag-у склепінні і на південному крилі Північної антикліналі, F і Ag - Мануїлівскому насуві, Hg - на західному замиканні Іванівської і в склепінні Фромандієровської антикліналей. Спільні минерали (у корінному заляганні) трьох груп дизюнктивів Колпаковської антикліналі - пірит, галеніт, сфалерит, кіновар, діккит, донбасит, ректорит і барит, відрізнювальні склепіння - самородне золото, арсенопірит, халькопірит і зігеніт, північного крила - самородне золото, арсенопірит, халькопірит і Ag-тетраедрит, південного - арсенопірит, халькопірит, міллерит і кіновар. Вздовж склепіння Колпаковської антикліналі з заходу на схід збільшується роль халькопіриту, самородного золота, диккіту, донбаситу і ректориту, вздовж північного крила - зігеніту, Ag-тетраедриту і кальциту, південного - халькопіриту, міллериту та ректориту.Галеніт утворює кубічні і кубоктаедричні кристали і агрегати, містить домішки (%): Mn (до 0,006), Cu (до 0,07), Zn (до 0,48), Cd (до 0,06), Sb (до 0,07), що вказує на малі і середні глибини утворення. Халькопірит утворює зерна і тетраедричні кристали з підвищеним вмістом (%) Ag (0,04), Sb (до 0,08) і Co (до 0,04), не характерними для мінерала Нагольного кряжу. Співвідношення As/S м

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ