Геолого-гідрогеологічні умови родовищ сірководневих мінеральних вод Львівської області - Дипломная работа

В поєднанні з чудовими природними рекреаційними умовами місцевості, адже Прикарпаття і Карпати найбільш екологічно чиста зона в Україні, розвинутою сіткою залізничних і шосейних доріг та надлишком трудових ресурсів, існують надзвичайно сприятливі умови для розширення існуючої мережі туристично-курортних і санаторно-курортних закладів і розгортання будівництва нових курортів. Львівська область має давні традиції використання мінеральних вод, чільне місце серед яких посідають сірководневі. Невелика кількість екземплярів цих звітів, а також розпорошеність інформації в них, створює обмежений доступ до цієї інформації, що в свою чергу сповільнює її практичне використання. стратиграфічний тектонічний мінеральний вода Мета дипломної роботи полягала у систематизації та узагальненні інформації про сірководневі мінеральні води Львівської області використовуючи як опубліковані, так і неопубліковані фондові матеріали, зібрані під час проходження виробничої практики у відділі гідрогеології ДП „Західукргеологія". Основним розділом у дипломній роботі є висвітлення гідрогеологічно-бальнеологічних особливостей родовищ сірководневих мінеральних вод Львівської області, що включає історію розвитку родовища, фізико-географічні умови, типи мінеральних вод та їх бальнеологічні характеристики, профіль, лікувальні методики та інфраструктуру санаторіїв Любіть Великий, Немирів та Шкло.Вони різняться тектонічними особливостями, літолого-стратиграфічними розрізами, історією геологічного розвитку та закономірностями поширення мінеральних вод.Давня геоструктурна область допалеозойської Східноєвропейської платформи примикає до більш молодої епіпалеозойської Західноєвропейської платформи. У межах Східноєвропейської платформи виділяються два структурних комплекси: комплекс кристалічного фундаменту і комплекс осадового (платформового) чохла. Комплекс осадового чохла представлений трьома структурними поверхами, в яких виділяються структурні яруси, що утворюють самостійні структури, розділені значними стратиграфічними та кутовими неузгодженнями. У палеозойському структурному поверсі виділяються формації кембрій-нижнього девону (каледоніди) і девону-карбону (герциніди). Прогин має асиметричну будову і витягнутий по своїй довгій осі в північно-західному напрямі.Передкарпатський крайовий прогин знаходиться між Волино-Подільською окраїною Східноєвропейської платформи і Карпатською складчастою областю, від якої він відділений Прикарпатським глибинним розломом. Він ділиться на три структурно-формаційні зони: Більче-Волицьку, Самбірську (покров) і Бориславсько-Покутську (покров). В південно-західній Бориславсько-Покутській зоні донеогенова основа складена крейдово-палеогеновими флішовими утвореннями Карпат, які перекриваються моласами нижнього міоцену. Тут виділяються Бориславський покрив (І ярус складок), Майданський покрив (ІІ ярус складок), Битківський покрив (ІІІ ярус складок) і Покутський покрив [4]. Самбірська зона - це система лінійних складок, інколи насунутих одна на другу, утворюючи покрив, яка з південного заходу перекриває автохтонні утворення Більче-Волицької зони.За відмінностями в характері тектоніки, геологічних розрізах та історії геологічного розвитку тут виділяють декілька структурно-формаційних зон. Вона характеризується поширенням різноритмічного флішу, який зібраний у вузькі складки північно-західного простягання. Найбільші насувні структури (скиби) простягаються на великі відстані. В складі покриву виділяються шість скиб: Берегова, Орівська, Сколівська, Парашки, Зелемянки і Рожанки. Виходячи з неоднорідності будови та відкладів, які складають зону, виділяють Славсько-Верховинську, Турківську і Битлянську підзони.Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи виділяється в окремий регіон, який в літературі отримав назву Волино-Подільська плита. У геологічній будові Волино-Подільської плити приймають участь протерозойські кристалічні породи Східноєвропейської платформи та суміжні з ними більш молоді складчасті споруди Західноєвропейської платформи, які перекриті осадовими відкладами верхнього протерозою та фанерозою. Серед порід переважають аргіліти, мергелі, вапняки, глини зеленувато-сірих відтінків, доломітизовані вапняки. Він складений вапняками, які чергуються з алевролітами, аргілітами, пісковиками та вуглистими сланцями, пластами камяного вугілля. А в їхньому розрізі виділяються: нижній відділ (сокальська світа) - алевроліти, гіпси, пісковики з прошарками бурого вугілля та вуглистих сланців, та середній відділ (коржівська світа) - строкаті глини, аргіліти, пісковики і конгломерати з рідкісними прошарками вапняків, доломітів, ангідритів, гіпсів; верхній відділ (нижнівська на платформі, підлубинська та буковинська світи в прогині) - вапняки, доломіти, доломітизовані вапняки.Верхньоюрські відклади (буковинська світа) представлені карбонатними осадками неглибокого моря і лагун, які згідно залягають на середній юрі. Неогенові відклади заповнюють Передкарпатський краєвий прогин і діляться на нижні і верхні моласи. У п

ЗМІСТ

Вступ

1. Фізико-географічна характеристика району досліджень

2. Геологічні умови

2.1 Тектоніка

2.1.1 Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи

2.1.2 Передкарпатський крайовий прогин

2.1.3 Карпатська складчаста область

2.2 Літолого-стратиграфічні комплекси

2.2.1 Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи

2.2.2 Передкарпатський крайовий прогин

2.2.3 Карпатська складчаста область

2.3 Гідрогеологія

2.3.1 Волино-Подільський артезіанський басейн

2.3.2 Передкарпатський артезіанський басейн

2.3.3 Гідрогеологічний масив Складчастих Карпат

3. Історія вивчення мінеральних вод західних терен України

4. Ґенеза і закономірності поширення типів мінеральних вод

4.1 Вуглекислі мінеральні води

4.2 Мінеральні води типу "Нафтуся"

4.3 Сульфатні мінеральні води

4.4 Сірководневі мінеральні води

4.5 Мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей

5. Основні методи бальнеологічного лікування

6. Гідрогеологічно-бальнеологічні особливості родовищ сірководневих мінеральних вод Львівської області

6.1 Великий-Любінь

6.2 Немирів

6.3 Шкло

7. Безпека життєдіяльності

Висновки

Список використаних джерел