Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища - Курсовая работа

Неефективна та затратна економіка України, технологічно відстале виробництво, недосконалі механізми господарського управління, інерція мислення керівників підприємств та багато інших факторів вимагають докорінної перебудови всієї господарської системи держави як на макро-так і на мікрорівнях. Геолого-економічна оцінка нафтогазорозвідувальнпх робіт проводиться з метою визначення ефективності виробничих процесів на геологорозвідувальних роботах, а також прогнозування промислового значення їх результатів. Така оцінка може здійснюватися на замовлення державних органів управління, надкористувачів, геологорозвідувальних підприємств для вирішення таких задач: - обгрунтування доцільності та черговості проведення геологорозвідувальних робіт; Геолого - економічній оцінці виділяють дві складові: геологічну і економічну. Геолого - економічній оцінці підлягають результатиБагато зусиль трудящі Харківщини доклали до створення інфраструктури, а особливо транспортного забеспечення міст і селищ. Міста і селища звязуються новими маршрутами залізничного і автобусного руху. В структурі промислового виробництва переважають машинобудування та металообробка, електроенергетика, паливна та харчова промисловості. Харчову та переробну промисловості представляють 18 галузей, найважливіші з яких - мясна, молочна, цукрова, борошномельне-крупяна.У загальному обсязі валової продукції області 44% займають особисті господарства громадян і фермерські господарства.Харківщина є батьківщиною багатьох фундаментальних наукових досліджень. В Харкові уперше було розщеплено атом, досліджено природу надпровідності, створено перший радіотелескоп, розроблено основи теорії коливань у плазмі, процесів розсіювання повільних нейтронів у кристалах.Представлена в основному вапняками тріщинуватими, часто тріщини виповнені кальцитом; в нижній частині з прошарками карбонатних дрібнозернистих пісковиків та алевролітів, в верхній та середній частині з прошарками карбонатних дрібнозернистих пісковиків та алевролітів, аргілітів. Літологічний підярус представлений двома товщами: нижня - переважно карбонатна, прибережно-морська складає літологічну пачку В-26; верхня - глиниста з прошарками алевролітів та пісковиків, утворена в віддаленій зануреній зоні шельфу та складає літологічні пачки В-25 та В-24. Літологічні пачки В-23-22 представлені глинами, що чергуються з пісковиком (5-8 м), алевролітами та аргілітами. ХІІ мікрофауністичний горизонт складений пластами пісковиків, алевролітів та аргілітів, що чергуються, з малопотужними прошарками вапняків. Нижньосерпухівський підярус (С1s1) літологічно складений переважно аргілітами, які чергуються з алевролітами, з прошарками пісковиків та рідкими прошарками вапняків.Дніпрово-Донецька западина входить в склад крупного НАДПОРЯДКОВОГОПРИПЯТСЬКО-Дніпрово-Донецького прогину. Дніпрово-Донецька западина - це камяновугільно-кайнозойська синекліза, що залягає на пізньодевонськомурифті, тобто це рифтогенна структура. Північний борт ДДЗ - це монокліналь шириною 10-120 км, де поверхня докембрійського фундаменту занурюється на південь від 0 до 5 км. З заглибленням поверхні фундаменту на північ і з північного заходу на південний-схід до 4 км чітко виділяються Чорнобильський, Трактемирівсько-Черкаський, Кременчуцько-Білоцерківський виступи фундаменту.Перспективи нафтогазоносності пошукового обєкту визначаються масштабами нафтогазонакопичення в регіоні, закономірностямирозміщення уже розвіданих покладів i локальними факторами нафтогазоносності розглядуваного обєкту. На основі геолого-геофізичних матеріалів по розглядуваній зоні встановлено, що розкриття продуктивної товщі на площі запроектованих робіт очікується з горизонтів микитівської, картамиської та араукаритової світ. Покришкою для піщано-алевролітового комплексу служать аргілітові утворення. Товщина пластів-колекторів на площі для окремих горизонтів буде складати від 15 до 100 м.До 1952 року усі дослідження, що проводилися на території району, носили регіональний характер, маючи на меті загальне вивчення будови Дніпровсько-Донецької западини. Вивчення геологічної будови даного району розпочалося у 1952 році геологічною зйомкою масштаба 1:100000. Геофізичними роботами в 1953 р була виявлена Павлівська структура, а в 1958-1960 рр сейсморозвідкою і структурно-пошуковим бурінням у відкладах пермі і верхнього карбону встановлене при штокове Кегичівське підняття.Початкові робочі дебіти свердловин становлять-11тис. м3/добу. В процесі розробки родовища робочі дебіти знизились за рахунок виснаження пластової енергії до 9 тис. м3/добу. Розробка покладів газу з конденсатом з 2014 по 2019 роки здійснюватиметься 5 свердловинами, з 2020 по 2023 році - 6 свердловинами, 2024 - 2026 році - 7 свердловинами, у період з 2027 по 2035 роки - 9 свердловинами, починаючи з 2037 по 2039 роки експлуатація здійснюватиметься 6 свердловинами, а з 2040 по 2041 - 4, ще два роки лише 2 свердловинами. У 2020 році планується пробурити свердловину №14, глибиною 2100м. У звязку з цим протягом 2020 і 2024 років добурили

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна характеристика та геологічна будова обєкта дослідження

1.1 Географо-економічна характеристика району досліджень

1.2 Загальні риси геологічної будови родовища

1.2.1 Стратиграфія

1.2.2 Тектонічна будова

1.3 Газоносність і стан запасів родовища

1.4 Коротка історія розробки родовища

2. Теоретичні основи геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів газу

2.1 Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та проектні технологічні показники

2.2 Теоретично-методичні основи ГЕО

3. Економічна оцінка геологорозвідувальних робіт на газ та конденсат

3.1 Обґрунтування капітальних вкладень у ГРР

3.2 Визначення експлуатаційних витрат на розробку родовища

3.3 Визначення показників економічної ефективності інвестицій

Висновки

Список використаної літератури