Геологія, літологія і фації карбонатних відкладів візейського ярусу центральної частини Дніпровсько-донецької западини в зв"язку з нафтогазоностістю - Автореферат

Для досягнення мети роботи ставились і вирішувались наступні завдання: проведення детальних літолого-петрографічних досліджень карбонатних порід за даними керну; вивчення геологічної будови, умов седиментації і літофаціальної мінливості карбонатних відкладів; розроблення нової структурно-генетичної класифікації карбонатних порід нижнього карбону ДДЗ; проведення комплексного вивчення візейських органогенних споруд і з‘ясування закономірностей їх просторової локалізації; вивчення колекторських властивостей карбонатних порід і визначення факторів, які впливали на їх формування; з‘ясування перспектив і встановлення закономірностей нафтогазоносності візейського рифогенно-карбонатного комплексу. Наукова новизна роботи полягає у наступному: на якісно новому рівні детально вивчені будова і літолого-фаціальні особливості візейського (нижньовізейського) рифогенно-карбонатного комплексу в межах центральної частини ДДЗ; на зазначеній території для карбонатного розрізу нижнього візе доведена наявність повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій - басейнової (депресійної), схилової, рифової, шельфової (фацій внутрішнього і зовнішнього шельфу), прибережно-морської, лагунної та крайової теригенної; Літолого-петрографічні і літолого-фаціальні дослідження керну свердловин дозволили вивчити особливості будови нижньовізейського карбонатного комплексу, характер його розповсюдження і встановити фаціальну зональність, що дає можливість на новому рівні проводити кореляцію відкладів цього комплексу. Таким чином, результати виконаних досліджень дозволили більш достовірно оцінити перспективи нафтогазоносності рифогенно-карбонатного комплексу нижнього візе в межах центральної частини ДДЗ, обґрунтувати ділянки і виділити першочергові обєкти для постановки геофізичних робіт і глибокого буріння з метою відкриття нових покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах нижнього карбону. Проведено аналіз та вивчення керну по 415 свердловинах пробурених в різних структурно-фаціальних зонах западини, виготовлено та описано більш 2000 петрографічних шліфів, здійснено і використано в роботі 150 хімічних аналізів карбонатних порід, широко використовувались рентгеноструктурний, а також спектральний аналіз.В процесі проведення зазначених робіт отримані наступні результати: Для карбонатних відкладів нижнього карбону центральної частини ДДЗ розроблена структурно-генетична класифікація, яка включає 5 класів, 10 груп і 37 типів карбонатних порід (рис. Вивчена будова і умови осадконакопичення карбонатних відкладів нижнього візе; проведена типізація розрізів і встановлено існування достатньо чіткої фаціальної зональності. Визначено два основних стратиграфічних рівня карбонатної карбонатної седиментації (XIII і XIV МФГ) і побудовано карти фацій і потужностей (масштабу 1: 200000) відповідних РКК. За особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами, взаємовідношенню з вміщуючими породами виділено 6 основних типів візейських органогенних споруд, пошук і розвідка скупчень ВВ в яких має свої характерні особливості; виділяються наступні типи - башенні (внутрішньобасейнові) рифи, крайові рифові масиви барєрного типу, внутрішельфові біогерми, приштокові біогерми, банки і біостроми.

Робота присвячена вивченню будови і літолого-фаціального складу візейського РКК з метою оцінки і встановлення закономірностей їх нафтогазоносності. В процесі проведення зазначених робіт отримані наступні результати: Для карбонатних відкладів нижнього карбону центральної частини ДДЗ розроблена структурно-генетична класифікація, яка включає 5 класів, 10 груп і 37 типів карбонатних порід (рис. 1). Для більшості типів карбонатних порід, за результатами досліджень встановлені умови утворення і закономірності розповсюдження по площі і розрізу.

Вивчена будова і умови осадконакопичення карбонатних відкладів нижнього візе; проведена типізація розрізів і встановлено існування достатньо чіткої фаціальної зональності.

На основі детального вивчення літолого-фаціальних особливостей нижньовізейського РКК в межах центральної частини ДДЗ обґрунтовано наявність повного набору фацій, характерних для рифогенних формацій, а саме басейнової (депресійної), схилової, рифової, шельфової (фації внутрішнього і зовнішнього шельфу), прибережно-морської, лагунної та крайової теригенної.

Визначено два основних стратиграфічних рівня карбонатної карбонатної седиментації (XIII і XIV МФГ) і побудовано карти фацій і потужностей (масштабу 1: 200000) відповідних РКК.

За особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами, взаємовідношенню з вміщуючими породами виділено 6 основних типів візейських органогенних споруд, пошук і розвідка скупчень ВВ в яких має свої характерні особливості; виділяються наступні типи - башенні (внутрішньобасейнові) рифи, крайові рифові масиви барєрного типу, внутрішельфові біогерми, приштокові біогерми, банки і біостроми.

Доведено, що кожній фаціальній зоні притаманні лише свої конкретні типи органогенних споруд. Так для депресійної фації характерні башенні (внутрішньобасейнові) рифи, для рифової - крайові рифові масиви барєрного типу, для шельфової - внутрішельфові біогерми, приштокові біогерми, банки і біостроми.

Встановлено характер і обєм стратиграфічних переривів і неузгоджень та їх вплив на формування пасток у карбонатних товщах візейського ярусу.

За даними літолого-петрофізичних досліджень встановлено, що у візейських карбонатних резервуарах виділяються наступні типи колекторів: тріщинний, тріщинно-поровий, тріщинно-кавернозний, порово-тріщинно-кавернозний.

Основними факторами, які впливали на формування фільтраційних і ємкісних властивостей є: 1) конседиментаційне вилуговування і перекристалізація (з підпорядкованою доломітизацією), екзогенне тріщиноутворення в період короткочасних осушень; 2) палеокарст повязаний зі значними перервами; 3) тектонічне тріщиноутворення; 4) пізньоепігенетичне вилуговування карбонатів термальними водами і глибинними флюїдами.

З літолого-фаціальних позицій дана оцінка перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів нижньовізейського РКК, розроблені напрямки геологорозвідувальних робіт і виділені першочергові ділянки і окремі об‘єкти (органогенні споруди) для постановки сейсмічних досліджень і бурових робіт.

Вакарчук С. Г. Перспективи нафтогазоносності пасток неантиклінального типу Срібненської депресії і зон її облямування // Збірник наукових праць УКРНДІГАЗ; вип. VII. - 2000. - С. 50-56.

Лукин А. Е., Вакарчук С. Г Турнейско-нижневизейский рифогенно-карбонатный комплекс Днепровско-Донецкой впадины и общие проблемы формирования раннекаменноугольных нефтегазоносных рифов // Геологічний журнал. - 1999. - № 2. - С. 21-33.

Лукин А. Е., Вакарчук С. Г, Коржнев П. М. Турнейско-ранневизейский тектоно-седиментационный комплекс Днепровско-Донецкого авлакогена // Геологічний журнал. - 2001. - № 1. - С. 7-16.

Вакарчук С. Г Литология и фации карбонатных отложений нижневизейского подъяруса центральной части Днепровско-Донецкой впадины // Сборник статей научно-практической конференции “Стратегия развития нефтедобывающей промышленности республики Беларусь”. - 1999. - С. 246-258.

Вакарчук С. Г Будова і перспективи нафтогазоносності нижньовізейських карбонатних відкладів Озерянсько-Бакумівської дуги Дніпровсько-Донецкої западини // Зб. наук. пр. - Полтава: УНГА. - 1998. - Т. 1. - С. 138-139.

Вакарчук С. Г. Геологічна будова Селюхівського нафтового родовища // Зб. наук. пр. - Чернігів. -1999. - С. 5-7.

Вакарчук С. Г. Фациальная зональность и литологические особенности нижневизейских карбонатных отложений северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины // Зб. наук. пр. - Київ, 2000. - Т. 2. - С. 239-249.

Вакарчук С. Г. Структурно-генетические типы карбонатных пород нижнего карбона Днепровско-Донецкой впадины // Зб. наук. пр. - Івано-Франківськ: УНГА. - 2000. - Т. 1. - С. 168-169.

Вакарчук С. Г. Органогенные постройки нижневизейского подъяруса северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины в связи нефтегазоносностью // Зб. наук. пр. - Чернігів: УКРДГРІ. - 2000. - С. 11-14.

Вакарчук Г. І., Вакарчук С. Г., Філюшкін К. К. Перспективи нафтогазоносності вапнякових відкладів нижнього карбону Срібненської депресії // Матеріали 6-ої Міжнародної конференції “Нафта-Газ України - 2000”. - Івано-Франківськ. - 2000. - С. 167.

Вакарчук Г. І., Вакарчук С. Г., Філюшкін К. К. Перспективи пошуків покладів нафти і газу в пастках літолого-стратиграфічного типу у відкладах нижнього карбону північно-західної частини Дніпровсько-Донецкої западини // Зб. наук. пр. - Полтава: УНГА. - 1998. - Т. 1. - С. 139-140.

Вакарчук Г. І., Вакарчук С. Г Стратиграфические перерывы и несогласия в осадочного разрезе Днепровско-Донецкой впадины // Зб. наук. пр. - Івано-Франківськ: УНГА. - 2000. - Т. 1. - С. 167-168.

Вакарчук С. Г. Нижньовізейські карбонатні відклади Хортицко-Селюхівської зони північно-західної частини Дніпровсько-Донецкої западини у звязку з їх нафтогазоносністю // Збірник матеріалів наукової конференції “Актуальні проблеми геології України”. - Київ. - 1998. - С. 4-5.

Г. І. Вакарчук, С. Г. Вакарчук. Перспективы нефтегазоносности ловушек неантиклинального типа в палеозойских отложений ДДВ // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. - Москва: Московский университет. - 2001. - С. 76-79.