Геологічне прогнозування контурів соляних штоків та нафтогазоносності приштокових зон південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини - Автореферат

Отже, пошуки покладів нафти і газу у приштокових зонах соляних штоків південно-східної частини ДДЗ залишаються одним із реальних напрямків приросту запасів вуглеводневої сировини. Основні труднощі дослідження приштокових зон повязані з тим, що сейсморозвідка, яка застосовується в пошуково-розвідувальному процесі на нафту і газ з метою визначення структурних елементів залягання шарів порід та підготовки пошукових обєктів, внаслідок складності у кореляції хвильової картини відбиттів від регіональних сейсмічних відбиваючих горизонтів через їх тектонічну порушеність, локальний розмив та розсіювання хвиль на ділянках контакту солі з породами, що її вміщують, не дозволяє точно визначати контури і розміри соляних штоків та геологічну будову приштокових зон. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з напрямком національної програми “Нафта і газ України до 2010 року”, науково-дослідної тематики (державний реєстраційний №0102U004055) кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та тематикою науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту природних газів. Наукова новизна одержаних результатів: - вперше для прогнозу контурів соляних штоків запропоновано використовувати результати досліджень товщин порід нижньої юри та байоського ярусу середньої юри, які перекривають соляні штоки у південно-східній частині ДДЗ; Підвищення рівня тектонічної деформованості порід палеозою у приштокових зонах фіксується зростанням коефіцієнта збільшення діаметра стовбуру свердловини з наближенням до соляних штоків, що дозволяє виділяти у приштокових зонах перспективні підзони на нафту та газ.Істоміна, в яких запропоновано класифікацію внутрішніх частин приштокових зон ДДЗ за кутами падіння порід, але не було обґрунтовано відсутність крутопоставлених блоків порід навколо деяких соляних штоків південного-сходу ДДЗ, та роботи І.В. Під час підйому блоків фундаменту відклади, що перекривають соляний шток, відкладалися в меншій кількості або розмивалися, а під час опускання, навпаки, відкладались над ним в більшій кількості, ніж на ділянках, неускладнених соляними штоками. Так, на розмиту поверхню тріасу, товщина якого зменшується над штоками, відкладалися юрські відклади і завдяки нисхідним рухам усіх соляних штоків у регіоні товщина цих відкладів стала значно більшою саме над соляними штоками та приштоковими зонами, ніж поза їх межами (Табл. Тобто таке геологічне прогнозування контуру соляних штоків можна проводити на всіх соляних штоках у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, над якими ці відклади зберігалися від повного розмиву. Свердловини із значенням товщини J1 J2bj менше ніж 124 м розкривають тільки породи приштокової зони, якщо товщина більше 130 м, то всі знаходяться над соляним штоком, а з боку Червоноярського ГКР свердловинами встановлена межа соляного штоку, над якою товщина відкладів J1 J2bj складає 125 м.За результатами дослідження відкладів, які перекривають соляні штоки встановлене аномальне збільшення товщин окремих стратиграфічних комплексів порід. Співвідношення товщин цих відкладів над контуром соляного штоку та в межах тектонічно неактивних ділянок за межами впливу соляних штоків однакове і складає у середньому 1.52. На підставі проведенного аналізу особливостей геологічної будови родовищ вуглеводнів, ускладнених соляними штоками, встановлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона, що вміщує у собі приштокові блоки крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), які утворилися при прориві осадових порід соляними штоками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі науково і практично обґрунтовано вирішення актуальної проблеми нафтогазової геології - визначення контурів соляних штоків у південно-східній частині ДДЗ, де у приштокових зонах зосереджена значна кількість нафтових та газових родовищ.

За результатами дослідження відкладів, які перекривають соляні штоки встановлене аномальне збільшення товщин окремих стратиграфічних комплексів порід. Одним з таких стратиграфічних підрозділів є горизонт, що вміщує відклади нижньої юри та байоського ярусу середньої юри. Також встановлено, що певні значення товщин цього комплексу співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермської та камяновугільної систем. Співвідношення товщин цих відкладів над контуром соляного штоку та в межах тектонічно неактивних ділянок за межами впливу соляних штоків однакове і складає у середньому 1.52. Точність прогнозу контурів соляних штоків за вказаним співвідношенням становить не менше 50 метрів.

Проведеними дослідженнями встановлена закономірність зростання коефіцієнта збільшення діаметра свердловин з наближенням до штоку. Статистичний аналіз дозволив виділяти у приштокових зонах підзони з різним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла під дією процесу розвитку соляних штоків.

На підставі проведенного аналізу особливостей геологічної будови родовищ вуглеводнів, ускладнених соляними штоками, встановлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона, що вміщує у собі приштокові блоки крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), які утворилися при прориві осадових порід соляними штоками.

Практичне значення проведених наукових висновків надає можливість: - прогнозувати контури соляних штоків на рівні пермі та карбону шляхом визначення товщини комплексу, що вміщує відклади нижньої юри та байоського ярусу середньої юри;

- підвищити можливість геологічного прогнозування нафтогазоносності у приштокових зонах за рахунок аналізу рівня деформованогоко стану порід через коефіцієнт збільшення діаметра стовбуру свердловин;

- обґрунтувати черговість введення приштокових зон у пошукове буріння за їх перспективністю в нафтогазоносному відношенні та оцінити їх прогнозні ресурси.

РОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Локтєв В.С. Нові можливості дослідження геологічних обєктів та їх нафтогазоносності/ Питання розвитку газової промисловості України. - Харків. Укрндігаз. - 2002.-вип.30. - С.194-198. (Особистий внесок - 100%, Аналіз новітніх методів дослідження приштокових зон)

2. Локтєв В.С. Прогноз контура соляного штоку - шлях до приросту запасів у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2005.-№3.-С.39-44. (Особистий внесок - 100%, Обґрунтовано необхідність оконтурення соляних штоків)

3. Локтєв В.С. Структура приштокового простору на прикладі Мелихівського родовища Дніпровсько-Донецької западини//Питання розв. газової пром-сті України: Зб. наук.пр./УКРНДІГАЗ.-Харків, 2005.-вип.33.- С.91-95. (Особистий внесок - 100%, Досліджено вплив штоків на реальний діаметр свердловин у пермській солі)

4. Локтєв В.С., Колєснікова Л.Р., Черняков О.М. Розмив крейдяних відкладів і прогноз нафтогазоносності приштокових зон//Питання розв. газової пром-сті України: Зб. наук.пр./УКРНДІГАЗ.-Харків, 2005.-вип.33.- С.45-48. (Особистий внесок - 40%, Виділено основні характеристики геологічної будови над соляними штоками)

5. Орлов О.О., Локтєв В.С., Трубенко О.М. Прогноз контурів соляних штоків за даними розподілу товщин відкладів нижньої юри та байоського ярусу сердньої юри у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини // Науковий вісник Національного технічного університету нафти і газу. - 2006. - № 2(14)-С.10-13. (Особистий внесок - 60%, Встановлено значення відношення товщини відкладів нижньої юри та байоського ярусу середньої юри над контуром соляного штоку та поза його межами)

6. Пат. 66066А. Україна. МПК 7G01N15/08. Спосіб визначення тектонічної деформованості гірських порід у приштокових зонах / Орлов О.О., Локтєв В.С., Трубенко О.М., Локтєв А.В. - Опубл. 15.04.2004, Бюл. № 4, 2004 р. - 3 с. (Особистий внесок - 40%, Розробка способу визначення тектонічної деформованості гірських порід)

7. Пат. 5677 Україна, МПК 7E21B43/00, E21B43/30, E21C39/00. Процес розвідки та розробки нафтових та газових родовищ / Локтєв В.С., Черняков О.М., Явірський С.Ф., Локтєва Т.М.: - Опубл. 15.03.2005, Бюл. № 3 - 3 с. (Особистий внесок - 40%, Розробка способу дослідження геологічної будови приштокових зон)

8. Локтєв В.С. Тектонічні чинники визначення контуру соляного штоку у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини/ Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 2.- Київ, 2005.-С.29-32. (Особистий внесок - 100%, Розглянуто вплив соляних штоків на приштокові зони та надано рекомендації щодо прогнозу контурів соляних штоків)

9. Локтєв В.С., Черняков О.М. Геодинаміка розвитку соляних штоків південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини / Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 3.- Київ, 2006.-С.88-97. (Особистий внесок - 50%, Охарактеризовані основні етапи розвитку соляних штоків)

10. Локтєв В.С. Напрямки пошуків нафтогазових родовищ у приштокових зонах південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини/ Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 3.- Київ, 2006.-С.111-124. (Особистий внесок - 100%, Визначено перспективні площі та запропоновано черговість їх розвідки)

11. Локтєв В.С. Шляхи покращення використання нафтогазоносного потенціалу структур, повязаних із соляними штоками ДДЗ// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку”, Харківській національний університет ім. В.Н. Каразіна, 22-25 квітня 2003, м.Харків.- С.250-252. (Особистий внесок - 100%, надано пропозиції для оптимального розкриття нафтогазових покладів)

12. Черняков О.М., Локтєв В.С. Нові докази геодинамічного звязку соляних штоків та структури кристалічного фундаменту в Дніпровсько-Донецькій западині // Вторинні природні резервуари та неструктурні пастки як обєкти істотного приросту запасів вуглеводнів в Україні. Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків 24-26 травня 2006 р.), Харків, УКРНДІГАЗ.2006.-С.52-54. (Особистий внесок - 40%, Проаналізовано новітні геологічні факти, які свідчать про етапи розвитку соляних штоків)

13. Локтєв В.С., Локтєв А.В. Оконтурення соляних штоків у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини з використанням даних аналізу тектонічно-напруженого стану порід приштокових зон // Вторинні природні резервуари та неструктурні пастки як обєкти істотного приросту запасів вуглеводнів в Україні. Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків 24-26 травня 2006 р.), Харків, УКРНДІГАЗ.2006.-С.132-134. (Особистий внесок - 80%, Досліджено вплив штоків на реальний діаметр, та запропоновано метод оперативного визначення відстані свердловини до соляних штоків)

14. Локтєв В.С., Черняков О.М. Визначеня меж соляних штоків геологічними методами у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини // Вторинні природні резервуари та неструктурні пастки як обєкти істотного приросту запасів вуглеводнів в Україні. Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків 24-26 травня 2006 р.), Харків, УКРНДІГАЗ.2006. - С.136-138. (Особистий внесок - 60%, Розроблено метод прогнозу місцеположення контурів соляних штоків, за результатами аналізу товщин відкладів, що їх перекривають)

15. Локтєв В.С. Перспективи нарощування запасів вуглеводнів навколо соляних штоків у Дніпровсько-Донецькій западині. Матеріали 13 міжнародної конференції (Ялта 12-16 червня 2006 р.), К., 2006 р. - 166-170 С. (Особистий внесок - 100%, Розроблено критерії черговості введення у пошуки покладів біля штоків)

Размещено на .ru