Геологічна модель зчленування більче-волицької і бориславсько-покутської зон Передкарпатського прогину та нафтогазоносність фронтальних складок - Автореферат

Сучасні концепції мобілістичної геодинаміки і практичне ведення пошукових геологорозвідувальних робіт на нафту та газ у Західному регіоні висунули актуальну в теоретичному і прикладному відношенні проблему нафтогазоносності піднасувних структур Більче-Волицької та алохтона (параавтохтона) Бориславсько-Покутської зон. Завдяки застосуванню новітніх технологій ведення польових геофізичних робіт та камеральної обробки отриманих матеріалів визначено структуру залягання порід фронтальної частини параавтохтона Бориславсько-Покутської зони а саме: дережицько-трускавецько-довголуцьку, підберезько-лисовицьку та зарічанську антиклінальні складки, які є першочерговими на постановку подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Мета роботи - розробити геологічну модель зчленування автохтона Більче-Волицької (Зовнішньої) та алохтона Бориславсько-Покутської (Внутрішньої) зон, оцінити потужність осадової товщі та глибину залягання фундаменту прогину, науково обгрунтувати перспективні в нафтогазоносному відношенні структури з подальшою їх підготовкою під глибоке буріння, визначити основні напрямки ведення регіональних та пошукових сейсморозвідувальних робіт МСГТ на нафту та газ. Уточнена розломна тектоніка зони, протрасовано Передкарпатський глибинний розлом, який відігравав домінуючу роль у формуванні структурно-формаційних зон регіону. Основні результати роботи реалізуються у виробничій діяльності Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції ДГП «Укргеофізика» Геолкому України і є базовими для складання «Пооб» єктних планів геологорозвідувальних робіт на нафту та газ» для структурних підрозділів ДГП «Західукргеологія», ВАТ «Укрнафта», філії ДК «Укргазвидобування».Локалізований Передкарпатський розлом, який перманентно розвивався впродовж всієї історії геологічного розвитку регіону і розділяв діаметрально-протилежні за своєю будовою структурно-формаційні зони. З одного боку він був надійним бар"єром на шляху просування крейдово-палеогенових флішевих мас у північно-східному напрямку алохтона Внутрішньої зони, з другого - надійним буфером для гасіння горизонтальних рухів на орогенному етапі розвитку. Поздовжні розломи глибинного закладання відігравали роль упорів для стримування в північно-східному напрямку руху консолідованих осадків. На основі регіональних та рекогносцирувальних профілів МСГТ і гравіметричного моделювання підтверджено блоково-ступінчасте занурення мезопалеозойської основи на південний захід під гірську споруду Карпат. Локалізовано смугу високоперспективних на нафту та газ прогнозно-продуктивних флішевих структур, належних до фронту Внутрішньої зони: дережицько-трускавецько-довголуцька, лисовицько-підберезька, зарічанська.

На основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичної інформації по транскарпатських регіональних профілях МСГТ Р-1 (Чоп-Горохів), Р-2 (Берегове-Перемишляни), Р-5 (Гринява-Чернівці), даних граві - та магнітометрії, фактичних матеріалів глибокого та надглибокого буріння обгрунтована модель геологічної будови смуги зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину.

Локалізований Передкарпатський розлом, який перманентно розвивався впродовж всієї історії геологічного розвитку регіону і розділяв діаметрально-протилежні за своєю будовою структурно-формаційні зони. З одного боку він був надійним бар"єром на шляху просування крейдово-палеогенових флішевих мас у північно-східному напрямку алохтона Внутрішньої зони, з другого - надійним буфером для гасіння горизонтальних рухів на орогенному етапі розвитку.

Поздовжні розломи глибинного закладання відігравали роль упорів для стримування в північно-східному напрямку руху консолідованих осадків. В результаті цього утворилися окремі покриви, які в подальшому трансформувалися в структурні поверхи.

На основі регіональних та рекогносцирувальних профілів МСГТ і гравіметричного моделювання підтверджено блоково-ступінчасте занурення мезопалеозойської основи на південний захід під гірську споруду Карпат.

З позицій тектоніки літосферних плит реконструйовано геодинамічний розвиток на орогенному етапі формування прогину.

Висвітлені причини та механізми утворення великих покривів, ярусів крейдово-палеогенових складок Бориславсько-Покутської зони.

На основі інтерпретації регіональних профілів зроблена оцінка потужності осадового чохла прогину, яка становить 12-18 км.

Локалізовано смугу високоперспективних на нафту та газ прогнозно-продуктивних флішевих структур, належних до фронту Внутрішньої зони: дережицько-трускавецько-довголуцька, лисовицько-підберезька, зарічанська.

Дані рекомендації на постановку деталізаційних геофізичних робіт з метою підготовки структур під глибоке буріння.

Підраховані геологічні ресурси перспективних структур, які становлять 166.4 одиниці умовного палива. Середні ресурси одного об"єкта 16.6 одиниці умовного палива.

Першочерговими для постановки опорно-параметричного буріння слід вважати Дережицьку, Міжрічинську, Яблуницьку, Путильську, пошукового - Трускавецьку, Довголуцьку, Нижньо-Довголуцьку, Лисовицьку і Підберезьку палеогенові структури.

Основні результати дисертації викладені в таких публікаціях

Бодлак П.М., Лящук Д.Н., Чебан В.Д. Техніко-методичні проблеми детальної розвідки об"єктів у Передкарпатському прогині // Нафтова і газова промисловість. - 1998. - №5. - С. 31-33.

Бодлак П.М., Чебан В.Д. Регіональні сейсморозвідувальні роботи в Карпатському регіоні та Волино-Поділлі: результати і перспективи // Мінеральні ресурси України. - 1998. - №3. - С. 21-24.

Бодлак П.М. Основні напрямки геофізичних досліджень ЗУГРЕ на 1999 рік і на перспективу в Західному регіоні // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1999. - №1. - С. 107-113.

Переспективи відкрить нових покладів вуглеводнів в Долинському нафтогазо-промисловому районі за даними сейсмічних досліджень / П.М. Бодлак, В.Д. Чебан, І. М. Наконечний, М.А. Ясляр // Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ: Збірник наукових праць. №36.-Івано-Франківськ: ІФДТУНГ.1999.-С. 312-323.

Бодлак П.М. Геодинамічні умови формування Передкарпатського прогину // Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ: Збірник наукових праць. №36.-Івано-Франківськ: ІФДТУНГ.1999.-С. 297-305.

Бодлак П.М., Кудла П.Й. Перспективи газоносності південно-західної частини Мукачівської западини за даними геофізичних робіт // Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ: Збірник наукових праць. №36.-Івано-Франківськ: ІФДТУНГ.1999.-С. 324-330.

Бодлак П.М., Гневуш В.В., Яремін І. Я. Прогноз газоносності верхньобаденських відкладів на Богородчанській площі за даними сейсморозвідки // Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ: Збірник наукових праць. №36.-Івано-Франківськ: ІФДТУНГ.1999.-С. 331-333.

Бодлак П.М., Чебан В.Д. Геодинамічна модель Передкарпатського прогину за даними регіональних досліджень МСГТ // Нафта-Газ України: Зб. наук. працьоп. 5-ої Міжнар. конф. «Нафта-газ України-98». (Полтава, 15-17 вересня). Том.2.-Полтава: УНГА, 1998.-С. 348.

Перспективи нафтогазоносності Лисовицької площі / Л.С. Мончак, Д. І. Аронський, В.Г. Осадчий, П.М. Бодлак, І. М. Наконечний // Проблеми і перспективи науково-технічного прогресу АТ «Укрнафта» в умовах ринку.-Івано-Франківськ, 1996.

Krupski J., Cheban W., Bodlak P., Lisoon S. Position of the East and West European platforms at Volyno-Podilla // Geophysical journal. - 1997.-T.19. №1.-P.143.

Размещено на .ru