Геологічна будова та золотоносність Солонянського рудного поля (сурська структура, середнє придніпров"я) - Автореферат

Виявлені родовища і найперспективніші рудопрояви Сурської ЗКС концентруються у межах Солонянського рудного поля (СРП), яке за сукупним ресурсним потенціалом золота прирівнюється до відомих докембрійських золоторудних полів інших щитів світу, але поступається їм за вивченістю. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до Державної програми „Золото України" на 1996-2005 р.р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 16.05.1996 р.; пообєктними планами Казенного підприємства „Південукргеологія" за період 1994-2001 р.р., виконаних по галузі „Геологічна зйомка" Державною геологічною службою України; темами Українського державного геологорозвідувального інституту № 975 „Розробка оптимальних методик картування породних комплексів України з метою ефективного проведення прогнозно-пошукових робіт в їх межах" і № 978 „Розробка багатофакторних геолого-генетичних моделей основних промислових типів золоторудних родовищ з метою їх локального прогнозу". Задачі дослідження: 1) провести розчленування стратифікованих та інтрузивних утворень зеленокамяного комплексу; 2) встановити особливості речовинного складу та внутрішньої будови рудовмісних та рудогенеруючих формацій; 3) вивчити характер плікативних та дизюнктивних порушень; 4) встановити геолого-структурні особливості родовищ і рудопроявів золота; 5) виявити загальні особливості геологічної будови похованих розсипів золота; 6) конкретизувати закономірності розміщення корінного зруденіння і ділянок концентрації золота у розсипах та розробити їх прогнозно-пошукові критерії. В результаті виконаних досліджень вперше для зеленокамяних товщ Середнього Придніпровя встановлено їх похиле залягання та відсутність інтенсивних складчастих деформацій; виявлена внутрішня диференціація інтрузивів габроїдного складу та потоків комагматичних їм метабазальтів; конкретизовані морфологія, фаціальна належність та просторова розповсюдженість рудоконтролюючих тіл кислого складу, виконана їх типізація; уточнені речовинний склад вмісних порід і структура окремих родовищ та рудопроявів, проведена типізація золоторудних обєктів СРП; зясована будова похованих розсипів золота і літологічний склад золотоносних осадових відкладів. Основні положення дисертації доповідалися на Науково-технічних радах КП „Південукргеологія" (Дніпропетровськ, 1997, 1999, 2000), Науково-редакційній раді Держкомгеології України (Київ, 1999), науково-виробничій нараді „Стан і шляхи удосконалення геологозйомочних робіт ..." (Дніпропетровськ, 1996), III Всеукраїнській нараді „Геологія і стратиграфія докембрію УЩ" (Київ, 1998), Міжнародних конференціях „XXI століття - проблеми і перспективи освоєння родовищ корисних копалин" (Дніпропетровськ, 1998) і „Актуальні проблеми геології і раціонального природокористування" (Дніпропетровськ, 1999), Міжнародному симпозіумі „Precambrian gold in the Fennoscandian and Ukrainian Shields and related areas" (Трондхейм, 1999), Міжнародних конференціях „Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота" (Львів, 1999) і „Проблеми і перспективи використання геоінформаційних технологій в гірничій справі" (Дніпропетровськ, 2000), IV Всеукраїнській нараді „Геологія і магматизм докембрію Українського щита" (Київ, 2000), Міжнародному семінарі „Рідкісні метали України - погляд у майбутнє" (Київ, 2001), I науково-виробничій нараді геологів-зйомщиків України (Гурзуф, 2001).Стратифіковані складові петрівського та центральносурського розрізів представлені відповідно: нерозчленованим літо-фаціальним комплексом утворень метакоматіїт-толеїтового і джеспіліт-метатолеїтового формаційних типів (Бобров та ін., 2000), який надалі автором іменується джеспіліт-метакоматіїт-толеїтовою (ДКТ) формацією; Встановлені такі найважливіші риси її речовинного складу і внутрішньої упорядкованості (Некряч и др., 1998; Сукач та ін., 2000): істотно вулканогенний тип розрізу; витриманий по латералі хімічний склад метавулканітів, що відповідає олівіновим (толеїтовим) базальтам і лише в незначних кількостях (1-2% обсягу формації) пікробазальтам; переважно зеленосланцева фація метаморфічних перетворень порід; цілісність реліктових структурно-текстурних ознак метавулканітів; субгоризонтальне та похиле залягання базальтових лав (від 10° до 30°), які формують потоки і потужні покрови; диференціація базальтових лав з утворенням структурно-текстурних породних різновидів. Утворення Т-формації відображають часовий відрізок 3160-3080 млн. років тому (Артеменко, 1998) інтенсивної магматичної діяльності та накопичення практично у всіх зеленокамяних структурах Середнього Придніпровя вулканітів основного складу (Сукач та ін., 2000). Одночасно з формуванням стратифікованих товщ у археї в загальній гомодромній послідовності відбувалося становлення габрової (габро-діабазової), дуніт-гарцбургітової, габро-долеритової, дацит-тоналіт-порфірової та тоналіт-плагіогранітної плутонічних і субвулканічних формацій з утворенням вулкано-плутонічних

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ