Геологічна будова та основні етапи розвитку Осницько-Рівненського блоку (зони зчленування Українського щита і Волино-Подільської плити) в докембрії - Автореферат

Складна будова глибоких горизонтів кори і літосфери блоку із протопокривами основних і ультраосновних порід, місцями значні зміни потужності базальтового шару від 17 до 30 км, кількаразовий прояв рифтогенезу і тектоно-магматичної активізації, що обумовили глибоку переробку породних асоціацій фундаменту і осадового чохла блоку в умовах дислокаційного метаморфізму та метасоматозу та інші сліди тектоногенезу дозволяють визначити належність блоку до міжблокової шовної зони, яка потребує глибокого вивчення. Актуальність теми дисертації визначена необхідністю детального вивчення геологічної будови кристалічної основи і осадового чохла в межах блоку з виділенням основних етапів формування структурно-речовинних комплексів із проявами інтрузивного і ефузивного магматизму та змінами породних утворень гідротермально-метасоматичними процесами, які визначили металогенічну спеціалізацію докембрійських породних асоціацій, що складають стратиграфічний розріз структурної зони. Розробка поставленої проблеми базується на результатах виконання планових науково-дослідних тем у відділі геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України в період з 1991 по 2010 роки, у виконанні яких дисертантка брала участь, а саме: “Геологическая история Украины. Основна мета роботи полягає у вивченні геологічної будови зони зчленування УЩ і ВПП, визначенні часових етапів її розвитку, інтенсивності тектоно-магматичної активізації із проявами магматизму і переробки породних асоціацій гідротермально-метасоматичними процесами, як основи для пошуків рудних корисних копалин. Досягненню цієї мети сприяло вирішення таких завдань: 1) інтерпретація результатів геофізичних робіт з метою зясування структури глибоких горизонтів континентальної кори і літосфери; 2) вивчення речовинного складу, текстурних особливостей всіх трьох формацій осницької вулкано-плутонічної асоціації: дацит-ліпаритової, андезит-базальтової і гранітоїдної; 3) встановлення взаємозвязків інтрузивних порід з метаефузивами; 4) встановлення площ поширення продуктів кислого і основного вулканізму; 5) виділення порід по гравіо-магнітним полям блоків архей-ранньопротерозойського фундаменту в межах поширення осницької вулкано-плутонічної асоціації; 6) зясування умов закладення Волино-Поліського палеорифту і нагромадження порід поліської серії; 7) вивчення причин переорієнтування структурного плану палеорифту і формування трапової формації Волині.Однак планомірне вивчення структури, стратиграфії, речовинного складу утворень на території Осницько-Рівненського блоку і всієї північно-західної частини УЩ стало можливим з проведенням середньо-і крупномасштабного геологічного картування, яке розпочалося з 1959 р. і виконувалось Г.М. Завдяки виконанню крупномасштабної (1:50000) зйомки було складено більш детальні геологічні карти, уточнено геологічну будову, а також стратиграфічну схему докембрійських утворень Осницько-Рівненського блоку, що знайшло відображення в публікаціях В.Ф. За його результатами було розроблено стратиграфічну схему кристалічного фундаменту, виконано детальні петрографічні, петрохімічні і геохімічні дослідження, що стало основою для виділення метаморфічних, ультраметаморфічних та інтрузивних утворень нижньо-і середньопротерозойського віку. Доступність вивчення геологічними методами кристалічної основи схилів УЩ і ВПП через її неглибоке залягання під осадовим чохлом, наявність виходів на денну поверхню утворень поліської серії і трапової формації Волині, строго витримане північно-східне простягання геологічних тіл і розривних порушень, обмежених з усіх боків розломними зонами мантійного закладення, сприяли визначенню блоку як самостійної структури. Вона є найважливішою розривною структурою щита і проходить вздовж контакту між палеопротерозойським структурно-речовинним комплексом метаморфічних і магматичних утворень і осницькою вулкано-плутонічною асоціацією порід, деформуючи їх у зоні свого впливу.Вперше обґрунтовано наявність структури між Волинським і Поліським блоками УЩ і ВПП, що активно розвивається за типом шовної зони, успадкованої як релікт від архей-ранньопротерозойського поясу, що відокремлює Сарматію від Феноскандії. Встановлено, що під породами осницької вулкано-плутонічної асоціації лежать порфіробластичні амфібол-біотитові сіро-зелені сланці горохівського комплексу, які складають верхню частину тетерівської серії, повністю зденудованої в межах території УЩ. Відтворено досить повну картину історії геологічного розвитку невеликого за розмірами сегменту зони зчленування УЩ і ВПП і виділено шість основних етапів розвитку, пять із яких тісно повязані із проявами протоплатформного рифтогенезу в докембрії, а шостий - з початком формування плитного осадового чохла в умовах Дністровського перикратонного опускання. (Особистий внесок - приведено опис геологічного розвитку різних геотектонічних структур західної пасивної окраїни СЄП та вивчено характерне поширення родовищ і рудопроявів металевих та неметалевих корисних копалин в цих структурах). 26-34 (Особистий в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ