Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод дозволяє встановити умови формування артезіанського басейну, вертикальні та горизонтальні гідрогеохімічні зональності, кількісні та якісні характеристики підземних вод, а в промислово-господарському комплексі - шляхи їхнього використання. Завданням роботи полягало у вивченні еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їхній оцінці як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. В межах Передкарпатського прогину виділяють три зони: Бориславсько-Покутську (або Глибинних складок), Самбірську (Стебницький синклінорій) і Більче-Волицьку (Зовнішня зона) [1,2]. Неогеновий структурний поверх Зовнішньої Зони складений відкладами карпатію, бадену і нижнього сармату, під якими місцями зустрічаються фрагменти порід еоцену (15 м, Покутсько-Буковинське підняття) [4]. У центральній і північно-західних частинах Зовнішньої зони він складений утвореннями піщаноглинистої опрісненої формації товщиною від 600 до 5 тисяч, а на південному сході - теригенною вугленосною формацією, товщиною до 700 м та малопотужною (20-50 м) вапняково - піщаною формацією, що збереглась від розмиву на підвищених ділянках рельєфу.Вмісти іонів брому та йоду із збільшенням мінералізації вод відповідно зростають від 122,9 до 138,9 мг/л та від 11,8 до 22,8 мг/л. Із збільшенням мінералізації у водах зростають абсолютні вмісти іонів натрію та хлору, значно менше кальцію, магнію, гідрокарбонатного та сульфатного іонів. Усереднений хімічний склад основної кількості проб вод має такий вигляд: підземний вода мікроелемент артезіанський Концентрації у водах іону амонію змінюються від 20 до 250 мг/л, брому - від 10 до 635 мг/л, йоду - від 0,8 до 55 мг/л. Вміст іону амонію у водах сягає 170 мг/л, брому - 347 мг/л, йоду - 50,8 мг/л.Еколого-геохімічними особливостями підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є хлоридний кальцієво-натрієвий склад, висока мінералізація (до 325 г/л), метаморфізація, збагачення мікрокомпонентами. Найвищими значеннями мінералізації і відповідно концентраціями мікроелементів відзначаються води горизонтів Крукеницького, Косівського та Ковалівського блоків району вивчення, які занурені під покриви Внутрішньої зони.
Вывод
Еколого-геохімічними особливостями підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є хлоридний кальцієво-натрієвий склад, висока мінералізація (до 325 г/л), метаморфізація, збагачення мікрокомпонентами.
Найвищими значеннями мінералізації і відповідно концентраціями мікроелементів відзначаються води горизонтів Крукеницького, Косівського та Ковалівського блоків району вивчення, які занурені під покриви Внутрішньої зони. Вони розглядаються як найбільш перспективні у плані розробки їх у якості промислових вод.
Виходячи з мінімальних промислових концентрацій необхідних для покриття затрат на їх вилучення, освоєння підземних вод цього регіону є економічно вигідним та перспективним. Цим вимогам відповідають елементи літій, стронцій, рубідій, цезій, калій, бром, йод. Економічна доцільність вилучення бору може бути піднята за рахунок комплексного освоєння декількох компонентів.
Список литературы
1. Буров В. С., Вишняков И. Б., Карпенчук Ю. Р. К вопросу о литостратиграфическом подразделении и условиях накопления юрских отложений Предкарпатья и Волыно-Подолии // Геол. журнал. -1983. - №4. - С. 130-136.
2. Глушко В. В. Основные черты тектоники Предкарпатского прогиба и прилегающей части Русской платформы // Геол. сб. Львов. геол. об-ва. - 1958. - № 5-6. - С. 7-24.
3. Тектоника Украины / под ред. С. С. Круглова, А. К. Цишко - М.: Недра, 1988. - 254 с.
4. Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бойчевська та ін. - Львів-Київ : ТОВ “Український видавничий центр”, 2004. 390 с.
5. Войткевич Г. В., Мирошников А.Е., Поваренных А.С. Краткий справочник по геохимии. - М.: Недра, 1970. - С. 57-60.
6. Кнунянц И. Л. Краткая химическая энциклопедия // ГНИ “Советская энциклопедия”. -М., 1961. -Т. 1. - 1262 с.
7. Кнунянц И. Л. Краткая химическая энциклопедия // ГНИ “Советская энциклопедия”. -М., 1961. -Т. 2. - 1086 с.
8. Химия и технология редких и рассеяных элементов /В. Е. Плющев, С. Б. Степина, П. И. Федеров / Под ред К. А. Большакова. - М.: Высшая школа, 1976. - 366 с.
9. Ефремочкин Н. В., Иовчев Р. И., Бездетный А. А. Временные рекомендации по обоснованию запасов попутных вод нефтяных месторождений в качестве минерального сырья. -М.: ВСЕГИНГЕО. - 1987. -126 с.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
