Дослідження специфіки субаеральних неоплейстоценових відкладів з опорних розрізів та проведення геохронологічної стратифікації опорних розрізів Північного Причорномор"я. Методи уточнення хронологічних границь стратиграфічних горизонтів та їх об’єму.
При низкой оригинальности работы "Геохронологія субаеральних відкладів Північного Причорномор’я", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на добру вивченість антропогенових відкладів Північного Причорноморя, виникає необхідність в вирішені питань границь та хронологічних обємів окремих стратиграфічних підрозділів і горизонтів. На основі отриманих термолюмінесцентним методом дат визначено вік геологічних порід та проведено кореляцію субаеральних відкладів окремих опорних розрізів Північного Причорноморя. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі: - освоєння та вдосконалення термолюмінесцентного методу досліджень, проведення модернізації обладнання, спрощення камеральної обробки зразків, розширення меж застосування та визначення хронологічних границь методу; Розглянуті основні етапи вивчення субаеральних неоплейстоценових відкладів Північного Причорноморя, охарактеризовані методи, якими ці дослідження проводяться. Термолюмінесцентний аналіз 20 зразків дав такі результати: в Північному Причорноморї мінімальний вік - 420 тис. років, максимальний - 472 тис. років; для Північного Приазовя - відповідно 428 і 474 тис. років (див. рис.Незважаючи на досить повну вивченість антропогенових відкладів Північного Причорноморя, виникають питання щодо границь та хронологічних обємів окремих стратиграфічних підрозділів та геологічних утворень. Саме тому проведення системних досліджень опорних розрізів Північного Причорноморя залишається актуальним завданням. На сьогодні існує один метод, який дозволяє впевнено датувати відклади четвертинного періоду в межах 20 - 800 тис. років, це - термолюмінесцентний метод. З метою вирішення поставленого завдання дисертантом були проведені наступні дослідження та одержані такі результати: - Внесено ряд теоретичних та практичних вдосконалень в термолюмінесцентний метод. Можна стверджувати, що встановлення нульового значення енергії, накопиченої кристалами кварцу, є необхідною умовою, яка визначає принципову можливість застосування термолюмінесцентного методу для геохронологічних досліджень.
Вывод
неоплейстоценовий субаеральний геохронологічний
Головним завданням геохронологічних досліджень є визначення віку геологічних обєктів, а також встановлення послідовності геологічних подій і процесів.
Незважаючи на досить повну вивченість антропогенових відкладів Північного Причорноморя, виникають питання щодо границь та хронологічних обємів окремих стратиграфічних підрозділів та геологічних утворень. Саме тому проведення системних досліджень опорних розрізів Північного Причорноморя залишається актуальним завданням.
Антропогенові відклади вивчаються палеонтологічними, літологічними, геохімічними і різноманітними фізичними методами, що в свою чергу, включають ізотопні, дозиметричні, палеомагнітний та ін. Датування неоплейстоценових відкладів завжди викликало значні труднощі, що зумовлено насамперед технічними можливостями, а також наявністю обєктів, придатних для коректного визначення віку. На сьогодні існує один метод, який дозволяє впевнено датувати відклади четвертинного періоду в межах 20 - 800 тис. років, це - термолюмінесцентний метод.
Важливим поштовхом розвитку термолюмінесцентного методу є потреби геологічної теорії і практики в отриманні якомога більшої кількості достовірних дат. З метою вирішення поставленого завдання дисертантом були проведені наступні дослідження та одержані такі результати: - Внесено ряд теоретичних та практичних вдосконалень в термолюмінесцентний метод. Виявлені основні фактори, які впливають на інтенсивність вікових піків: дренування, калібрування, федінг, нуль-момент, внесок у накопичення світлосуми ?, ? і ? - випромінювання. Такі фактори, як площа кювети, розмір кварцових зерен, обєм і маса досліджуваного зразка, швидкість його нагрівання, а також напруга на ФЕУ, так само впливають на інтенсивність термолюмінесценції. Внесені вдосконалення дозволили підвищити точність і достовірність датування неоплейстоценових відкладів.
- Підтверджено, що з моменту утворення кварцу як мінералу в його кристалічній решітці під впливом енергії фонової радіації відбувається накопичення нерівноважних носіїв заряду, формується прогенетична світлосума. В процесі діагенезу відбувається руйнування та переміщення матеріалу, внаслідок чого прогенетична світлосума знищується. Виникає нульовий стан - стан відсутності в кристалах кварцу збуджених атомів. В подальшому в осадових породах під дією енергії розпаду природних радіонуклідів починає формуватися вторинна (вікова) світлосума. Можна стверджувати, що встановлення нульового значення енергії, накопиченої кристалами кварцу, є необхідною умовою, яка визначає принципову можливість застосування термолюмінесцентного методу для геохронологічних досліджень.
- Дослідження термолюмінесцентних властивостей кристалів кварцу дозволило встановити, що пилувата фракція з розміром зерен 0,05-0,005 мм характеризується чітким віковим піком люмінесценції з максимумом при температурі 220-2400С. Зясовано, що відклади лесової формації є оптимальним обєктом для термолюмінесцентного датування тому, що пилувата фракція складає понад 60% обєму породи.
- Термолюмінесцентним методом було визначено вік 242 зразків. На основі отриманих дат проведено детальне геохронологічне розчленування субаеральних неоплейстоценових відкладів восьми опорних розрізів Північного Причорноморя. Було встановлено хронологічні границі та обєми окремих термо- і кріотронів, які підтверджуються палеонтологічними, палеомагнітними, палеокліматичними даними, результатами радіовуглецевого датування та ін. Встановлені хронологічні межі відкладів дають можливість віднести їх до конкретних термо- або кріохронів.
Отримані дати дозволили провести кореляцію субаеральних неоплейстоценових відкладів опорних розрізів Північного Причорноморя.
Запропоновано низку змін до стратиграфічної схеми неоплейстоцену України, які стосуються границь та обємів хроностратиграфічних підрозділів.
- Зясовано, що формування відкладів лесової формації безпосередньо залежало від палеогеографічних та палеокліматичних умов. Сонячна інсоляція відігравала в цих процесах провідну роль. Одержані нами дати, виявили майже абсолютну кореляцію (в часі) між зменшенням інтенсивності сонячної інсоляції, похолоданням, розвитком льодовикових покривів та накопиченням лесових горизонтів. Формування викопних ґрунтів корелюється з теплими епохами, збільшенням потоку сонячної радіації і деградацією льодовикових покривів.
Отримані нами термолюмінесцентним методом дати узгоджуються з палеонтологічними, палеомагнітними, палеокліматичними даними, результатами радіовуглецевого датування тощо. Загалом одержані дані дозволяють більш детально зрозуміти геологічну історію розвитку регіону. Результати геохронологічних досліджень будуть використані для побудови та перевірки теоретичних моделей розвитку природи неоплейстоцену, прогнозу її змін в майбутньому, для побудови стратиграфічних схем і геологічних карт, пошуку корисних копалин.
Список литературы
1. Прилипко С.К. Литолого-термолюминесцентная характеристика некоторых разрезов Северного Причерноморья / С.К. Прилипко, Е.В. Мельник // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАН України. - К., 2003. - С. 327-329.
2. Крохмаль А.И. Субфоссильные мелкие млекопитающие (морфология, стратиграфия) из аллювиальных отложений VII террасы Днестра (с. Роксоланы, Одесская обл.) / А.И. Крохмаль, С.К. Прилипко // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України: Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАН України. - К., 2006. - С. 306-313.
3. Прилипко С.К. Литолого-термолюминесцентная характеристика неоплейстоценовых отложений разреза Приморское / С.К. Прилипко, Е.В. Мельник // Сучасні напрямки української геологічної науки.: Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАН України. - К., 2006. - С. 44-48.
4. Шовкопляс В.М. Використання даних термолюмінесцентного аналізу з метою вирішення проблем кореляції верхньоплейстоценових відкладів льодовикової та позальодовикової зон України / В.М. Шовкопляс, Б.Д. Возгрін, С.К. Прилипко // Мін. ресурси України. - 2006. - № 3. - С. 22-24.
