Визначення часу проявлення геологічних процесів в докембрії, вікового розчленування та кореляції гнейсових, інтрузивно-магматичних та ультраметагенних комплексів західної частини Українського щита та полiциклiчність формування гранулiтових комплексів.
При низкой оригинальности работы "Геохронологія докембрію західної частини Українського щита (архей-палеопротерозой)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На підставі польових спостережень, геохронометричних і ізотопно-геохімічних досліджень, вивчення внутрішньої будови кристалів акцесорного циркону із порід гранулітових комплексів та визначення складу мінералів-включень в них: 1) уточнити послідовність формування гнейсових, інтрузивних та ультраметаморфічних комплексів західної частини УЩ; 2) встановити джерело (мантія - кора) гранітоїдних комплексів та первинну природу порід гранулітових асоціацій; 3) визначити час проявлення головних геологічних процесів в породах гранулітових комплексів; 4) реконструювати направленість зміни мінеральних парагенезисів в породах та порідних асоціацій, обумовлених послідуючими пізнішими геологічними процесами; 5) дати характеристику особливостей геодинамічного режиму формування земної кори західної частини УЩ. Наукова новизна одержаних результатів: 1) Встановлено, що формування земної кори західної частини УЩ тривало понад 1,5 млрд. років шляхом додавання нових порцій речовини переважно мантійного походження; 2) визначено палеопротерозойських вік не лише для супракрустальних порід Волинського мегаблоку, але і для північної частини Дністровсько-Бузького (гніванська і березнинська товщі) і Росинсько-Тікицького районів УЩ; 3) доведено поліциклічний характер формування гранулітових комплексів з тривалістю понад 1,5 млрд. років; 4) виділено чотири етапи проявлення основного та три етапи ультраосновного магматизму в ранньому докембрії Середнього Побужжя; 5) доказаний первинний тоналіт-трондьємітовий склад вихідних порід гранулітових комплексів; 6) визначено роль калієвого метасоматозу, як основного процесу формування ранньодокембрійських метасоматичних гнейсових (лейкократові грануліти, "зеленолевадівська товща") та ультраметаморфічних (чарнокіти) комплексів Побужжя. Було вивчено внутрішню будову кристалів циркону в 122 пробах, а в 6 пробах - також склад мінералів-включень в кристалах циркону. В історії його вивчення можна виділити чотири основні етапи: кінець ХІХ ст до 20 років ХХ ст, 20-ті - 40-ві роки, 40-ві-60-ті роки та від 60-тих років. Між гранітоїдами цього комплексу і супракрустальними породами росинсько-тікицької серії спостерігаються поступові переходи типу амфіболіт - кварцовий діорит - гранодіорит; плагіограніти з підвищенням вмісту біотиту переходять в біотитові гнейси (Щербаков, 1975).Перший - палеоархейські (3,9-3,4 млрд. років тому) поліметаморфічні породи тиврівської товщі, що зазнали впливу шести етапів ендогенних перетворень (млрд. років тому): I - 3,4; II - 3,2-3,1; III - 2,8-2,7; IV - 2,4-2,3; V - 2,08-2,00 та VI - 1,96-1,93. Другий - неоархейські (3,2-2,6 млрд. років тому) поліметаморфічні породи бузької серії, які зазнали впливу, щонайменше, трьох етапів пізніших ендогенних процесів (близько 2,6±0,15, 1,98 та 1,91±0,01 млрд. років тому). Третій - палеопротерозойські (2,6-2,1 млрд. років тому) метаморфічні породи гніванської та березнинської товщ, які відрізняються від порід більш ранніх комплексів просторовим звязком з гранат-біотитовими бердичівськими гранітами та високою глиноземістістю і переважно двопольовошпатовим складом. В Росинсько-Тікицькому районі виділяється два різновікові гнейсові комплекси: неоархейський (3,2-2,6 млрд. років тому), синхронний за часом формування з породами бузької серії та палеопротерозойський (2,6-2,1 млрд. років тому), одновіковий з метаморфічними породами тетерівської серії Північно-Західного району. Протерозойський (2,1-1,9 млрд. років тому) етап гранітизації порід архейських гранулітових асоціацій Дністровсько-Бузького району відбувався синхронно з процесами гранітоїдного магматизму в породах палеопротерозойських гнейсових комплексів Дністровсько-Бузького, Північно-Західного та Росинсько-Тікицького районів УЩ.
Вывод
1. Метаморфічні та інтрузивні породи західної частини УЩ мають надзвичайно складну геологічну історію. Багаторазове проявлення високотемпературного метаморфізму, як правило, асинхронного в різних геологічних структурах, часто майже повністю нівелює первинні генетичні ознаки порід. Усе це робить майже неможливим реконструкцію умов їх утворення та кореляцію комплексів, поширених в різних структурах. І тільки застосування сучасних радіогеохронологічних методів дозволяє реставрувати окремі фрагменти цієї історії, виділити невеликі етапи еволюції вивчених асоціацій порід і корелювати їх між собою в різних структурах.
2. В Дністровсько-Бузькому районі виділяється три різновікові гнейсові комплекси. Перший - палеоархейські (3,9-3,4 млрд. років тому) поліметаморфічні породи тиврівської товщі, що зазнали впливу шести етапів ендогенних перетворень (млрд. років тому): I - 3,4; II - 3,2-3,1; III - 2,8-2,7; IV - 2,4-2,3; V - 2,08-2,00 та VI - 1,96-1,93. Характерними особливостями ендогенних процесів, є досить значна їх тривалість (близько 1,5 млрд. років) та високотемпературні умови проявлення. Другий - неоархейські (3,2-2,6 млрд. років тому) поліметаморфічні породи бузької серії, які зазнали впливу, щонайменше, трьох етапів пізніших ендогенних процесів (близько 2,6±0,15, 1,98 та 1,91±0,01 млрд. років тому). Третій - палеопротерозойські (2,6-2,1 млрд. років тому) метаморфічні породи гніванської та березнинської товщ, які відрізняються від порід більш ранніх комплексів просторовим звязком з гранат-біотитовими бердичівськими гранітами та високою глиноземістістю і переважно двопольовошпатовим складом.
3. Палеоархейські породи Дністровсько-Бузького району зазнали впливу трьох етапів гранулітового метаморфізму, які супроводжувались процесами селективного плавлення. Було сформовано два різновікові чарнокітоїдні комплекси: гайворонський - 2,84±0,13 та бердичівський - 2,08±0,06 млрд. років тому.
4. Серед порід мафіт-ультрамафіт-ендербітової асоціації Середнього Побужжя виділено три різновікові групи метаморфізованих інтрузивних мафітів і ультрамафітів. Враховуючи накладену метаморфогенну природу їх цирконів, мафіти і ультрамафіти першої групи були сформовані не пізніше 2,72, другої - не пізніше 2,31, а кристалосланці третьої - не пізніше 1,96 млрд. років тому.
5. В результаті проявлення процесів кремній-калієвого метасоматозу в породах гранулітових комплексів, були сформовані два метасоматичні комплекси: лейкократові гранатові грануліти - 2,78±0,04 та біотитові гнейси т.з. зеленолевадівської товщі - 2,32±0,18 млрд. років тому.
6. В Росинсько-Тікицькому районі виділяється два різновікові гнейсові комплекси: неоархейський (3,2-2,6 млрд. років тому), синхронний за часом формування з породами бузької серії та палеопротерозойський (2,6-2,1 млрд. років тому), одновіковий з метаморфічними породами тетерівської серії Північно-Західного району.
7. Протерозойський (2,1-1,9 млрд. років тому) етап гранітизації порід архейських гранулітових асоціацій Дністровсько-Бузького району відбувався синхронно з процесами гранітоїдного магматизму в породах палеопротерозойських гнейсових комплексів Дністровсько-Бузького, Північно-Західного та Росинсько-Тікицького районів УЩ. Гранітоутворення в породах палеопротерозойських комплексів є природною ланкою процесів формування континентальної кори, її консолідація, в той час як гранітизація палеоархейських гранулітових комплексів була обумовлена процесами їх тектоно-магматичної активізації.
ОСНОВНІ РОБОТИ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Степанюк Л.М., Пономаренко А.Н., Яковлев Б.Г. і інш. Кристаллогенезис и возраст циркона в породах гранулитовой фации (на примере мафитового гранулита далдынской серии Анабарского щита) // Минерал. журн. - 1993. - 15, №2. - С. 40-52.
2. Рокачук Т.А., Стешин В.А., Щербаков И.Б., Крамаренко Н.К., Степанюк Л.М. Индикаторное значение оптически активных дефектов в породообразующем кварце// Минерал. журн. - 1993. - 15, № 5. - С. 22-29.
3. Степанюк Л.М., Пономаренко А.Н., Бартницкий Е.Н., Терец Г.Я. Корреляция геологических процессов в породах гранулитовых комплексов Украинского (Побужье) и Анабарского щитов по геохрологическим данным // Геохимия и рудообразование - 1995. - № 21. - С. 154-163.
4. И.М.Лесная, Т.Э.Плоткина, Л.М.Степанюк, Е.Н.Бартницкий. Возрастные этапы формирования мафит-эндербитовой ассоциации Побужья // Геохимия и рудообразование - 1995. - № 21. - С. 56-69.
5. Степанюк Л.М., Лесная И.М., Бартницкий Е.Н. Генезис и возраст циркона из чарнокитоидов Завальевского блока Среднего Побужья // Минерал. журн. - 1995. - 17, № 5. - С. 30-39.
6. Оровецкий Ю.П., Красовский С.С., Калюжная Л.Т., Куприенко П.Я., Степанюк Л.М. Тектоника и эволюция земной коры Побужского синклинория // Доп. НАН України - 1995. -№ 4. - С. 71-74.
8. Степанюк Л.М. Кристаллогенезис и возраст цирконов из пород мафит-ультрамафитовой ассоциации Среднего Побужья // Минерал. журн. - 1996. - 18, №4. - С. 10 -19.
9. Щербак М.П., Степанюк Л.М., Лісна I.М., Бартніцький Є.М. Вікові рубежі в формуванні порід мафіт-ультрамафітової асоціації гранулітових комплексів Середнього Побужжя // Доп. НАН України - 1996. - № 7.- С. 109-114.
10. Степанюк Л.М., Грінченко О.В., Загнітко В.М., Бартніцький Є.М. Уран-свинцевий вік жильних гранітоїдів Середнього Побужжя // Доп. НАН України - 1996 - № 11 - С.129-133.
11. Степанюк Л.М. Кристаллогенезис и возраст циркона из плагиогнейсов Завальевского графитового карьера (Среднее Побужье) // Минерал. журн. - 1997. -19, № 2. - С. 29-32.
12. Степанюк Л.М. Метасоматична природа біотитових та біотит-гранатових гнейсів Середнього Побужжя // Доп. НАН України -1997. - № 1. - С.133-136.
13. Степанюк Л.М. Хронология формирования гранулитовых комплексов Верхнего Побужья, по данным цирконометрии // Минерал. журн.- 1997. -19, № 6. - С. 71-76.
14. Степанюк Л.М. Хронология проявления эндогенных процессов в гранулитовых комплексах Днестровско-Бугского мегаблока Украинского щита (конец архея - ранний протерозой) // Минерал. журн. 1998. - 20, №2. - С. 68-73.
15. Степанюк Л.М. Уран-свинцовая изотопная система циркона: некоторые особенности интерпретации // Минерал. журн. 1998. - 20, № 4. - С.50-61.
16. Степанюк Л.М., Бибикова Е.В., Клайсен Стефан, Скобелев В.М., Sm-Nd-изотопная система в породах западной части Украинского щита // Минерал. журн. - 1998. - 20, №4. - С. 72-79.
17. Shcherbak N.P., Skobelev V.M. and Stepanyuk L.M. Geological Structure and Ages of the Precambrian Ukrainian Shield along the Eurobridge transect // Геофиз. журн. - 1998. -20, №4. - Р. 105-107.
18. L. Stepanyuk, S.Claesson, E.Bibikova and S.Bogdanova. Sm-Nd Crustal Ages along the Eurobridge Transect in the West Ukrainian Shield // Там же - Р.118-120.
19. Л.М.Степанюк. Час формування гранітоїдів бердичівського комплексу за даними цирконометрії. // Доп. НАН України -1998. - № 11. - С.135-138.
24. Степанюк Л.М., Єсипчук К.Ю., Бойченко С.О. і інш. Про час формування гранітів басейну рр.Тетерів та Ірпінь // Минерал. журн. - 2000. - 22, № 1. - С.115-118.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
