Геохімія процесів формування метасоматитів Сущано-Пержанської зони та їх найбільш розповсюджених акцесорних мінералів (Український щит) - Автореферат

Для вибору перспективних площ та постановки першочергових пошуково-розвідувальних робіт при вивченні метасоматичнозмінених порід, які зазвичай містять важливу промислову мінералізацію або розглядаються в якості важливої пошукової ознаки родовищ різних типів, необхідне надійне вирішення наступних завдань: 1) визначення їх формаційної приналежності; 2) оцінка потенційної рудоносності; 3) дослідження стадійності формування, а звідси, розподілу рудних компонентів в обєктах; 4) встановлення джерела рудної речовини; 5) встановлення звязку з процесами магматизму, особливо у випадках, коли метасоматити просторово асоціюють з магматичними комплексами. Робота виконана в період 1997-2005 р.р. в межах декількох держбюджетних науково-дослідних тем за планом науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка (програма ”Надра”): “Розробка теоретичних та апаратурно-методичних основ дослідження Українського щита з метою визначення головних етапів його розвитку, комплексної оцінки їх петрологічного складу і мінерагенічного навантаження” (№ 0197U003159) (1997-2000 р.р.), “Розробка новітніх технологій петролого-геохімічного, петрофізичного, структурно-тектонічного і біостратиграфічного моделювання еволюції геологічних формацій з ціллю оцінки перспектив їх рудоносності” (№ 01БФ049-01), розділ 1 “Розробка новітніх методів і технологій дослідження головних етапів розвитку геоблоків Українського щита (УЩ), створення петролого-мінерало-геохімічних моделей найважливіших ендогенних систем і їх мінерагенічної оцінки” (2001-2005 р.р.), а також госпдоговірної теми “Розробка нових методів та технологій оцінки потенційної рудоносності магматичних і гідротермально-метасоматичних комплексів протерозойських масивів Українського щита” (№ 03 ДП 049-02) (2003-2005 р.р.). При цьому вирішувались наступні завдання: 1) систематичне вивчення та проведення геохімічної типізації провідних мінеральних типів метасоматитів СПЗ; 2) вивчення домішкового складу НАМ з досліджених мінеральних типів метасоматитів СПЗ; 3) розробка критеріїв геохімічної типізації НАМ та встановлення звязку виділених геохімічних типів із загальною стадійністю формування метасоматитів СПЗ; 4) геохімічне моделювання функціювання гідротермально-метасоматичної системи гранітоїдів КП з розрахунком модельного складу її продуктів ? метасоматитів та їх акцесорних мінералів; 5) встановлення генетичного звязку метасоматичних утворень СПЗ з гранітоїдами КП шляхом порівняння модельних і модальних композицій метасоматитів на рівнях: порода, асоціації та домішковий склад НАМ. Комплекс методів і методик [9] включав: 1) підготовку та вивчення мінералого-геохімічних проб; 2) мікроскопічне вивчення мономінеральних фракцій НАМ; 3) дослідження складу гірських порід кількісним рентген-флуоресцентним методом (XRF) у варіантах з хвильовою та енергетичною дисперсією; 4) дослідження елементного складу поодиноких зерен НАМ - циркону, монациту та флюориту за допомогою енергодисперсійного рентгено-флуоресцентного методу (XRF-MP/SG) [5, 6]. Особистий внесок автора полягає в наступному: 1) участь у формулюванні мети роботи, постановці задач та в розробці методики досліджень [1-7,9-16]; 2) виконання повного обсягу мінералогічних досліджень [3-5, 7, 8, 15]; 3) створення банків аналітичних даних “мінерального” та “породного” рівнів з їх подальшим аналізом [1-6, 10-16]; 4) проведення геохімічної типізації метасоматитів та їх акцесорних мінералів [1-3, 5]; 5) побудова геохімічної моделі магматогенно-гідротермальної системи і формування її продуктів ? метасоматитів та їх акцесорних мінералів, виходячи з існуючої (Шнюков, 2001, 2002, 2003) геохімічної моделі магматичної системи гранітоїдів КП [1-5, 10-15]; 6) зіставлення розрахованих модельних композицій з одержаними даними про реальний склад рудоносних метасоматитів СПЗ [1-6, 11-15]; 7) інтерпретація результатів досліджень.СПЗ, завдяки наявності в її межах унікального рідкіснометалевого зруденіння, вивчалася багатьма дослідниками з початку XX сторіччя (Безбородько, 1929; Лучицкий, 1939; Ткачук,1948). В подальші роки активно вивчалися такі питання, як стадійність процесу утворення метасоматичнозмінених порід та їх формаційна приналежність (Галецкий, 1968, 1970, 1974; Металиди и Нечаев, 1983; Зубков и др. Велику кількість робіт присвячено вивченню типоморфних особливостей окремих мінералів (Зинченко,1970; Гуров, 1971; Зубков, Галецкий, 1966, 1976; Юрк, 1973; Павлишин, 1983; Нечаев и др., 1985, 1986, 1987, 1993; Марченко, 1976, 1978, 1987 тощо), а також віковим і генетичним співвідносинам порід Пержанського комплексу з іншими комплексами північного заходу Українського щита (УЩ) (Ткачук, 1954; Галецкий, 1974; Комаров, 1980; Нечаев и др., 1986; Скобелев, 1987).Комплекс методів і методик [1, 6, 9, 14] одержання геохімічних даних включав: Методики підготовки та вивчення репрезентативних мінералого-геохімічних проб, які, за рахунок застосування магнітогідростатичної та фотолюмінесцентної сепарації, а також сучасних інструментальних діагност

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ