Геохімія азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу - Автореферат

Предметом розгляду в даній дисертаційній роботі є підземні води верхніх водоносних горизонтів і комплексів центральної частини Донбасу, хімічний склад яких постійно змінюється під впливом природних та антропогенних чинників. Підземні води цього густонаселеного району України дуже забруднені різноманітними сполуками азоту, які негативно впливають на навколишнє середовище і особливо на організм людини. Окрім того, вивчення геохімії азоту і його сполук має велике значення для діагностики геологічних процесів, у тому числі закономірностей формування хімічного складу підземних вод, а також оцінки і прогнозу екологічного стану навколишнього середовища. Мета дисертаційної роботи - вивчення геохімічних особливостей азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу для пізнання процесів, що відбуваються у земній корі і розробки рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності геологічних і екологічних досліджень. Вперше вивчено закономірності розподілу сполук азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу і встановлено залежність характеру їх водної міграції від геохімічних особливостей підземних вод регіону.Сучасні уявлення про геохімію підземних вод Донбасу повязані з іменами А.Є. З 1991 року автор в процесі гідрогеохімічних досліджень розпочала планомірне вивчення геохімії підземних вод зони гіпергенезу регіону. Цією проблемою зацікавилися порівняно недавно, коли гостро постала проблема забруднення підземних вод токсичними сполуками. Оскільки азот є надто розповсюдженим елементом (вміст його в атмосфері 78,09 в.%, кларк земної кори 0,04%), та грає важливу роль в природній системі “літосфера - гідросфера - біосфера - атмосфера”, вивчення його геохімії має велике теоретичне і практичне значення.Центральна частина Донбасу знаходиться в межах двох різних за геологічною будовою та історією розвитку великих геоморфологічних районів: Середньо-Російської височини (абсолютні відмітки - до 200-240 м, рівень ерозійного врізу - 40-60 м) і Донецького кряжу (абсолютні висоти - понад 300 м, глибина ерозійного врізу - 150 м). Ґрунтові води залягають на глибинах 20-40 м, а в долинах рік та в балках - 2-10 м. Центральна частина Донбасу, що розглядається у дисертаційній роботі, включає такі великі геологічні структури як Бахмутська та Кальміус-Торецька котловини і центральний виступ Донецького складчастого спорудження, що утворює Головну антикліналь Донбасу. Район досліджень обмежують зони довгоживучих розломів: Північно-Донецький - на північному сході, Південно-Донецький - на півдні, Криворізько-Павлівський - на заході, Корульсько-Дронівський - на північному заході та Єланчик-Ровеньківський - на сході. Кайнозойські поклади вміщують породи палеогенового (піски, алевроліти, пісковики, глини, мергелі), неогенового (піски, глини) і четвертинного (суглинки, піски, глини) віку, загальною потужністю - до 150 м.В данній главі наведено результати вивчення геохімії трьох основних сполук азоту (NO2-, NO3-, NH4 ) в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу. При цьому було встановлено, що розподіл NO2-, NO3-, NH4 в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу підкоряється логнормальному закону або близькому до нього. В комплект гідрогеохімічної графіки увійшли такі карти: фактичного матеріалу (точок пробовідбору); геологічна; хімічного складу підземних вод; розповсюдження NO2-, NO3-та NH4 ; розподілу гідрогеохімічних аномалій сполук азоту з концентраціями, що перевищують ГДК; а також карта еколого-гідрогеохімічного районування (за рівнем забруднення підземних вод сполуками азоту). У підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу азот мігрує, в основному, в трьох формах: NO2-, NO3-та NH4 . В підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу спостерігається збільшення вмісту NO2-, NO3-та NH4 зі збільшенням мінералізації підземних вод.У вугільних районах центральної частини Донбасу важливим джерелом забруднення підземних вод сполуками азоту є терикони вугільних шахт, що горять. В результаті проведеного еколого-гідрогеохімічного районування регіону за ступенем забруднення підземних вод зони гіпергенезу сполуками азоту було виділено площі розповсюдження малозабруднених (до 15% території), забруднених (35% території) і сильно забруднених (50% території) вод. Проведене медично-гідрогеохімічне районування дозволило виявити співпадання дільниць забрудненних сполуками азоту підземних вод і територій підвищеної неінфекційної захворюванності населення (наприклад, в межах Донецько-Макіївського, Горлівсько-Дзержинського та інших районів), що є доказом залежності рівня неінфекційної захворюванності населення від інтенсивності забруднення навколишнього середовища. Таким чином, еколого-гідрогеохімічне районування дозволяє оцінити стан верхніх водоносних горизонтів і комплексів, що дасть можливість передбачити негативний вплив забруднених вод на здоровя населення і вжити заходи по охороні, очищенню і раціональному використанню підземних вод. геохімічний аз

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ