Географо-картографічний моніторинг культових споруд міста Києва - Автореферат

Водночас культові споруди є невідємним архітектурно-ландшафтним елементом, що відіграє певну роль у формуванні туристичної інфраструктури міста, тому актуальність теми дисертації визначається вивченням геопросторового розміщення памяток культури, які складають культурну та історико-архітектурну спадщину м. З точки зору географічної картографії, актуальність полягає в демонстрації можливостей картографічного методу у вивченні специфічних суспільних явищ, яким є релігійно-паломницьке середовище та вивчення особливої ролі географічного місцеположення культових споруд м. Актуальність обраної теми повязана також із тенденціями відродження столиці України як соціально-політичного та релігійного центру Європи, що ставить завдання всебічного вивчення просторових особливостей системи культових споруд. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: системного підходу та структурно-графічного моделювання при визначенні складових географо-картографічного моніторингу та формуванні комплексу джерел для забезпечення його функціонування; узагальнення та логічного аналізу при обґрунтуванні нових термінів та понять; описовий при аналізі досвіду картографування; порівняльно-географічний, класифікації та експедиційний для збору фактичних матеріалів про культові споруди; геоінформаційного та картографічного моделювання при вивченні просторових особливостей їх мережі. Києва”, яка є реальним втіленням ідеї географо-картографічного моніторингу, призначеного для швидкої обробки та актуалізації відповідної інформації. удосконалено: методику польових експедиційних географічних досліджень, зокрема, стосовно культових споруд, що ґрунтується на фотографічному документуванні, абрисній привязці та оперативному картографуванні обєкту. отримали подальший розвиток: принципи й основні положення створення спеціальних карт у ГІС-середовищі для потреб суспільства (туризм, краєзнавство, релігійне паломництво).Києва”, визначено сутність географо-картографічного моніторингу, обґрунтовано його теоретико-методологічну базу, основні поняття та завдання його функціонування, сформовано понятійно-термінологічний апарат, який, визначає суть проблеми, у даному разі, формування релігійно-паломницького середовища, і є вагомим інструментом при ідентифікації культових споруд м. відомо, що культові споруди на територіях Подолу, Старого Міста, Печерська та Видубичів характеризуються мозаїчною географією, і розташовані в безпосередній близькості один від одного, тому їх дослідження фактично недоцільні, так як місцеположення цих культових споруд уже відомі й нанесення їх на карту можливе й без безпосереднього рекогностування; культові споруди київських околиць, (а це близько 40 % усієї їх кількості) на картах показані неточно та потребують ретельного дослідження в польових умовах, що у свою чергу вимагає їх фотографування, визначення її точного географічного місцеположення, складання абрису території із зазначенням назви культової споруди, її розмірів, архітектурного стилю та конфесійної приналежності. Значення польових досліджень підсилюється ще й тією обставиною, що в результаті вивчення досвіду картографуванні культових споруд, визначено, що деякі споруди на картах не можуть бути ідентифіковані внаслідок відсутності назви або неточного показу її місцеположення, внаслідок чого, при здійсненні польових досліджень доцільно охоплювати якомога більшої кількості обєктів дослідження. Києва” досліджуються особливості створення інформаційної бази географо-картографічного моніторингу на основі картографічних творів та польових краєзнавчих експедиційних досліджень, для чого вивчається географічне розміщення культових споруд м.Основою географо-картографічного моніторингу є реєстр культових споруд, що базується на картографічних та літературних джерелах, а також на матеріалах періодично здійснюваних експедиційних дослідженнях. Географо-картографічний моніторинг може бути реалізований у формі спеціалізованої геоінформаційної системи, результати функціонування якого можуть бути представлені у вигляді спеціалізованих тематичних карт різного призначення. Впровадження інших робочих термінів і понять ґрунтується на поєднанні географічних особливостей розташування окремих культових споруд (або їх певної сукупності), їх первинного призначення (осередок релігії) та сучасного використання: стосовно територій (релігійно-паломницьке середовище - територія, інфраструктура якої призначена для задоволення потреб релігійних паломників) тощо, або окремих обєктів (церковище - окремі групи культових споруд, або залишки зруйнованих, які є обєктом паломництва, туризму, наукових досліджень і т.д.). Картографічні твори з інформацією про культові споруди на сучасній території Києва доцільно розділити на оригінальні та історичні (які реконструюють зруйновані або вже неіснуючі культові обєкти). Усі такі карти можуть бути інформаційною основою географо-картографічного моніторингу, оскільки надають багатий фактичний матеріал про культові споруди, а с

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ