Географо-генетичні особливості трансформації ґрунтів трас магістральних трубопроводів - Автореферат

Суттєве загострення екологічної ситуації та формування в межах трас магістральних трубопроводів передкризового, кризового, а нерідко і катастрофічного стану земельних ресурсів потребує детального вивчення процесів, які повязані з будівництвом та експлуатацією трубопровідного транспорту. Ці питання є складовою частиною проблеми деградації ґрунтів, що повязана з географічними умовами і відповідними генетичними типами ґрунтів, які зумовлюють ступінь деградації чи екологічної стійкості територій, де прокладено трубопроводи. Вдосконалення класифікації техногенно порушених у процесі будівництва та експлуатації трубопроводу ґрунтів на основі детального і критичного аналізу, узагальнення численних польових і лабораторних досліджень, проведених безпосередньо автором, і використання фондових матеріалів дають змогу перейти на якісно новий рівень у питанні вивчення техногенно модифікованих ґрунтів і техноземів, які формуються при будівництві магістральних трубопроводів. Обєктом досліджень є техногенно порушені ґрунти на території західного регіону України, які утворились у межах трас магістральних трубопроводів у процесі їх будівництва й експлуатації. Для досягнення мети дослідження проведено: оцінку умов ґрунтоутворення в межах досліджуваної території; встановлення морфологічної будови, фізичних і фізико-хімічних властивостей модальних і техногенно порушених ґрунтів та виявлення шляхом порівняння змін, які відбулися в процесі будівництва й експлуатації магістральних трубопроводів; проведення бонітетної і вартісної оцінки техногенно-порушених земель; розробка класифікаційної схеми техногенно порушених ґрунтів.Дослідження умов ґрунтоутворення в межах території досліджень проведено шляхом вивчення численних літературних, рідше фондових, матеріалів. Сучасна технологія робіт з будівництва й експлуатації магістральних трубопроводів зумовлює радикальне порушення ґрунтового покриву, яке супроводжується передусім переміщенням величезних ґрунтових мас, педотурбаціями, що призводить до часткового або повного знищення гумусових горизонтів. В основу вивчення трансформаційних процесів у ґрунтах, порушених будівництвом і експлуатацією магістральних трубопроводів, покладено порівняльно-географічний, порівняльно-профільний і порівняльно-аналітичний методи з використанням трансект і опорних ключових ділянок. 1) дає підстави зробити такі висновки: в межах траншеї нафтопроводу і смуги відведеної під будівництво утворилися специфічні за морфологічною будовою профілю та ознаками техногенно-модифіковані ґрунти і техноземи; потужність гумусового горизонту в порушених ґрунтах зменшилась на 20-50 % порівняно з непорушеними аналогами; плямистість орних горизонтів порушених ґрунтів, які сформувалися на елювії карбонатних порід, зумовлена високим вмістом уламків ґрунтоутворюючої породи; агрономічно-цінна зерниста структура у порушених ґрунтах практично втрачена і характеризується як грубогрудкувата і брилувата; верхні горизонти порушених ґрунтів характеризуються високим ущільненням; профіль техноземів у межах траншеї складається, практично, з двох горизонтів: орного і перехідного до породи. Практично всі ґрунти, які сформувались на елювії щільних карбонатних порід (здебільшого мергель), після будівництва нафтопроводу стали скелетними і, навіть, камянистими з розміром уламків мергелю від 10 до 50 см, що різко знижує агровиробничі властивості ґрунтів, на окремих ділянках траси нафтопроводу, де ґрунти сформовані на елювії карбонатних порід, простежується формування на поверхні суцільного покриву щебенюватого мергелю; у техногенно порушених ґрунтах навіть після 35 річного сільськогосподарського використання наявні окремі грудки лесових порід, практично незмінені ґрунтоутворенням; навіть в орних горизонтах за допомогою шкали Манселла вдається визначити побуріння (зміна чистоти тону) за рахунок домішок лежачих нижче горизонтів.З метою обґрунтування формування ґрунтів у межах трас магістральних трубопроводів та визначення динаміки стабілізації чи дестабілізації властивостей і режимів техногенно порушених ґрунтів проведено вивчення природних умов території дослідження. Зясовано, що компоненти природи є не лише основними факторами становлення сучасного ґрунтового покриву території досліджень, а значною мірою сприяють розвитку негативних процесів у техногенно-порушених ґрунтах. Інтенсивність змиву, крім перелічених факторів, має і техногенну обумовленість, яка полягає в значному ущільненні ґрунтів трас магістральних трубопроводів, що різко погіршує структурно-агрегатний стан цих ґрунтів і зменшує до мізерних величин їхню фільтраційну здатність. У техноземах, які використовують тривалий час (Глинянський трансект), простежено деяку стабілізацію морфології техноземів, яка полягає у гомогенізації орного горизонту та покращенні його структури до невиразно зернисто-грубогрудкуватої, формуванні за рахунок іллімеризації слабоущільненого ілювіального горизонту з грубопризмоподібною структурою, зменшення кількості тріщин і великих шпар. Дещо інші зміни морфології ґр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ